Справа № 2-220/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2011 року місто Донецьк

Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Фурсової С.М.,

при секретарі - Бузівок А.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1, відповідачів - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про надання додаткового строку терміном у один місяць для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання додаткового строку терміном у один місяць для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

Позивач є сином ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Останні роки ОСОБА_5 мешкав за адресою: АДРЕСА_1, разом із своєю дружиною ОСОБА_4. Після його смерті залишилося спадкове майно, зокрема і домоволодіння, розташоване за вказаною адресою. Спадкоємцями першої черги за законом є позивач - син померлого - ОСОБА_1, донька померлого - ОСОБА_3, дружина померлого - ОСОБА_2

Строк для звернення з заявою до нотаріальної контори для прийняття спадщини сплинув 21.04.2010. У встановлений законом строк після смерті спадкодавця позивач спадщину не прийняв, пропустивши вказаний строк у зв'язку з тим, що у той період мешкав у місті Москва, де займався реставрацією витворів мистецтва у художніх галереях.

Дізнавшись про смерть батька, ОСОБА_1 повернувся до міста Донецька, взяв активну участь у організації поховання батька та частково фінансував необхідні витрати.

Оскільки трудова діяльність позивача передбачає певні строки виконання реставраційних робіт, він був вимушений терміново повертатися до перерваної колективної роботи у місті Москва. Між ним та його родичами було досягнуто певної умови, у відповідності до якої спадщину вони вирішили прийняти за законом, але дружину померлого залишили мешкати у будинку батька. Так як позивач терміново виїжджав до Москви, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пообіцяли займатися усіма справами, пов'язаними з прийняттям спадщини. По поверненню позивача до міста Донецька спадкоємці вирішили офіційно оформити спільні права на спадкове майно у нотаріуса та встановити порядок користування ним. Після цього позивач виїхав до Москви, де перебував до вересня 2010 року.

У черговий раз повернувшись до міста Донецька позивач звернувся з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але йому було відмовлено, оскільки була відсутня письмова згода інших спадкоємців першої черги, які вже прийняли спадщину, та позивачу рекомендовано звернутися до суду.

За таких обставин позивач просить суд надати йому додатковий строк для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори терміном у один місяць, оскільки вважає, що його відсутність у місті Донецьку через договірні зобов'язання робочого характеру, укладена на той час домовленість з іншими спадкоємцями, є поважними причинами пропуску строки для прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, мотивуючи їх доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Крім того, додав, що не мав можливості одразу ж після поховання його батька залишитися у місті Донецьку та займатися оформленням спадщини, оскільки має велику родину, яка перебуває на його утриманні, він має договірні зобов'язання з роботодавцями у місті Москва, порушення яких тягнуть за собою певні матеріальні санкції. Він є художником, займається реставраційними роботами, скульптурою. Таким чином його відсутність у Москві та залишені незакінчені картини могли стати причиною зриву відкриття галереї, художніх виставок, відповідальність за що повинен був би нести саме позивач. Ситуацію яка склалася між ним та іншими спадкоємцями щодо відмови останніх у наданні згоди для прийняття спадщини, пояснив тим, що останнім часом вони мають складні взаємовідносини.

Відповідачки з позовними вимогами ОСОБА_1 не погодилися, вважали, що він про смерть свого батька був повідомлений, своєчасно до нотаріальної контори не звернувся, залишивши місто Донецьк у наступний день після поховання, хоча мав можливість оформити документи через посольство України у місті Москві. Його перебування у зв'язку з робочими зобов'язаннями за межами України вважали не достатньо поважною причиною для того, щоб він мав можливість отримати додатковий строк для надання заяви про прийняття спадщини. Щодо наявності будь - якої угоди між ними та позивачем їм нічого не відомо, будь - яких обіцянок позивачу про спадщину ними не надавалося. Стосунки між ними та позивачем дійсно не склалися, особисто останнім часом, оскільки він втратив їх повагу та довіру. Померлий батько позивача ОСОБА_7 був скульптором та художником, мав величезний талан та залишив у спадок багато своїх робіт. Вважають, що його син ОСОБА_1 має на меті привласнити ці витвори мистецтва, що є неприпустимим. Виходячи з цього, вважали, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та є безпідставними.

Суд, заслухавши сторони, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 82 років, про що в книзі реєстрації смертей 22 жовтня 2009 року зроблено відповідний актовий запис №1328 та видано свідоцтво про смерть від 22 липня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку серії НОМЕР_1.

Після його смерті залишилися спадкоємці першої черги, за правилами ст. 1261 ЦК України, а саме його дружина - ОСОБА_4 та його діти - ОСОБА_3, ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, видане Ленінським відділом реєстрації актів громадського стану м.Донецька 03 липня 1948, запис у книзі записів актів громадського стану про народження №412 від 03 липня 1948 року).

Згідно до інформації П'ятої донецької державної нотаріальної контори №304/01-16 від 22.04.2011 після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, до П'ятої донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину до його майна звернулися: 4 березня 2010 року ОСОБА_3 та 23 березня 2010 року ОСОБА_4. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося, надано витяг зі Спадкового реєстру серії ТК №627446 від 22.04.2011.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має на підставі ст. 1269 ЦК України подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Поважними слід вважати ті причини, які роблять вчасне звертання в нотаріальну контору неможливими або важкими.

До суду з позовом син померлого ОСОБА_1 звернувся у вересні 2010 року, після того, як йому було відмовлено у нотаріальній конторі у прийнятті його заяви, та він отримав відмову у згоді інших спадкоємців щодо його участі у спадкуванні.

У якості доказів поважності причин пропуску строку для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, позивач навів те, що він перебував у місті Москва, де працював у художній галереї «Витязь» художником - реставратором у період з 01.09.2009 по 15.08.2010, довідку про що надано директором галереї «Витязь» від 19.08.2010 №18. Крім того, перебування позивача у місті Москва у той час підтверджується копією міграційної картки №5117197 від 22.12.2009, повідомленням про встановлення на облік у місті Москва до 22.05.2010.

Також за свідченнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 позивач дійсно перебував у місті Москва на заробітках, оскільки тільки там йому вдалося знайти роботу, за яку він отримує певні кошти. Крім того, на утриманні позивача перебуває велика родина, яка постійно потребує великих витрат на існування, а діти на навчання.

За свідченнями ОСОБА_12, яка більш ніж 10 років перебуває у дружніх стосунках з родиною ОСОБА_9, позивач дійсно намагався зробити все, щоб його родини мала можливість жити у нормальних умовах, у зв'язку з чим вимушений був залишити Україну та працювати у Москві. Крім того, їй відомо, що стосунки між позивачем та його батьком були близькими, вони працювали разом, мали спільні видання.

Факт складних відносин між позивачем та іншими спадкоємцями ніхто не заперечував, це підтвердили і свідки, що допитувалися у судовому засіданні.

Таким чином приймати доводи відповідачок ОСОБА_4, ОСОБА_3 щодо неприпустимості поновлювати строк для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори позивачу як обґрунтовані, суд вважає недоцільним, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Згідно з роз'ясненнями, що викладені у п.24 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст. 1272 ЦК України). Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Приймаючи до уваги те, що позивач має на своєму утриманні дружину, двох дітей, перебував у місті Москва у зв'язку з виконанням певних робіт, був пов'язаний договірними відносини з роботодавцем, має творчу роботу, яка потребує тривалого часу на її виконання, а також строки, у які вона повинна бути виконана, суд приймає зазначену причину як поважну.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України обставини, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, через що задовольняє позовні вимоги.

На підставі ст. ст. 1269, 1270,1272 ЦК України, п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 10,11,60,209,212 - 215, 218 ЦПК України-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про надання додаткового строку терміном у один місяць для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори задовольнити у повному обсязі.

Надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, сину ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, як спадкоємцю першої черги, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини терміном у один місяць з дня набуття рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги на рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: