дата документу :

Справа №2а/1005/127/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Величка В.П.,

при секретарі судового засідання - Леоненко А.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача та

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -ОСОБА_2, про поновлення на роботі, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці березня 2012 року позивачка звернулася до суду з даним позовом. Вважала своє звільнення із займаної посади незаконним, просила суд поновити її на посаді та відшкодувати завдану моральну шкоду.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав. Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору проти заявленого позову не заперечував.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що з 05 червня 2004 року позивачка ОСОБА_3 працювала на посаді спеціаліста - землевпорядника у Виконавчому органі - Ревненській сільській раді Бориспільського району Київської області.

Згідно ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»посада спеціаліста - землевпорядника відноситься до сьомої категорії посад органів місцевого самоврядування

05 червня 2004 року позивачка прийняла присягу посадової особи органу місцевого самоврядування, про що є відповідний запис в трудовій книжці (а.с.10-16).

10 лютого 2012 року Ревненська сільська рада Бориспільського району винесла розпорядження № 4-К від 10.02.2012 року, згідно з яким ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади без зазначення посилання на діючу норму закону, а лише з формулюванням, що міститься в трудовій книжці, як «за допущені порушення, які викладені в Ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області, по справі № 2-230-2011 року»(а.с.7).

За змістом ст. 1 Закону України «Про державну службу», державна служба - це професійна діяльність осіб, котрі займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Правовідносини, що склалися між сторонами по справі є предметом регулювання конституційного та адміністративного права. Підстави виникнення служби, її умови визначені законодавством, а саме Законом України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про боротьбу з корупцією».

Як вбачається з матеріалів справи розслідування обставин вчиненого ОСОБА_3 проступку, з боку Ревненської сільської ради Бориспільського району не відбулося, було винесено розпорядження № 4-К від 10 лютого 2012 року щодо звільнення позивачки (а.с.7).

Окрім цього, запис до трудової книжки про звільнення ОСОБА_3, був зроблений з порушенням «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним Наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціальної політики України.

Так, п. 2.25 передбачає, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитися у точній відповідності з формуванням законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Такий запис про звільнення з займаної посади не містив вказаного посилання і сформульований, як «за допущені порушення, факти яких викладені в Ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області, виданої по справі № 2-230-2011 року».

Грубим порушенням чинного законодавства є недотримання вимог ч.3 ст. 184 Кодексу законів про працю України, яка передбачає заборону звільнення одиноких матерів з дитиною до чотирнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки позивачка сама виховує і утримує малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідними копіями документів (а.с.18-19).

У відповідності з ч.1 та ч. 2 ст.235 КЗпП України, працівник що був звільнений з роботи незаконно повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно з цим, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір повинен вирішити питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тому суд погоджується із позицією позивачки в частині задоволення вимог про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, так як це ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.

Згідно із ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію закону України «Про захист прав споживачів»чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Суд не може погодитись з вимогами позивачки в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки останні в судовому засіданні позивачкою не доведені, належним чином необґрунтовані.

Виходячи з цього, за пред'явленим позовом, у позивачки немає жодної підстави вимагати відшкодування з відповідача моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_3 на посаді спеціаліста-землевпорядника Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Стягнути з Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4472,02 грн.

Стягнути з Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області на користь ОСОБА_3 витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 107,30 грн.

В решті позову відмовити.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, у разі, якщо постанова суду була проголошена у відсутність особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи адміністративним судом апеляційної інстанції.

Повний текст постанови суду виготовлено 27.04.2012р.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області В.П. Величко