Справа № 22-ц-572/2008 р. Головуючий у 1-й інстанції - Кліщ О.В.
Категорія - 45 Суддя-доповідач - Криворотенко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Попруги С.В.
суддів - Криворотенка В.І., Дубровної В.В.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які приймають участь у справі - апелянта ОСОБА_1, представника Ободянської сільської ради Леоненко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ободянської сільської ради, Білопільської районної державної адміністрації, третя особа ДП „Нафком-Агро”, про визнання права на отримання земельного паю, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 20 березня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Вказане рішення ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалите нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Вказує, що суд не повно з'ясував обставини справи, а саме не дослідив обставини виключення її батька з колгоспу, та той факт, що пенсія йому призначалась на підставі праці в колгоспі.
Судом встановлено, що позивачка є рідною донькою ОСОБА_2та ОСОБА_3, згідно свідоцтву про народження НОМЕР_1, - народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після реєстрації шлюбу 10 жовтня 1965 року позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_2.
Батьки позивачки померли: мати - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, а батько - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3.
Після смерті матері позивачка, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 березня 2003 року №618 успадкувала земельну частку (пай), яка перебуває у САПТ ЗТ "Ободівське" розміром 4,08 умовних кадастрових гектарів, на підставі сертифікату серії СМ № 0169030, виданого Білопільською райдержадміністрацією 10 грудня 1996 року та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ № 066040 по Ободівській сільській раді 13 червня 2005 року.
Згідно рішення Білопільського районного суду від 19 грудня 2006 року за позивачкою визнано право власності на будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, який вона успадкувала після смерті батька.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом позивачка є спадкоємицею майна ОСОБА_2( вклад).
Батько позивачки ОСОБА_2, 1923 року народження, вступив до членів колгоспу ім. Крупської Ободянської сільської ради у 1950 році та згідно записам у трудовій книжці колгоспника працював колгоспником з 1950 по 1973 рік.
Згідно архівної довідки архівного відділу Білопільської райдержадміністрації № 268 від 19 липня 2007 року ОСОБА_2 з 1950 по 1973 рік працював колгоспником колгоспу ім. Ілліча с. Ободи Хотінського району Сумської області та колгоспу ім. Крупської с. Ободи Білопільського району.
Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Білопільському районі від 20 липня 2007 року ОСОБА_2 в управлінні на обліку перебував з 12 липня 1983 року до 31 жовтня 2001 року. Пенсія припинена в зв'язку зі смертю.
Відповідно архівної пенсійної справи гр. ОСОБА_2 пенсія була призначена за віком як члену колгоспу ім. Крупської Ободівської сільської ради.
Даних про вихід чи виключення: з членів колгоспу ОСОБА_2 сторони суду не надали.
Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без зміни, з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.
Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).
Тобто відповідно до змісту статей 22,23 ЗК в редакції 1991 р. та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов (перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта).
Проте наявність всіх трьох умов щодо батька позивачки не було встановлено під час розгляду справи.
Як вірно встановлено місцевим судом та вбачається з архівної довідки та трудової книжки (а.с. 14, 21, 58) батько позивачки ОСОБА_2 працював в колгоспі ім. Ілліча, а згодом в колгоспі ім. Крупської с. Ободи Білопільського району Сумської області з 1950 року по 1973 рік. А з 1974 року по 1983 рік батько позивачки працював в кооперації - заготівником Павлівського сільпо. 12 липня 1983 року йому була призначена пенсія за віком. Дані обставини не заперечує і сама позивачка.
16 листопада 1992 року на базі колгоспу ім. Крупської було створено колективне сільськогосподарське підприємство «Ободівське». Проте позивачкою всупереч вимог ст. 60 ЦПК України не було надано доказів про те, що її батько ОСОБА_2 після створення КСП «Ободівське» звернувся з відповідною заявою і став членом цього підприємства. Не здобув таких доказів і місцевий суд під час розгляду справи, не були вони добуті і апеляційним судом, який вживав заходи для відшуковування таких доказів.
Рішенням Ободівської сільської ради від 21 квітня 1995 року було видано Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Ободівське». Відповідно до додатку до Державного акту батько позивачки був включений до списку громадян - членів КСП «Ободівське» Білопільського району. Проте згодом він був виключений з даного списку і у зв'язку з цим не отримав в 1996 році поряд з іншими односельцями сертифікат на земельну частку (пай).
Про те, що його виключили зі списку громадян - членів КСП «Ободівське», які мають право на земельний пай, ОСОБА_2 знав і з цим погоджувався, оскільки такі дії не оскаржував. Дані обставини підтвердила і сама апелянтка в ході апеляційного розгляду справи.
Заслухавши сторін, дослідивши докази, що маються у справі, колегія суддів приходить до висновку, що виключення із списку ОСОБА_2, як помилково внесеного, було обґрунтованим, оскільки він починаючи з 1974 року фактично припинив будь-які відносини з колгоспом ім. Крупської, перейшовши на постійну роботу в кооперацію, після створення на базі колгоспу ім. Крупської КСП «Ободівське» не набув статусу члена цього підприємства і не працював в ньому на момент одержання КСП «Ободівське» у колективну власність землі.
Доводи апеляційної скарги про те, що батьку позивачки була призначена пенсія як колгоспнику і у зв'язку з цим він має право на земельний пай, не спростовують висновку суду, оскільки факт призначення пенсії як колгоспнику колгоспу ім. Крупської не є безумовною підставою набуття ним членства у КСП «Ободівське» і виникнення права на земельний пай із земель, переданих у колективну власність КСП «Ободівське».
Беручи до уваги те, що батько позивачки ОСОБА_2 не набув права на земельний пай за життя, а тому і позивачка, як його спадкоємиця, такого права не має.
Інші доводи апелянта висновків суду також не спростовують.
За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його зміни, чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20 березня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили але може бути оскаржена на протязі двох місяців до Верховного Суду України з часу її проголошення.
Головуючий -
Судді -