423/448/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2012 р. суддя Магдалинівського районного суду Соловйов М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області у Магдалинівському районі у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працюючої головним бухгалтером СФГ «Медок», проживаючої АДРЕСА_1, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася,
- в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 163-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
22 січня 2012р. при перевірці СФГ «Медок», головним бухгалтером якого є ОСОБА_1, здійснено неналежне виконання своїх обов'язків, яке виразилося в неподанні платіжного доручення до установи банку на перерахування належного до сплати податку на додану вартість за грудень 2011р. по строку сплати 22.01.2012р. в сумі 62934 грн., чим порушено п. 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI.
Правопорушник в судовому засіданні пояснила, що порушення вчинено не навмисно.
Вислухавши пояснення порушника та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне провадження в справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутня суб'єктивна сторона правопорушення.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення передбачає наявність вини як у формі умислу (ст. 10 КУпАП /Вчинення адміністративного правопорушення умисно/ адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків), так і у формі необережності (ст. 11 КУпАП /Вчинення адміністративного правопорушення з необережності/ адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити)
Згідно ст. 251 КУпАП /Докази/ доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посадовою особою в протоколі не розписана суб'єктивна сторона правопорушення.
Тому за ст. 247 п. 1 КУпАП /Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення/ провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 п. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, притягнутої по ст. 163-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення -закрити через відсутність складу проступку за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Скарга на постанову суду про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Дніпропетровського області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя М.І. Соловйов