ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 рокуСправа №160/6155/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Ніколайчук С.В.,

розглянувши в   порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріаламиу місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» (52001, Дніпропетровська обл., м. Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37542705)   до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371)   про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

УСТАНОВИВ:

25 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000328/1 від 21 жовтня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивач надав до митного органу документи, які підтверджують витрати на транспортування товару до кордону України.

Ухвалою від 03.03.2025 року суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

17.03.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що митницею встановлено невідповідність у поданих позивачем до митного оформлення документах та відсутність налжених відомостей,які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Документи подані на вимогу митного органу не усувають зазанчені невідповідність. Інших документів на вимогу митного органу не надано.

Відповідач вважає, що посадова особа митниці при прийнятті спірних рішення про коригування митної вартості, заявленої позивачем товарів, діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.03.2025 року позивач через електронну систему «Електронний суд» надав до відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції позивач у відповіді на відзив виклав аналогічні мотивування, які зазначені ним в позовній заяві.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

31.03.2025 року через електронну систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому останній просив суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн та витрати.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Між ТОВ «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» та JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська народна республіка) укладено Зовнішьоекономічний контракт № 15092023 від 15 вересня 2023 року (надалі – Зовнішньоекономічний Контракт), відповідно до умов якого ТОВ «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» є Покупцем, JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська народна республіка) є Продавцем.

Відповідно до п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту предметом цього контракту є поставка стрічки клейкої пакувальної (далі «Товар»). Поставка товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця. Кожне замовлення укладається у формі проформи інвойс, яка є невід`ємною частиною цього Зовнішньоекономічного контракту. У кожній проформі інвойс сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови.

Відповідно до п. 2.3 Зовнішньоекономічного контракту Ціни окремих позицій будуть вказані у проформі інвойс до цього Зовнішньоекономічного контракту.

Відповідно до п. 2.4 Зовнішньоекономічного контракту ціни за товар вказуються відповідно до курсу долару США за 1 кг ваги, або за певну одиницю на умовах FOB NINGBO.

Відповідно до п. 3.1 Зовнішньоекономічного контракту оплата товару проводиться згідно умов зазначених у проформі інвойс.

На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту, 28 лютого 2024 року постачальник товару склав на ім`я Позивача проформу інвойс YWJX24-06210099, якою попередньо погоджено поставку товару на суму 33 308,75 дол. США, умови поставки FOB Ningbo, умови оплати: передоплата у розмірі 6 670,00 дол. США, решта по копії коносаменту.

При цьому  згідно із зауваженням 1 проформи-інвойсу, кількість товару може відрізнятись на 5% від визначеної в проформі-інвойсу за вибором продавця.

У подальшому постачальник склав та виставив позивачу комерційний інвйос від 21.07.2024 р. № YWJX24-06210099  на загальну суму 33 498,27 дол. США.

З метою митного оформлення товару позивач подав митну декларацію №24UA110130023996U4, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари:

Плити, листи, смужки, стрічки, плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у рулонах або не у рулонах: з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації).

1.«Плити, листи, смужки, стрічки, плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у рулонах або не у рулонах: з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації). Пакувальна поліпропіленова клейка стрічка Based в джамбо рулонах в ассортименте: розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 36 мкм, 40 рулонів - 160080 м; розміром 1000(980)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 36 мкм, 11 рулонів - 43630 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 38 мкм, 45 рулонів - 179300 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір коричневий, завтовшки 38 мкм, 5 рулонів - 19910 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 43 мкм, 10 рулонів - 39870 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір жовтоватий, завтовшки 47 мкм, 5 рулонів - 19880 м. Виробник: JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD. Країна виробництва:CN.», країна походження/виробництва - Китай, код згідно з УКТЗЕД – 3919908060.

Митна вартість товару, заявлена позивачем, визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи:

1.          Сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062101 від 05.07.2024 р.;

2.          Сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062102 від 07.07.2024 р.;

3.          Сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062103 від 08.07.2024 р.;

4.          Сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062104 від 08.07.2024 р.;

5.          Сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062105 від 09.07.2024 р.;

6.          Сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062106 від 09.07.2024 р.;

7.          Пакувальний лист (Packing list) б/н від 21.07.2024 р.;

8.          Рахунок-проформа (Proforma invoice) YWJX24-06210099 від 21.06.2024 р.;

9.          Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) YWJX24-06210099 від 21.07.2024 р.;

10.          Коносамент (Bill of lading) SZACM24070014 від 29.07.2024 р.;

11.          Автотранспортна накладна (Road consignment note) 8932 від 16.10.2024 р.;

12.          Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24ROCT1900M42443L0 від 17.10.2024 р.;

13.          Декларація про походження товару (Declaration of origin) YWJX24-06210099 від 21.07.2024 р.;

14.          Некласифікований комерційний документ 20/07/24 від 20.07.2024 р.;

15.          Платіжний документ, що підтверджує вартість товару 147 від 27.06.2024 р.;

16.          Платіжний документ, що підтверджує вартість товару 157 від 07.10.2024 р.;

17.          Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 59 від 18.10.2024 р.;

18.          Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 35 від 18.10.2024 р.;

19.          Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 20.06.2024 р.;

20.          Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 09112023 від 09.11.2023 р.;

21.          Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 15092023 від 15.09.2023 р.;

22.          Договір про надання послуг митного брокера 123 від 01.09.2018 р.;

23.          Договір (контракт) про перевезення 01/08-22 від 01.08.2022 р.;

24.          Договір (контракт) про перевезення б/н від 01.02.2022 р.;

25.          Копія митної декларації країни відправлення 310120240517024646 від 24.07.2024 р.

Під час митного оформлення відповідач встановив, що відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1  від 21.10.2024 року за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, місять розбіжності та не місять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

1) За ЕМД від 21.10.2024 № 24UA110130023996U4 декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено до митного оформлення товар : Плити, листи, смужки, стрічки, плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у рулонах або не у рулонах: з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації). Пакувальна поліпропіленова клейка стрічка Based в джамбо рулонах в ассортименте: розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 36 мкм, 40 рулонів - 160080 м; розміром 1000(980)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 36 мкм, 11 рулонів 43630 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 38 мкм, 45 рулонів - 179300 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір коричневий, завтовшки 38 мкм, 5 рулонів - 19910 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 43 мкм, 10 рулонів - 39870 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір жовтоватий, завтовшки 47 мкм, 5 рулонів - 19880 м. Виробник: JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD. Країна виробництва:CN.», країна походження/виробництва - Китай, код згідно з УКТЗЕД – 3919908060, імпортованого за угодою з виробником відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.09.2023 № 15092023 та додатку до нього, укладеного між компанією «JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD» (Китай) та покупцем ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ФЛАГМАН" (Україна). Товар поставляється на комерційних умовах FOB NINGBO (Китай). Декларантом до митного оформлення разом з МД поданий проформа – інвойс від 21.06.2024 № YWJX24-06210099 та інвойс від 21.07.2024 № YWJX24-06210099. Відповідно наданій проформі-інвойсу від 21.06.2024 № YWJX24-06210099 сума вартості товару на умовах FOB - NINGBO складає 33 308,75 дол.США та ціна зазначається дол.США/рулон. В комерційному інвойсі від 21.07.2024 № YWJX24-06210099 вартість партії товару на тих же комерційних умовах поставки зазначена на рівні 33 498,27 дол.США та ціна зазначається дол.США/метр. Якщо перераховувати вартість визначену відповідно проформі-інвойсі та встановлену

відповідно до інвойсу, то вартість товару виставлена по позиційно за одиницю товару не розраховується.

2) Декларантом до митного оформлення товарів надано банківські платіжні документи, що стосується товару від 27.06.2024 № 147, від 07.10.2024 № 157, що не містять підписів та печаток уповноваженого банку. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару.

3) До митного оформлення надано прайс-лист №б/н від 20.06.2024 створений підприємством JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD. , який має суб`єктивний характер, наданий прайс-лист складено виключно для ТОВ «Українська торгівельна компанія «Флагман» та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у проформі – інвойсі від 21.06.2024 № YWJX24-06210099 та інвойсі від 21.07.2024 № YWJX24-06210099, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців в умовах вільної конкуренції.

4) Відповідно до інформації Інтернет ресурсу www.maersk.сom контейнер з товаром № SUDU6858932 на морському судні «MAERSK CHARLESTON / 429W» вийшло з порту Ningbo (Китай) 29.07.2024, а 10.09.2024 контейнер з товаром прибув у порт Порт Саїд (PORT SAID EAST), країна - Єгипет, де його перевантажено на судно «AS NINA / 437N», і відправлено у порт Констанца (CONSTANTA) країна – Румунія, звідкіля 18.10.2024 контейнер з товаром № SUDU6858932 відправлено в Україну(пункт пропуску на митному кордоні України - Орлівка). Експедитором ТОВ «Мультимодал контейнер Сервіс», який діє на підставі договору транспортного експедирування від 01.08.2022 №01/08-22 укладеного з ТОВ "УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ФЛАГМАН", не надано інформації щодо проміжних перевантажень контейнера № SUDU6858932 на інші судна, експедирування проміжних розвантажувальних/навантажувальних робіт за маршрутом порт NINGBO (Китай) до порту Констанца (Румунія) та витрат на вищезазначені процедури та вартість страхування вантажу, не відображено (відсутнє посилання) у наданих документах, а саме рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.10.2024 № 59 та довідки, що підтверджує вартість перевезення, від 18.10.2024 № 35.

Враховуючи вищевикладене, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1 від 21.10.2024 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод) відповідно до ст. 64 МК України.

Крім того митний орган відмовив у прийнятті вказаної спірної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000735.

Вважаючи вказане рішення №UA110130/2024/000328/1 від 21.10.2024 року про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

Згідно ч. 1  ст. 59 Митного кодексу України   у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями  статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей  59  і  60  цього  Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3  ст. 58 Митного кодексу України  передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Вирішуючи спір по суті, суд зробив такі висновки.

В надісланих позивачеві електронних повідомленнях і в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

В свою чергу, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно із пиписами Митного кодексу України витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17.

Як слідує з матеріалів справи, в оскаржуваному  рішенні №UA110130/2024/000328 від 21.10.2024 року у ході коригування митної вартості товарів відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості, а скоригована митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за МД від 16.09.2024 № 24UA110130021058U1 на рівні 1,93 доларів США/кг.

Проте, відповідач в ході розгляду справи не довів належними доказами, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно, або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Щодо твердження відповідача про розбіжності у між комерційним інвойсом та проформою-інвойсом, то суд вказує на таке.

Відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту оплата товару проводиться згідно умов зазначених у проформі інвойс.

Суб`єкти господарської діяльності України та іноземні суб`єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, визначеному у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» принципами.

Одним із таких принципів є принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки;

- праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.

Відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Інвойс – це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс – це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

У проформі – інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною.

Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до  нього ще можуть бути внесені зміни.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту, 28 лютого 2024 року постачальником товару було виставлено позивачу проформу інвойс № YWJX24-06210099, якою попередньо погоджено поставку товару на суму 33 308,75 дол. США, умови поставки FOB Ningbo, умови оплати: оплата товару двома частинами – 6 670,00 дол. США передоплата, оплата решти після отримання копії коносаменту.

Згідно із зауваженням 1 проформи-інвойсу, кількість товару може відрізнятись на 5% від визначеної в проформі-інвойсу за вибором продавця.

Під час формування остаточного замовлення  Сторони змінили кількість товару до поставки, що знайшло своє відображення у наданому комерційному інвойсі.

Ціна товару згідно із комерційного інвойсу та прайс-листу розраховується за точною кількістю поставлених метрів плівки, а не за рулон.

Суд примає доводи позивача про те, що різниця у ціні за 1 рулон пояснюється тим, що загальна довжина фактично поставленого рулону по комерційному інвойсу відрізняється від довжини рулонів зазначених в проформі-інвойсу, тому числові розбіжності, які могли стати підставою для коригування митної вартості, відсутні.

Отже, надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Надані повідомлення  SWIFT є належним та допустимим документом, які підтверджують оплату поставленого товару.

Вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 року № 258. Згідно цих стандартів мають бути обов`язково заповнені поля, а також обов`язково має бути зазначений код відправлення.

У наданих позивачем повідомленнях SWIFT міститься посилання на Зовнішньоекономічний контракт, проформу інвойс, зазначено дату операції, суму операції у валюті долар США та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення.  

Тобто надане платіжне доручення SWIFT містить усі реквізити, які вимагаються ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 року № 258.

Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти, зазначив Верховний Суд у постанові від 27 червня 2019 року (справа № 826/9719/16, провадження №К/9901/16498/18).

Суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16.

Відповідач вважає, що наданий прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні статті 52 МК України, адже його видано безпосередньо ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» на асортимент оцінюваної партії товару.

Суд встановив, що позивачем було надано відповідачу прайс – лист, в якому зазначені найменування товару, артикул, ціна тощо.

У Постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховного Суду зазначено, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, упців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.  Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція визначена також у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20.

Суд бере до уваги, що наданий позивачем прайс-лист містить інформацію стосовно адреси місцезнаходження та контактів із компанією-постачальником. Зазначення у прайс-листі умов поставки є необхідним для визначення дійсної вартості товару за цим прайс-листом.

Окрім цього, у постанові Пленуму ВАСУ № 2 від 05 квітня 2017 року зазначено, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Тому наданий прайс – листі не суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.

Щодо витрат позивача на транспортування.

Позивачем до митного контролю для підтвердження вартості транспортування та всіх її складових було надано: Договір транспортного експедирування № 01/08-22 від 01.08.2022 р.; Рахунок – фактура про надання транспортно – експедиційних послуг № 59 від 18.10.2024 р.; Довідка про транспотрні витрати № 35 від 18.10.2024 р.; Автотранспортна накладна CMR № 8932 від 16.10.2024 р.; Супровідний документ T1 24ROCT1900M42443L0 від 17.10.2024 р.; Договір про перевезення від 01.02.2022 р.; Договір (контракт) про перевезення 01/08-22 від 01.08.2022 р.; Договір (контракт) про перевезення б/н від 01.02.2022 р.; Коносамент № SZACM24070014 від 29.07.2024 р.

Факт наданих транспортно – експедиторських послуг та їх оплати документально підтверджений та відповідні документи були надані Відповідачу.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. (Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року справа № 803/916/17,  від 31 травня 2019 року, справа № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року справа №400/2922/18).

З огляду на викладене, суд вважає, що надані позивачем документи повною мірою підтверджують факт транспортування імпортованого товару та розмір понесених витрат під час транспортування.

Щодо того, що контейнер з товаром № SUDU6858932 на морському судні «MAERSK CHARLESTON / 429W» вийшов з порту Ningbo (Китай) 29.07.2024, а 10.09.2024 контейнер з товаром прибув у порт Порт Саїд (Єгипет), де його перевантажено на судно «AS NINA / 437N», і відправлено у порт Констанца (Румунія). З порту Констанца (Румунія) судно 18.10.2024 відправлено відправлено в Україну(пункт пропуску на митному кордоні України - Орлівка). Інформація щодо перевантаження контейнера № SUDU6858932 на інші судна, розвантажувальні роботи за маршрутом порт Ningbo (Китай) до порту Констанца (Румунія), а також включення не відображено у наданих документах, у зв`язку з тим, що дане перевезення є комбінованим, фрахт та всі маніпуляції з вантажем, перевалки увішйли у вартість морського перевезення визначену у рахунку №59 від 18 жовтня 2024 р. та був виданий єдиний коносамент з порту Нінгбо, Китайська народна республіка до порту Констанца (Румунія).

Таким чином, відповідно до умов контракту та наданих документів, перевезення контейнера № SUDU6858932 було здійснено за єдиним коносаментом з порту Нінгбо (Китай) до порту Констанца (Румунія), і всі витрати на фрахт та перевантаження були включені у загальну вартість морського перевезення, визначену у рахунку №59 від 18 жовтня 2024 року. Відображення окремих витрат на перевантаження не є необхідним, оскільки вони були враховані у загальній сумі фрахту, та є складовою комбінованого перевезення.

Митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим відповідач поклав на позивача додатковий тягар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі №815/3400/17.

Підсумовуючи викладене вище, суд зробив висновок, що наведені у рішенні доводи Дніпровської митниці не є належними для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товарів та доказом неможливості застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості, відповідно до вимог Митного кодексу України.

За таких обставин, митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимог, встановлених ст. 55 Митного кодексу України, щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у  справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

В спірному випадку декларант (позивач) подав всі наявні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

В той же час відповідч не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Зміст оспорюваного рішення відповідача, яке є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У рішенні №37801/97 від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський Суд з прав людини вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27.09.2010 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський Суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Усе вищенаведене доводить, що відповідач не довів належними доказами правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а тому рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1 від 21 жовтня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, то суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Суд встановив, що позивач при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №1630 від 24.02.2024 р., у зв`язку із чим такі витрати слід стягнути на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Щодо відшкодування судових витрат у розмірі 8000,00 грн, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, то суд зазначає про таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 134 КАС України суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження наданих послуг представником позивача до суду надано копії наступних документів:

- договору №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019;

- додаткової угоди №1 від 31.12.2020 до договору №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019;

- додаткової угоди №1/1 від 31.12.2021 до договору №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019;

- ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1211408 від 06.07.2024;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3073 від 18.05.2016 на ім`я Соколова Дмитра Ігоровича;

- Додаткової угоди № 25 від 20.02.2025 р. до  Договору про надання правової допомоги № 64 від 02.01.2019 р.;

- рахунку на оплату № 443 від 27.03.2025 р. на суму 8000,00 грн.;

- акта №24 приймання-передачі наданих послуг від 27.03.2025 р.;

- звіту про надану правничу допомогу від 27.03.2025 р.;

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Так до матеріалів справи позивач надав копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1211408 від 06.07.2024.

Професійну правничу допомогу позивачу було надано за договором про надання правничої допомоги №64 від 02.01.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Смарт Юрист» в особі керуючого партнера Соколова Дмитра Ігоровича.

За цим договором клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 4.2 договору визначено, що приймання-передача наданих послуг щомісячно оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, по факту надання послуг але не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому надані послуги. Клієнт протягом 3-х календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг повинен підписати його, і направити адвокатському об`єднанню або надати у цей же строк мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну акт приймання-передачі наданих послуг вважається прийнятим та підписаним клієнтом і підлягає оплаті клієнтом без заперечень.

Згідно з п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 №1/1, договір укладений на строк до 31 грудня 2024 року.

Згідно з додатковою угодою №25 від 20.02.2025 до договору №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019, адвокатське об`єднання на умовах договору про надання правничої допомоги №64 від 02.01.2019 зобов`язується надати наступні послуги з надання правової допомоги клієнту: 1) підготовка та подача позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування №UA110130/2024/000328/1 від 21 жовтня 2024 року, що включає: аналіз отриманих від клієнта документів; надання правової кваліфікації обставин справи; визначення нормативно-правових підстав вимоги; моніторинг судових рішень; визначення судової практики застосування правових норм для визначення правової позиції; підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1 від 21 жовтня 2024 року; подача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1 від 21 жовтня 2024; 2) супровід адвокатами Адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи за позовом клієнта до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1 від 21 жовтня 2024. Вартість послуг без ПДВ 8000,00 грн. У цьому додатку також зазначено, що ОСОБА_2 та Циганок Роман Олексійович є адвокатами Адвокатського об`єднання, які надають допомогу клієнту в обсязі і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до звіту про надану правничу допомогу від 27.03.2025 адвокатом витрачено 10 годин на підготовку та подачу позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1 від 21 жовтня 2024 року, а також 03 години 00 хвилин на супроводження адвокатом адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи №160/6155/25.

Актом №24 приймання-передачі наданих послуг від 27.03.2025 сторони погодили, що послуги щодо підготовки та подачі позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1 від 20 лютого 2025 року, та супроводження адвокатом адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи №160/6155/25 виконані в повному обсязі.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

З матеріалів справи видно, що адвокатом позивача під час надання правової допомоги у цій справі складено адміністративний позов, до якого додані всі необхідні докази і документи на підтвердження правової позиції позивача. Поданий адвокатом адміністративний позов у цій справі відповідає вимогам, установленим КАС України. Також позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву.

Понесені позивачем витрати на правову допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, є витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн, які і стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2,  5,  6,  9,  72-77,  90,  132,  134,  139,  143,  241-246,  250,  255,  295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» (код ЄДРПОУ 37542705, місцезнаходження:52001, Дніпропетровська область, місто Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7) до Дніпроської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000328/1  від 21 жовтня 2025 року.

Стягнути з Дніпроської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» (код ЄДРПОУ 37542705, місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, місто Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     С.В. Ніколайчук