Справа № 2/531/311/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2012 року місто Донецьк

Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Фурсової С.М.,

при секретарі Резнікової Ю.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області в особі працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у наслідок неналежного виконання останніми службових обов'язків,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до прокуратури Донецької області в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Так, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 повинні відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі по 100000 гривень кожний, оскільки саме з вини останніх не були своєчасно розглянуті його звернення та скарги, з якими позивач звертався до прокуратури Донецької області.

Позивач посилався на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2009, якою визнані дії прокуратури Донецької області незаконними, зобов'язано вчинити певні дії, у зв'язку з чим визнані неправомірними дії відповідача по справі щодо неналежного розгляду та надання відповідей на звернення ОСОБА_1 від 14.07.2008 (вх.№2439), 31.07.2008 (вх..№2629), 29.08.2008 (вх..№2904), 02.09.2008 (вх..№2925), 23.09.2008 (вх..№3120), 26.09.2008 (вх..№3155), 26.09.2008 (вх..№3157), 29.09.2008 (вх..№3171), 29.09.2008 (вх..№3172), 23.10.2008 (вх..№3425), 30.10.2008 (вх..№3499), 26.11.2008 (вх..№3852), 02.12.2008 (вх..№3898) та зобов'язано прокуратуру Донецької області розглянути відповідно до Закону України «Про звернення громадян» вищевказані звернення позивача та надати ОСОБА_1 особисто відповіді на зазначені звернення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2009 було змінено, та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій прокуратури Донецької області щодо неналежного розгляду та надання відповідей на звернення позивача від 14.07.2008 (вх.№2439), 31.07.2008 (вх..№2629), 29.08.2008 (вх..№2904), 02.09.2008 (вх..№2925), 23.09.2008 (вх..№3120), 26.09.2008 (вх..№3155), 26.09.2008 (вх..№3157), 29.09.2008 (вх..№3171), 29.09.2008 (вх..№3172), 23.10.2008 (вх..№3425), 30.10.2008 (вх..№3499), 26.11.2008 (вх..№3852), 02.12.2008 (вх..№3898) та зобов'язання надати відповіді на вказані звернення ОСОБА_1 особисто, а також на звернення від 02.09.2008 (вх..№2925) було відмовлено. В іншій частині постанову Донецького окружного суду від 12 січня 2009 року у справі №2а - 28722/08 залишено без змін.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2011 року, якою було залишено без змін рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 06 квітня 2011 року. Зазначеним рішенням районного суду встановлено, що майнова та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини загальних підставах, які передбачені ст. ст. 1166,1167 Цивільного Кодексу України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. За таких обставин суд у відповідності зі ст.224 ЦПК України розглядає справу заочно у відсутність відповідачів на підставі наданих суду документів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 06 квітня 2011 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області та Державного Казначейства України в Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

Відмовляючи у задоволенні вказаного позову, суд виходив з того, що по справі позивачем було заявлено неналежного відповідача, у зв'язку з чим не було покладено відповідальність щодо відшкодування шкоди на державу відповідно до ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.

Але під час вирішення справи по суті, судом було встановлено наступне. Органи прокуратури складають єдину відокремлену централізовану систему державних органів, на які покладено функції нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів, підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина або держави в суді в передбачених законом випадках.

Відповідно до п.3 ст. 121 Конституції України, ст. ст. 12,30 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи свої повноваження щодо нагляду за виконанням законів органами дізнання, досудового слідства, прокурор зобов'язаний, зокрема, перевіряти виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень громадян про вчинені злочини. Правовідносини сторін виникли з підстав відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу бездіяльністю органів прокуратури Донецької області і їх посадових осіб у зв'язку з неналежним розглядом та наданням відповідей на звернення позивача. Факт неправомірної бездіяльності посадових осіб прокуратури Донецької області встановлений судовими рішеннями в адміністративній справі (набули чинності постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2009 та постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009).

За таких обставин до вказаних правовідносин не може бути застосовані норми ст.. ст.. 1173, 1174 ЦК України, які їх не регулюють, оскільки органи прокуратури і їх посадові особи не відносяться до суб'єктів відповідальності, зазначених у цих нормах, за завдану шкоду. Відповідальність органів прокуратури у даному випадку регулюється п.6ст.1176 ЦК України. Відповідно до ч.6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбачено в частинах 1-5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та немайнову шкоду передбачені ст. ст. 166, 1167 ЦК України, відповідно до ч.1 яких, шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Завдана ОСОБА_1 моральна шкода підлягає відшкодуванню на підставі п.6ст.1176, ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України прокуратурою Донецької області, з вини працівників якої при виконанні ними своїх трудових обов'язків позивачу завдано шкоду.

Під час розгляду вказаної справи також було встановлено, що саме працівником відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності (04/2/2) ОСОБА_3 несвоєчасно надана відповідь на звернення ОСОБА_1 від 29.08.2008 за вх..№2904. Крім цього, стосовно звернень ОСОБА_1 від 29.09.2008 вх.№3171 та від 29.09.2008 вх.№3172 встановлено, що на особистому прийомі громадян ОСОБА_2 прийняв вказані звернення від ОСОБА_1, відповіді на які своєчасно до секретаріату прокуратури області не передав, у зв'язку з чим відповіді на них надано з порушенням встановленого строку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2011 року зазначене рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька було залишено без змін, тобто суд апеляційної інстанції фактично погодився з обставинами та висновками, до яких прийшов місцевий суд.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином суд вважає за необхідне віднести вищенаведені обставини, які містяться у зазначених судових рішеннях, до таких, що не підлягають доказуванню та є преюдицією,

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що даний позов ОСОБА_1 заявив до належних відповідачів, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вина останніх у заподіянні моральної шкоди позивачу у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків, доведена не тільки вказаними судовими рішеннями, а і визнана керівництвом прокуратури Донецької області, що вбачається з відповідей, наданих на звернення ОСОБА_1 (а.с.27-39), у яких йдеться про застосування до зазначених осіб дисциплінарних стягнень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 з подальшими змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У зв'язку з викладеним, суд вважає доводи позивача щодо спричинення йому моральної шкоди обґрунтованими, а при визначенні розміру суми, заподіяної моральної шкоди, враховує обставини справи. Зокрема той факт, що у наслідок недбалого виконання вказаними особами своїх посадових обов'язків, ОСОБА_1 позбавлений можливості на теперішній час захистити свої конституційні права, у тому числі щодо порушених прав під час здійснення досудового слідства працівниками міліції по кримінальній справі, порушеної за фактом реалізації недоброякісної продукції посадовими особами ПП АТ «Автоінвестстрой - Донецьк» за ознаками складу злочину, передбаченого ст.. 227 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 є інвалідом Радянської армії третьої групи, відповідно до довідки МСЕК №016438 від 19.08.2008 йому протипоказана робота з вираженими психоемоційним напруженням. Але, враховуючи, що на протязі останніх років він вимушений систематично звертатися за захистом своїх прав до державних установ, зазнавати нервових витрат, що останньому протипоказано, стан його здоров'я погіршився.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача моральну шкоду солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі 20000 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 200 гривень.

У решті позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 11, 1166, 1167, 1172, ч.6 ст.1176, Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 з подальшими змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», керуючись ст. ст. 10,11, 57, 60, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у наслідок неналежного виконання посадових обов'язків, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 гривень, заподіяну у наслідок неналежного виконання останнім посадових обов'язків.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 200 гривен.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної карги, рішення, якщо його не скасовано, набуває законної чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: