Справа №2-118/08р.

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 травня 2008 року.    Ватутінський міський суд Черкаської області

             в складі: головуючого                                   Муляр В.С.

                             при секретарі                                  Крамаренко Т.Є.

                              з участю адвокатів                         ОСОБА_1

                                                                                       ОСОБА_2                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми коштів за договором позики -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 93 000 грн. боргу, посилаючись на те, що згідно договору позики від 10 листопада 2005 року відповідач позичив у нього гроші в сумі 93 000 грн., які зобов'язувався повернути до 01.02.2007 року, однак до цього часу кошти не повернув, а причину неповернення коштів вказує їх відсутність. Відповідач порушив умови укладеного між ними договору позики, тому він і змушений звернутися до суду з даним позовом про стягнення суми боргу.

            Відповідач позовні вимоги позивача не визнав повністю і просить в позові відмовити, оскільки він даних коштів у позивача не позичав, між ним та позивачем ніколи, ні при яких обставинах договір позики не складався, договір від 10.11.2005 року він ніколи не бачив і не підписував і підпис в ньому не його. Факти наведені позивачем в позовній заяві є надуманими та безпідставними.

            Заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в позові відмовити, виходячи із слідуючого: в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 93 000 грн., які він йому позичив 10 листопада 2005 року, посилаючись при цьому на договір позики (а.с.6), який був укладений між ним та відповідачем 10.11.2005 року.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадку, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вищевказаний договір друкувався позивачем у відсутності відповідача та свідків, і відповідачем не підписувався, що стверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 21.01.2008 року (а.с.78-82), який у суду не викликає сумніву, з якого вбачається, що: підпис в договорі позики від 10 листопада 2005 року від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4., а  ОСОБА_3.

Про існування вищевказаного договору відповідачу стало відомо лише в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач стверджує факт складання ним особисто у відсутності відповідача та свідків договору позики, а також стверджує, що даний договір був підписаний відповідачем разом з іншими документами і про його підписання ОСОБА_4 міг і не знати. Стверджуючи факт передачі відповідачу позиченої суми коштів, позивач посилається на покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також на роздруковку з банкоману «Приватбанк» (а.с.32-41) про зняття коштів в сумі 93 000 грн. для передачі їх відповідачу та на прибуткові ордера (а.с.18-19) про перерахування коштів на адресу СТВО «Співдружність».

Однак відповідно до ч.2 ст. 1051 ЦК України рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші насправді були передані позичальникові в той час як договір позики має бути укладений в письмовій формі, а роздруківка отриманих коштів з банкомату «Приватбанк» позивачем та прибуткові ордера про перерахування коштів відповідачем на адресу СТВО «Співдружність» не можуть бути доказом того, що позивач позичив гроші відповідачеві.

            Належна оцінка зібраних у справі доказів вказує на наявність підстав для відмови в задоволенні позову, так як в судовому засіданні позивачем не доведений факт позики ним відповідачу 93 000 грн.

            Тому суд вважає за необхідне в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

            Від відшкодування судових витрат сторони відмовились.

            На підставі наведеного та ст.ст.1047,1051 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд -

в и р і ш и в:

в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми коштів за договором позики - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Черкаської області на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Головуючий            підпис                           В.С. Муляр

Голова суду                                                   В.С. Муляр