Судове рішення #22489563




Справа № 2-364/11


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


24.04.2012


Гощанський районний суд Рівненської області в особі:

судді Чорноус Л.І.

при секретарі Довгалець Н.М.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

відповідача Острозької міської ради Митрофанової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до виконкому Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішення виконкому № 23 від 23 січня 2007 року про надання дозволу на проведення реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1, рішення виконкому № 429 від 18 грудня 2007 року "Про розгляд листа голови постійної комісії з питань промисловості, архітектури та земельних відносин Аршинова Г.Й."та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном шляхом знесення добудови ,-

В С Т А Н О В И В :


ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до виконкому Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішення виконкому № 23 від 23 січня 2007 року про надання дозволу на проведення реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1, рішення виконкому № 429 від 18 грудня 2007 року "Про розгляд листа голови постійної комісії з питань промисловості, архітектури та земельних відносин Аршинова Г.Й." та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном шляхом знесення добудови.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те , що йому на праві приватної власності належать 60/100 частин гаражів, що знаходяться в АДРЕСА_1. Співвласником 17/100 частин цих же гаражів є відповідач ОСОБА_2

Рішенням виконкому Острозької міської ради №23 від 23 січня 2007 року ОСОБА_2 було надано. дозвіл на проведення реконструкції гаражів по АДРЕСА_1 під магазин з офісом.

ОСОБА_6 вважає , що даним рішенням було порушено його права як співвласника , оскільки гаражі є спільною частковою власністю. У відповідності до ст.357 ЦК України співвласник може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

З дозволу виконкому міської ради ОСОБА_2 розпочав будівництво добудови, з тильної сторони приміщень гаражів, не узгодивши це питання із позивачем як із співвласником. Рішенням виконкому про надання дозволу на добудову та реконструкцію гаражів було порушено права ОСОБА_6 на володіння та розпорядження належним йому майном, оскільки відстань з тильної сторони вздовж гаражів становить близько чотирьох метрів і призначена для проходу та проїзду для обслуговування приміщень (ремонт тильної сторони , відвід води, гасіння пожеж , в разі виникнення таких). Розпочатим відповідачем ОСОБА_2 будівництвом , позивача , як співвласника майна , позбавлено можливості мати доступ до свого майна. Міський архітектор та пожежники дали згоду на добудову не виїжджаючи на місце і не вивчивши дійсну обстановку .

Відповідно до ч. 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням

( неприпустимий вплив).

Так , 5 листопада 2007 року ОСОБА_6 на ім'я голови Острозької міської ради Пустовіта Т.О. було направлено заяву з вимогою провести перевірку по даному факту, скласти акт та видати позивачу копію рішення про надання дозволу на проведення добудови для ОСОБА_2 з метою оскарження його в суді. На місце спору виїжджала комісія в складі інспектора ДАБК Безлєпкіної JI.I., архітектора ОСОБА_9 та двох інспекторів пожежної частини. Акт перевірки та копія рішення , яке позивач оспорює, йому направлено не було.

Враховуючи , що Острозькою міською радою його звернення було проігнороване, ОСОБА_6 з аналогічною заявою 22 листопада 2007 року звернувся до голови постійної комісії з питань промисловості будівництва ,архітектури та земельних відносин Аршинова Г.Й. На місце спору виїжджала комісія в складі Аршинова Г.Й., землевпорядника Степанюка B.C. , начальника РВ МНС в Рівненській області Вовчука С.Г. та головного архітектора міста Мельника В.І. У зв'язку із виявленими порушеннями законодавства 10 грудня 2007 року Аршиновим Г.Й. було направлено подання на виконком Острозької міської ради з пропозицією скасувати незаконне рішення.

18 грудня 2007 року виконком Острозької міської ради виніс рішення , котрим рішення виконкому №23 від 23 січня 2007року залишив у силі, мотивуючи тим ,що воно було прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

28 грудня 2007 року на адресу позивача був направлений лист за підписом міського голови Пустовіта Т.О. , в якому зазначено , що в Законі України „Про планування та забудову територій" не вказано , що для отримання дозволу на будівництво (реконструкцію чи переобладнання) необхідно погодження від інших осіб, які мають у власності чи користуванні приміщення у цих боксах. В Регіональних правилах забудови Рівненської області також не має вказівок про необхідність такого погодження.

ОСОБА_6 не погоджується з таким твердженням ? оскільки у п.4.2 ст. 10 Закону України „Про планування і забудову територій" зазначено , що розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації проводиться згідно із встановленими стандартами ,нормами та правилами в порядку визначеному законодавством. Пункт 4.2 ст. 18 цього Закону вказує, що при здійснені планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей захисту майнових прав. Крім того , п.4.5 ст. 23 цього Закону вимагає, щоб планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків та споруд власниками або користувачами здійснювалося з урахуванням, інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок , будинків, споруд.

У відповідності до вказаного Закону , для надання дозволу ОСОБА_2 повинен був отримати комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво котрий готується спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. Такий висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних , природоохоронних , санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень .

Для того , щоб надати дозвіл відповідні посадові особи зобов'язані були вивчити дійсний стан речей на місці і врахувати при цьому всі державні будівельні норми щодо планування та забудови та іншого використання територій, а також врахувати норми закону , визначені ст.ст. 356, 357 ,ч.4. 402 ЦК України, ч.2 ст. 103 ЗК України.

Дані вимоги законодавства посадовими особами , що готовили комплексний висновок та проект рішення , були проігноровані, що підтверджується долученими до матеріалів справи фотографіями із котрих видно ,що прибудова до гаражів ОСОБА_2 не дає змоги вільно пересуватися з тильної сторони приміщень та проводити там будь - які ремонтні роботи.

З приводу порушення своїх прав ОСОБА_6 звертався в інспекцію Державного архітектурно - будівельного контролю у Рівненській області. За результатами проведеної перевірки , 25.02.2009 року на адресу позивача було направлено відповідь та акт перевірки , з яких вбачається , що будівельні роботи ОСОБА_2 виконані з порушенням п. 3.25 ДБН 360-92 * * „ Містобудування . Планування і забудова міських та сільських поселень" , а саме - відстань до межі сусідньої ділянки (ДП „ Рівненський обласний радіотелевізійний передавальний центр „ радіорелейна станція м. Острог) від стіни прибудови складає 0,75 м, при нормі не менше 1.0 м. Згідно погоджувального проекту ця відстань дорівнює 0,56м.

За недодержання державних стандартів, норм і правил під час розміщення об'єкта інспекцією ДАБК у Рівненській області, начальника відділу містобудування ,архітектури та ЖКГ Острозької міської ради ОСОБА_9 та директора МП «Сета»притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. І ст.96 КУпАП. Одночасно ОСОБА_2 вручений припис, про приведення будівництва даного об 'єкта у відповідність до вимог ДБН. Припис інспекції ДБН ОСОБА_2 не виконано .

Незважаючи на те , що ухвалою суду було зупинено дію вищевказаного рішення та заборонено ОСОБА_2 проводити будь - які будівельні роботи , відповідач перегородив доступ до тильної сторони частини приміщень ОСОБА_6,які потребують капітального ремонту і позивач не має доступу до свого майна , що приводить до його руйнування . Будівництво ОСОБА_2 зробив на землі загального користування , що призначена для обслуговування гаражного комплексу. За таких обставин вважає, що відповідачем повинні бути усунуті перешкоди в користуванні майном , шляхом знесення добудови до гаражних приміщень , які побудовані з грубим порушенням діючих норм ДБН та вимог цивільного законодавства України .

Крім того , позивач посилається на те , що хоча загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, але відповідно до вимог ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

18 липня 2008 року ним було пред'явлено позов до Острозької міської ради , ОСОБА_2 та ОСОБА_13 про визнання незаконним рішення Острозької міської ради , скасування договору купівлі - продажу та державного акту про право власності на земельну ділянку , що розташована в АДРЕСА_1. Даний спір стосувався, зокрема , і частини земельної ділянки на котрій ОСОБА_2 побудовано оспорювану позивачем прибудову.

Рішення суду з приводу цього спору винесено Гощанським районним судом лише 18 березня 2010 року, а апеляційним судом даний спір був розглянутий лише 31 серпня 2010 року .

Також вважає , що позовна давність не поширюється на даний спір , тому , що оспорюваними рішеннями Острозької міської ради порушено його право на вільне користування та розпорядження належним йому майном, а у відповідності до ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Крім того , позивач зазначає , що 22 січня 2007 року він звертався до суду з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства. Його позовна вимога була зупинена судом до вирішення земельного спору і справа розглянута лише на початку 2011 року - провадження у справі було закрито, так як суд вказав на той факт , що по справі вбачається спір про право та рекомендував ОСОБА_6 звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Ухвала суду відповідачами не оскаржувалася , набула законної сили та обов'язкова до виконання. З цих підстав вважає , що ним не пропущено строку позовної давності.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з підстав , викладених у позовній заяві. Доповнив , що на законних підставах користується земельною ділянкою , яка призначена для обслуговування гаражів , як їх співвласник , хоча документів на право володіння чи користування земельною ділянкою у нього не має і він з цього приводу в міську раду не звертався. Також він не звертався до суду щодо встановлення земельного сервітуту. Так як ОСОБА_2 є одним із співвласників гаражів , який здійснив прибудову , то лише його діями порушено і порушується надалі право позивача на вільне володіння та користування належною йому частиною гаражів , оскільки він не має доступу до тильної сторони приміщення , щоб зробити обмостку , обштукатурити та проводити інші роботи по його обслуговуванню.

Представник відповідача Острозької міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні позову не визнала і пояснила , що рішення виконкому № 23 від 23 січня 2007 року про надання дозволу на проведення реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1 та рішення виконкому № 429 від 18 грудня 2007 року "Про розгляд листа голови постійної комісії з питань промисловості, архітектури та земельних відносин Аршинова Г.Й." прийняті правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства і прав позивача як власника 60/100 частин приміщень гаражів не порушують. Будучи власником частини приміщень гаражів по АДРЕСА_1 в м.Острозі , позивач не звертався із заявами про надання йому земельної ділянки для обслуговування гаражів у власність , оренду чи користування. В той же час ОСОБА_2 є власником земельної ділянки та проводить реконструкцію гаражів на підставі наданого дозволу і його дії ніяким чином не порушують прав позивача та не перешкоджають останньому вільно користуватися належним йому майном. При обстеженні приміщень по АДРЕСА_1 в м.Острозі було встановлено відсутність будь-яких інженерних мереж з тильної сторони приміщення гаражів , а тому посилання позивача щодо перешкоджання використовувати інженерні мережі не заслуговують на увагу. Також з протилежної сторони приміщень гаражів можливий доступ позивача до тильної сторони приміщень для обслуговування належної йому частини гаражів.

Крім того вважає , що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду. В задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнали. Пояснили , що згідно договору -купівлі продажу від 6 грудня 2005 року ОСОБА_2 придбав 17/100 частини гаражів , що розташовані в АДРЕСА_1 і земельну ділянку розміром 0,0436 га для обслуговування гаражів. ОСОБА_2 звернувся до Острозької міської ради про зміну цільового призначення землі та щодо дачі дозволу на реконструкцію належної йому частини гаражів.

При зверненні до міської ради ним було надано погодження інспектуючих служб міста на предмет реконструкції гаражів в м.Острозі по АДРЕСА_1 від 7 грудня 2006 р. і 23 січня 2007 року виконкомом Острозької міської ради було прийнято рішення № 23 про надання дозволу на проведення реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1. На виконання даного рішення ним виготовлено проектно-кошторисну документацію , яка погоджена у встановленому законом порядку начальником відділу містобудування , архітектури та ЖКГ та отримано дозвіл на виконання будівельних робіт в Острозькій міській раді 19 квітня 2007 року від начальника інспекції ДАБК.

Вважають , що згода позивача на проведення добудови не була потрібна , так як це не порушує його прав. Крім того , вважають , що приміщення гаражів не є спільною частковою власністю , так як за позивачем зареєстровано на праві приватної власності 60/100 частин приміщень гаражів.

Посилання позивача на створення перешкод у користуванні належним йому майном не заслуговує на увагу , оскільки у позивача є можливість з протилежної сторони приміщень гаражів мати доступ до тильної сторони приміщень для обслуговування належної йому частини гаражів. Також ОСОБА_2 не заперечує щодо використання належної йому земельної ділянки позивачем для обслуговування своєї частини приміщень з тильної сторони , де можна вільно пройти.

Крім того вважають , що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду. В задоволенні позову просять відмовити в частині визнання рішення №23 від 23.01.2007 року незаконним та усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення добудови.

Що стосується визнання незаконним та скасування рішення виконкому Острозької міської ради № 429 від 18 грудня 2007 року "Про розгляд листа голови постійної комісії з питань промисловості, архітектури та земельних відносин Аршинова Г.Й." , то відповідач ОСОБА_2 та його представник вважають , що провадження в цій частині слід закрити , оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив , що працює

начальником відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Острозького міськвиконкому і він готував проект рішення №23 від 23.01.2007 року про надання дозволу на проведення реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1. ОСОБА_9 не вважає , що проігнорував вимоги ч. 4 ст.357 ЦК України не отримавши згоди ОСОБА_6 на проведення реконструкції , так як даною реконструкцією не порушуються права позивача.

При погодженні дозволу на реконструкцію гаражів по АДРЕСА_1 інспектуючими службами міста м.Острога не встановлено місця розташування інженерних мереж , таких як -водовідведення , лінії ЛЕП чи інші, перешкодою для доступу до яких була б добудова.

Згідно вимог ДБН А.2.2-3-2004 реконструкцією є перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Посилання позивача на те , що проведена ОСОБА_2 добудова перешкоджає

ОСОБА_6 користуватися належною йому частиною гаражів не відповідає дійсності , так як з протилежної сторони, належних ОСОБА_6 гаражів , є тимчасовий паркан , який можна знести і на місці проведення самочинного будівництва ОСОБА_6 є викопані невідомо ким котлован та канава , але для перевірки цих фактів позивач перевіряючих не допустив. Щодо наявності цих перешкод та їх усунення позивач не звертався. У позивача є можливість безперешкодно з усіх сторін користуватися своїми гаражами.

Що стосується притягнення його інспекцією ДАБК у Рівненській області до адміністративної відповідальності за ч. І ст.96 КУпАП з приводу недотримання вимог ДБН під час розміщення об'єкта - реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1 в м.Острозі , то на час виготовлення документації не потрібно було робити геодезичну зйомку , а тому він не вбачає в своїх діях порушень норм ДБН.

Заслухавши пояснення сторін , їх представників , дослідивши інші докази по справі та оцінивши їх в сукупності , суд вважає , що позов не підлягає до задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст.356 ЦК України передбачено , що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В судовому засіданні встановлено , що позивачу на праві приватної власності належать 60/100 частин гаражів, що знаходяться в АДРЕСА_1 на підставі рішення Острозького районного суду від 13.12.2004 р., що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 27.01.2005 року №6335001.

Співвласником 17/100 частин цих же гаражів, на підставі договору купівлі -продажу від 6 грудня 2005 року , є ОСОБА_2, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 22.12.2005 року №9388428.

Таким чином , в судовому засіданні встановлено , що приміщення гаражів по АДРЕСА_1 є спільною частковою власністю ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та інших співвласників , оскільки їх частки не виділені натурі згідно вимог цивільного законодавства. Спільна часткова власність може припинити своє існування в разі одночасного відчуження кожним із співвласником своєї частки сторонній особі , добровільного відчуження одному співвласнику часток усіх інших співвласників , добровільного виділу одному з двох співвласників його частки в натурі за правилами ст.364 ЦК України, прийняття судового рішення про припинення права спільної часткової власності двох співвласників за підставами ст.365 ЦК України , успадкування одним із співвласників часток усіх співвласників , звернення стягнення ( конфіскації ) часток усіх співвласників за винятком одного з них , а також поділ майна в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Що стосується поділу майна в натурі між співвласниками , то такий договір повинен укладатися у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки в судовому засіданні не добуто доказів припинення спільної часткової власності на приміщення гаражів по АДРЕСА_1 в м. Острозі, то заперечення відповідачів щодо існування спільної часткової власності не ґрунтуються на законі.

Згідно до ч.4. ст.357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

В судовому засіданні позивачем не доведено, а судом не здобуто доказів на підтвердження обставин, на які посилається останній в обгрунтування своїх позовних вимог. Так , ОСОБА_6 не доведено факту наявності порушення його прав та створення йому перешкод в користуванні та розпорядженні своєю часткою приміщень гаражів по АДРЕСА_1 , що виникли внаслідок дій ОСОБА_2 по реконструкції його частини гаражів і здійсненні добудови. Факт відсутності порушення прав позивача підтвердив і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 Посилання ОСОБА_6 на створення таких перешкод у вигляді недотримання будівельних норм та правил, є безпідставними, оскільки відповідність або невідповідність будівлі встановленим будівельним нормам та правилам не може служити доказом наявності порушення права особи чи створення йому перешкод в користуванні його майном. Дані питання відносяться до повноважень інспекції ДАБК , що підтверджується відповіддю , наданою для ОСОБА_6 начальником інспекції ДАБК у Рівненській області ОСОБА_14 25.02.2009 р., згідно якої за недодержанням державних стандартів , норм і правил під час розміщення об'єкта „ Реконструкція гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1" ОСОБА_2 вручений припис про приведення будівництва даного об'єкта у відповідність до вимог п.3.5 ДБН 360-92**.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном , що є їхньою спільною частковою власністю.

Статтею 391 ЦК України передбачено захист права власності власника майна від порушень не пов'язаних із позбавленням володіння , тобто власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки , як було встановлено в судовому засіданні , між ОСОБА_6 та іншими співвласниками приміщень гаражів по АДРЕСА_1 , зокрема з ОСОБА_2 , не було наперед встановленого порядку володіння та користування спільним майном , так як договір про це не укладався , а здійснена ОСОБА_2 прибудова до приміщень гаражів , внаслідок реконструкції , не порушує прав ОСОБА_6 , то її проведення і не потребувало згоди позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач не навів , які саме нормативно - правові акти порушено виконкомом Острозької міської ради при прийнятті рішення №23 від 23 січня 2007 року , згідно якого ОСОБА_2 було надано дозвіл на проведення реконструкції гаражів по АДРЕСА_1 під магазин з офісом , як і не надав доказів про порушення своїх прав прийнятим рішенням.

Повноваження виконавчого комітету на прийняття рішення про надання дозволу на спорудження об'єктів містобудування передбачені п.п.9 „а" ч. 1 ст.31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні ", згідно якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок. Тобто, вирішуючи питання щодо надання дозволу на реконструкцію , виконавчий комітет діяв в межах повноважень та у спосіб , передбачених законом України.

Крім того , 7 грудня 2006 року відповідачем ОСОБА_2 отримано погодження щодо реконструкції гаражів по АДРЕСА_1 в м.Остріг як начальником міського відділу земельних ресурсів , так і завідувачем відділу містобудування , архітектури та ЖКГ , головним санітарним лікарем Острозького району та головним державним інспектором по пожежному нагляду Острозького району , яке передувало прийняттю рішення та одночасно надано план-схему реконструкції гаражів виконану інженером ВТВ ОКП „Водоканал".

Так як в судовому засіданні не добуто доказів незаконності прийняття рішення виконкому №23 від 23.01.2007 року , то вимога позивача з посиланням на те , що виконкомом Острозької міської ради 18 грудня 2007 року було винесено незаконне рішення №429 „ Про розгляд листа голови постійної комісії з питань промисловості , архітектури та земельних відносин Аршинова Г.Й." щодо залишення в силі рішення №23 від 23.01.2007 року не ґрунтується на законі , а тому з цих підстав не підлягає до задоволення.

Що стосується заперечень відповідачів щодо закриття провадження у справі в цій частині , так як дана вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства , то суд вважає , що даний спір стосується права приватної власності на об'єкт нерухомості як позивача , так і відповідача ОСОБА_2

Згідно до п. 1 ч. 1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір , у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади , орган місцевого самоврядування , їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт , який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тому суд вважає , що спір в цій частині слід розглядати у порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду України від 4.03.2009 року під час провадження адміністративної справи за винятковими обставинами та в Ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 5.11.2009 року по справ К-9171/06.

Заперечуючи щодо позовних вимог ОСОБА_6 відповідачі посилаються на пропуск ним строків позовної давності.

Однак суд вважає , що ОСОБА_6 строк звернення до суду порушено не було , оскільки згідно п. 4 ч. 1 ст.268 ЦК України , чинної на день звернення до суду -15.03.2011 року , позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади , органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування , яким порушено його право власності або інше речове право. Крім того , у відповідності до ч. 2 ст.386 ЦК України передбачено , що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За таких обставин суд вважає , що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, в силу ст.ст.268,319,321, 356,357 ,358, 386, 391 ЦК України , суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_6 до виконкому Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому № 23 від 23 січня 2007 року про надання дозволу на проведення реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1, рішення виконкому № 429 від 18 грудня 2007 року "Про розгляд листа голови постійної комісії з питань промисловості, архітектури та земельних відносин Аршинова Г.Й." та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні частиною гаражного комплексу по АДРЕСА_1 м. Острога Рівненської області шляхом знесення добудови - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.






Суддя Чорноус Л. І.


Повний текст рішення виготовлено 28 квітня 2012 року.












  • Номер: 6/539/94/2019
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.09.2019
  • Дата етапу: 11.09.2019
  • Номер:
  • Опис: про стягнення аліментів
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Роменський міськрайонний суд Сумської області
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи: закрито провадження
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.02.2011
  • Дата етапу: 15.06.2011
  • Номер: 6/204/110/24
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.02.2024
  • Дата етапу: 28.05.2024
  • Номер: 2/1414/82/2012
  • Опис: про визначення кредит договору недійсним
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до суду касаційної інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.04.2010
  • Дата етапу: 11.06.2013
  • Номер: 22-ц/803/9712/24
  • Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.09.2024
  • Дата етапу: 11.09.2024
  • Номер: 22-ц/803/9712/24
  • Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Залишено без руху
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.09.2024
  • Дата етапу: 16.09.2024
  • Номер: 22-ц/803/9712/24
  • Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.09.2024
  • Дата етапу: 24.09.2024
  • Номер: 22-ц/803/9712/24
  • Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.09.2024
  • Дата етапу: 24.09.2024
  • Номер:
  • Опис: Стецько О.Я. про розірвання шлюбу
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Зборівський районний суд Тернопільської області
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.04.2011
  • Дата етапу: 21.04.2011
  • Номер: 22-ц/803/9712/24
  • Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.09.2024
  • Дата етапу: 12.11.2024
  • Номер: 2/1397/11
  • Опис: встановлення родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Іванківський районний суд Київської області
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.06.2011
  • Дата етапу: 03.08.2011
  • Номер: 2-364/11
  • Опис: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Путивльський районний суд Сумської області
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.10.2011
  • Дата етапу: 09.11.2011
  • Номер: 2/1314/1294/11
  • Опис: Про стягнення аліментів на повнолітню дочку у зв'язку з продовженням навчання
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Мостиський районний суд Львівської області
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 09.08.2011
  • Дата етапу: 10.10.2011
  • Номер: 2/517/11
  • Опис: про стягнення боргу по кредиту
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.03.2011
  • Дата етапу: 03.06.2011
  • Номер: 2/0203/112/2013
  • Опис: про визнання договору дарування недійсним
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-364/11
  • Суд: Центральний районний суд міста Дніпра
  • Суддя: Чорноус Л. І.
  • Результати справи: Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення без зміни рішення суду першої інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.08.2009
  • Дата етапу: 02.09.2013
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація