АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/349/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.ст.15, 115 ч.1, п.13 ч.2 ст.115, 263 ч.2, 70 КК України Романова Н.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Євтушенка В.Г., Торопенка М.В.

з участю прокурора Якушиної О.В.

адвоката ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 та прокурора Горобець С.О. на вирок Кам'янського районного суду від 07 лютого 2012 р., яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

в силу ст. 89 КК України не судимий

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.15, ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115, 263 ч.2 КК України, і йому призначено покарання:

- за ст.263 ч.2 КК України - один рік позбавлення волі;

- за ст.15, 115 ч.1 КК України - 8 років позбавлення волі;

- за ст.115 ч.2 п.13 КК України - 13 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_4 у виді 13 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 2265 грн. матеріальної шкоди та 100 тис. грн. моральної шкоди, з урахуванням наявності на утриманні потерпілого двох малолітніх дітей.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що в серпні 2009 року близько 12 год. умисно, незаконно, без відповідного на те дозволу придбав у невстановленої слідством особи на центральному ринку м. Черкаси ніж, який являється холодною зброєю, перевіз його до свого місця проживання і використовував собі по господарству.

Він же, 11.03.2011 року близько 20 год., знаходячись у своєму будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після спільного розпиття алкогольних напоїв з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вчинив сварку із-за нібито пропажі в нього грошей.

Після цього між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла сутичка, в ході якої, маючи умисел на позбавлення життя, ОСОБА_4 здійснив постріл із пневматичної гвинтівки в обличчя ОСОБА_6, заподіявши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді поранення сторонніми тілами правого ока з крововиливом і значним зниженням зору (до 0.4 діоптри), а коли ОСОБА_6 вирвав із рук ОСОБА_4 пневматичну рушницю, ОСОБА_4 дістав ножа і наніс один удар в ліву частину грудної клітки ОСОБА_6, заподіявши останньому різану рану грудної клітки зліва, яка відноситься до легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров'я, однак свій злочинний намір направлений на вбивство ОСОБА_6 ОСОБА_8 не зміг довести до кінця по причинах, що від нього не залежали, так як ОСОБА_6 через вікно втік з будинку.

Він же, повторно, 11.03.2011 року близько 20 год., знаходячись в своєму будинку АДРЕСА_1, після спільного розпиття алкогольних напоїв з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час бійки, яка виникла між ними на ґрунті неприязних відносин, а саме звинувативши ОСОБА_6 та його сестру ОСОБА_7 у крадіжці його грошей, маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_7, в той час як ОСОБА_6 тікав з будинку, а ОСОБА_7 намагалася зупинити ОСОБА_4, діставши ножа та тримаючи його в правій руці, наніс один удар у ліву частину грудної клітки ОСОБА_7, а також тілесні ушкодження, які він наніс в ході бійки, а саме синяк лобу зліва і стегна справа, синців нижніх кінцівок.

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7, згідно висновку судово-медичної експертизи № 116 від 31.05.2011 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва з ушкодженням серця і крововиливом у ліву грудну порожнину та м'які тканини ходу раньового каналу, які несуть в собі ознаки тяжкого тілесного ушкодження, приміняючи до живих осіб - це ознака небезпеки для життя, синяк лобу зліва і стегна справа, синці нижніх кінцівок, несуть в собі ознаки легкого тілесного ушкодження.

На вирок суду засудженим подана апеляційна скарга, із змісту якої вбачається, що він н визнає себе винним у замаху на вбивство ОСОБА_6 та вбивстві ОСОБА_7, а вважає, що в його діях є ознаки перевищення меж необхідної оборони при заподіянні смерті ОСОБА_7, передбаченого ст.118 КК України, а відносно ОСОБА_6 то його дії слід кваліфікувати за ст.128 КК України як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Конкретне прохання засуджений в апеляційній скарзі не виклав, просто просив апеляційний суд справедливо розібратися в події, що сталася.

В своїй апеляції прокурор, що приймав участь у розгляді справи, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого просив вирок суду скасувати в частині призначеного покарання із-за його невідповідності тяжкості вчинення злочинів та особи засудженого внаслідок його м'якості, посилаючись на те, що ОСОБА_4 визнав вину частково, хоча вчинив замах на позбавлення життя людини, а відносно іншої вчинив вбивство, що свідчить про не усвідомлення ним вчинених особливо тяжких злочинів, вводив суд в оману, постійно намагаючись уникнути відповідальності за вчинене.

Прокурор просив постановити новий вирок яким призначити покарання ОСОБА_4:

- за ст.263 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- за ст.15, 115 ч.1 КК України - 15 років позбавлення волі;

- за ст.115 ч.2 п.13 КК України - довічне позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді довічного позбавлення волі.

Виключити із вироку вказівку - без конфіскації майна - оскільки таке додаткове покарання передбачено лише за п.6 ч.2 ст.115 КК України.

В решті вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку своєї апеляції і залишення апеляції засудженого без задоволення, пояснення засудженого та його захисника в підтримку їх апеляції і залишення апеляції прокурора без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відомо, що досудове слідство у кримінальній справі проводиться у суворій відповідності до вимог кримінально-процесуального і кримінального законів.

Перевірені матеріали кримінальної справи свідчать про те, що органи досудового слідства вимог закону не дотримались.

Так описані обставини події, як в постанові про притягнення в якості обвинуваченого, так і в обвинувальному висновку, по епізоду заподіяння смерті ОСОБА_7 не відповідають обставинам справи, не співвідноситься з висновком судово-медичної експертизи, не вказують на ознаки злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України за яким кваліфіковано дії ОСОБА_4

Таким чином, пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 є неконкретним, оскільки фабула обвинувачення по епізоду заподіяння смерті ОСОБА_7 фактично викладена за ознаками злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, а дії кваліфіковано за п.13 ч.2 ст.115 КК України.

В описовій частині обвинувального висновку відсутні посилання на докази від чого ж наступила смерть ОСОБА_7

Оскільки органами досудового слідства порушено вимоги ст.ст.132, 223 КПК України, тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

Розглядаючи справу по суті, суд не звернув уваги на зазначені недоліки досудового слідства і сам припустився помилки переписавши неконкретне обвинувачення з обвинувального висновку.

Крім цього, призначивши міру покарання, суд необґрунтовано вказав, що не застосовує додаткову міру покарання - "без конфіскації майна", але не мотивував у вироку своє рішення.

Слід зазначити, що додаткова міра покарання у виді конфіскації майна по даній категорії злочинів застосовується лише тоді, коли дії винної особи кваліфікуються за п.6 ч.2 ст.115 КК України, тобто умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів.

Оскільки ОСОБА_4 пред'явлене неконкретне обвинувачення, викладені обставини події суперечать кваліфікації його дій по епізоду заподіяння смерті ОСОБА_7, всі епізоди вчиненої події взаємопов'язані між собою, на підставі неконкретного обвинувачення постановлено вирок, тому такий вирок підлягає скасуванню в цілому в повному обсязі, а справа поверненню прокурору Черкаської області для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою, оскільки підстав для її зміни колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Апеляції прокурора та засудженого задоволити частково.

Вирок Кам'янського районного суду від 07 лютого 2012 року щодо засудженого ОСОБА_4 скасувати, а матеріали кримінальної справи направити прокурору Черкаської області для організації додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Головуючий

Судді