АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/210/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Савранський О.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Храпко В. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоХрапка В.Д.

суддівБондаренка С.І., Новікова О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку щодо звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року ОСОБА_6 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку щодо звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги. Зазначала, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати таку бездіяльність УПФ неправомірною, зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2006-2008 роки.

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 виходячи з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести доплату у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням проведених за цей період виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, так як вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини по справі та порушені норми матеріального права .

Поскільки всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, яка діяла на час виникнення спору) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач в суді першої інстанції не наполягав на відмові у задоволенні позову в зв'язку із пропущенням строку звернення до суду

За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003р. №1058-1У рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Тому судом першої інстанції правильно визначено відповідачем Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі, оскільки позивач одержує пенсію за віком на загальних підставах.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.12 ч.1 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України №2195-1У відповідно до якого виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також судом правильно не було взято до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права які призвели, або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду від 24 квітня 2009 року відхилити, а постанову суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :