ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2007 р. (суддя Мандриченко О.В.) з посиланням на ст. ст. 66, 67 ГПК України заяву ТОВ "Інжпромбудсервіс" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково: заборонено ЗАТ "Зодча Діадема" та будь-яким третім особам проводити будівельні роботи по будівництву навчально-житлового комплексу на земельній ділянці, яка розташована в кварталі вулиць Індустріальної, Борщагівської та провулку Індустріальному у Солом'янському районі м. Києва; в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 р. (судді: Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець В.І.) ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2007 р. скасовано в частині задоволення заяви ТОВ "Інжпромбудсервіс" про вжиття заходів забезпечення позову, в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Інжпромбудсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає.

Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд не обґрунтував яким чином невжиття заходів щодо заборони ЗАТ "Зодча Діадема" та будь-яким третім особам проводити будівельні роботи по будівництву навчально-житлового комплексу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, що є порушенням ст. ст. 66, 86 ГПК України.

За таких обставин, апеляційний господарський суд підставно скасував ухвалу та правомірно передав справу на розгляд місцевого господарського суду. 

Водночас колегія суддів зазначає, що виносячи ухвалу та приймаючи постанову господарські суди першої та апеляційної інстанцій передчасно надали оцінку фактичним обставинам справи та зробили висновки про права і обов'язкам сторін, що стосуються предмета спору, у відсутності правових підстав, оскільки справа по суті заявлених вимог судами не розглядалась, а на розгляді перебувала заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

Проте, наведене не впливає на законність і обґрунтованість висновків апеляційного господарського суду про помилковість застосування судом першої інстанції заходів до забезпечення позову, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті заявлених вимог.

З урахуванням викладеного, колегія суддів підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Інжпромбудсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 р. у справі № 18/1 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      Т. Козир

С у д д і                                                                                           Н. Мележик

                                                                                                        О. Подоляк