07.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Малінської С.М., Даниленка В.М.,

при секретарі - Подпрядової В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказала, що з лютого 2001 року по березень 2006 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з нею. ОСОБА_1 свого обов'язку по вихованню дитини не виконує та добровільної матеріальної допомоги не надає. Позивачка в свою чергу тимчасово не працює та достатніх доходів для утримання дитини не має.

На підставі викладеного ОСОБА_2, просила суд стягнути на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідача ОСОБА_1, 1978 року народження в межах 1\4 усіх видів його заробітку до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав посилаючись на те, що він довгий час хворів, не працював та знаходився на утриманні у своєї матері на користь якої з нього було стягнуто аліменти рішенням Харківського районного суду, проте вказане рішення не було отримано відповідачем.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1, 1978 року народження на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини усіх видів його доходів, починаючи з 29 вересня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для однієї дитини.

Не погодившись частково з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Московського районного суду м. Харкова змінити стягнувши з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 200 грн., починаючи з 29 вересня 2011 року.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача аліменти у частці від заробітку, районний суд виходив з того, що відповідач має постійний заробіток і вказаний факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна оскільки він дійшов його без повного й всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

Ст. 181 СК передбачає, що способи виконання батьками обв"язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і ( або) натуральній формі.

П. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року „ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачає, що за відсутності домовленості має батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку ( доходу) її матері, батька ( ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі ( ст. 184 СК) і виплачується щомісячно.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров"я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, та інші обставини, що мають істотне значення для справи.

При визначені розміру аліментів, суд першої інстанції не враховував матеріальний стан як позивача, так і відповідача.

Судом встановлено, що відповідач аліменти добровільно не сплачує, ні де не працює, тривалий час знаходиться на лікуванні.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечувала проти стягнення з відповідача аліментів у сумі 200 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Усупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України висновки суду не ґрунтуються на доказах.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, а з відповідача підлягаю стягненню аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн. щомісяця.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 1978 року народження на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 200 грн. щомісяця, починаючи з 29 вересня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: