07.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Подпрядовій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа - Головне управління юстиції Міністерства Юстиції у Харківській області про скасування та залишення без виконання виконавчого напису нотаріуса, та визнання договору іпотеки недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Харківське обласне управління юстиції з позовом про скасування та залишення без виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 26.06.2006 року про вилучення в натурі у ОСОБА_3 житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, зазначивши, що виконавчий напис видано з грубим порушенням норм ЦК України та інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 18.06.1994 року, в порушення вимог п.168 глави 12 інструкції; виконавчий напис вчинено не на оригіналі документу, яким встановлено заборгованість, а також не за формою реєстрів для вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України 10.01.2005 току № 1/5, форма № 84.

В судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати договір іпотеки недійсним, зазначивши, що 01.02.2006 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, як засіб забезпечення виконання зобов»язань за договором позики, посвідченим 01.02.2006 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, на підставі якого він передав у заставу належний йому на праві приватної власності будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. Наприкінці літа 2009 року йому стало відомо, що ОСОБА_1 звернула стягнення на майно, що прибувало в іпотеці (заставі) за договором іпотеки від 1.02.2006 року у позасудовому порядку, згідно довідки КП «ХМБТІ»(№ 23-49132 від 21.12.2009 року) право власності і житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, зареєстровано 02.04.2009 року за ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки, посвідченого 01.02.2006 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 та виконавчого напису нотаріуса від 26.06.2007 року. Просив визнати незаконним договір іпотеки від 01.02.2006 року, укладеній між ним та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, скасувати та залишити без виконання виконавчий напис приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_4 від 26.06.2007 року про вилучення в натурі у ОСОБА_3 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, оскільки з відповіді Головного управління Міністерства юстиції у Харківській області від 25.10.2010 року йому стало відомо, що Наказом Міністерства юстиції України від 31.03.2006 р. № 26/2 свідоцтво про право на заняття приватною нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 за № 3101 - анульовано.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені.

Визнано незаконним договір іпотеки від 01.02.2006 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Скасовано та залишено без виконання виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 26.06.2006 року про вилучення в натурі у ОСОБА_3 житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1,

На зазначене рішення, представником ОСОБА_1 -ОСОБА_2, була подана апеляційна скарга, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 просить відмовити у повному обсязі, а також скасувати заходи забезпечення позову.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, районний суд виходив з того, що постановою Харківського апеляційного суду України від 18 грудня 2007 року фактично відновлено дію наказу Міністерства юстиції України від 31 березня 2006 року про анулювання свідоцтва про зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_4, а тому вважав, що нотаріус ОСОБА_4 не мав права здійснювати нотаріальну діяльність і робити виконавчі написи, а також посвідчувати договори іпотеки.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна оскільки він дійшов його без повного й всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_6 01.02.2006 року укладено договір позики на суму 16500 доларів США, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, згідно умов якого зобов»язання ОСОБА_1 мали бути виконані в строк до 01.05.2006 року. В забезпечення договору позики від 01.02.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, як засіб забезпечення виконання зобов»язань за договором позики, посвідченим 01.02.2006 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, на підставі якого ОСОБА_3 передав у заставу належний йому на праві приватної власності будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. З копії виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 1347 від 20.06.2007 року вбачається, що приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, запропоновано вилучити в натурі у ОСОБА_3 та передати ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Зазначений будинок з надвірними будівлями перейшли у власність ОСОБА_1 відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, досвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 01.02.2006 року за реєстровим № 146 (п.10 цього договору), та ст.ст. 33, 36 Закону України «Про іпотеку»у виконання зобов»язань ОСОБА_6 в сумі 157818,75 грн. Згідно копіі довідки КП «ХМБТІ»від 21.12.2009 року, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 зареєстровано 2.04.2009 року за ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки, посвідченого М.02.2006 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 №146.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що він звернувся до суду з позовом про визнання недійсним іпотечного договору з тієї підстави, що нотаріус ОСОБА_4 відповідно до винесених судових рішень у 2006 року не мав повноважень на виконання нотаріальних дій і з цих же самих підстав просив скасувати виконавчий напис.

Судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку стосовно того, що нотаріус ОСОБА_4 на час посвідчення іпотечного договору 01.02.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та на час вчинення нотаріального напису 26 червня 2007 року не мав повноважень на вчинення нотаріальних дій.

Згідно до листа Міністерства юстиції України за № П-25733-13.1. від 31.08.2011 року, 08.12.2005року Харківським обласним управлінням юстиції був виданий наказ за № 718/6 про призупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_4 по Харківському міському нотаріальному округу з 08.12.2005 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2005 року у зв'язку з оскарженням дій обласного управління юстиції нотаріусом ОСОБА_4 дія вищевказаного наказу була призупинена.

30.03.2006 року Комісією з розгляду подань Головного управління юстиції Міністерства юстиції України було прийнято рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ,видане ОСОБА_4

Наказом Міністерства юстиції України за № 26/5 від 31.03.2006 року анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю,видане ОСОБА_4

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 травня 2006 року зупинено дію вищевказаного рішення Комісії та наказу Міністерства юстиції України.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Наказом Харківського обласного управління юстиції від 07.02.2008 року № 60/2 приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_4 припинена з 11.02.2008 року та анульовано реєстраційне посвідчення, видане Харківським обласним управлінням юстиції 28.07.1998 року за № 104.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_4 припинена з 11.02.2008 року, оскільки постановою Харківського апеляційного суду України від 18 грудня 2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 З моменту прийняття наказу Міністерства юстиції України від 31 березня 2006 року до ухвалення рішення суду від 18.12.2007 року, дія наказу була зупинена і тому ОСОБА_4 в цей час мав право займатися нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Усупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України висновки суду не ґрунтуються на доказах.

Суд визнав установленими ті обставини, які не підтверджені належними доказами.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа - Головне управління юстиції Міністерства Юстиції у Харківській області про скасування та залишення без виконання виконавчого напису нотаріуса, та визнання договору іпотеки недійсним задоволенню не підлягають.

Що стосується ухвали про забезпечення позову від 14 вересня 2010 року, то судова колегія приходить до висновку, що вона підлягає скасуванню.

Згідно ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік видів забезпечення позову зазначений у ст.152 ч.1 ЦПК України, проте цей перелік не є вичерпним і за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані і інші його види.

Так, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову зможе ускладнити або унеможливити виконання рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно с ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

У зв»язку з ухваленням по справі нового про відмову у задоволенні позовних вимог, судова колегія скасовує ухвалу про забезпечення позову від 14 вересня 2010, про заборону ОСОБА_1 вчиняти дії по відчуженню майна, а саме будинку АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа - Головне управління юстиції Міністерства Юстиції у Харківській області про скасування та залишення без виконання виконавчого напису нотаріуса, та визнання договору іпотеки недійсним відмовити.

Скасувати ухвалу від 14 вересня 2010 року про забезпечення позову та обрані заходи забезпечення позову.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: