У х в а л а
іменем україни
16 січня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мостової Г.І.,
суддів: Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Феодосійське транспортне підприємство № 14312» про стягнення недоплаченої заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату не донарахованої заробітної плати з урахуванням коефіцієнту приросту споживчих цін та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ВАТ «Феодосійське транспортне підприємство № 14312» про стягнення недоплаченої заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату не донарахованої заробітної плати з урахуванням коефіцієнту приросту споживчих цін та моральної шкоди.
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2011 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.
Згідно ст. 95 КЗпП України у разі, коли працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство провадить доплату до її рівня.
Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Статтею 56 КЗпП України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що наказом № 219 від 30 листопада 1998 року на підприємстві з 1 грудня 1998 року був встановлений не повний робочий день в зв'язку з різким зменшенням об'єму робіт з перевезення пасажирів, з яким ОСОБА_4 була ознайомлена під підпис, а також те, що ОСОБА_4 відповідно до наказів № 24 від 6 березня 2001 року та № 11/о від 12 березня 2002 року, працювала з погодинною формою оплати праці, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Інші позовні вимоги є похідними від вимог про стягнення недоплаченої заробітної плати та судами обґрунтовано відмовлено і в задоволенні цих вимог.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 Цивільно-процесуального кодексу України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді: В.О. Кузнєцов
М.І. Наумчук