ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2008 р. | № 39/83-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: |
головуючого, судді | Плюшко І.А., |
суддів | Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С., |
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" |
на | рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.08р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.08р. |
у справі | № 39/83-07 |
за позовом | Акціонерного проектно-будівного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу "Цвет-Д" |
до | ВАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" |
про | визнання права власності |
За участю представників сторін
від позивача Причепа І.М. дов. від 14.12.07р. № 280,
від відповідача Морозов О.О. дов. від 24.03.08р. № 101; Левченкова О.А. дов. від 03.01.08р. № 5
В С Т А Н О В И В:
У січні 2007 року Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне, комерційне товариство закритого типу «Цвек-Д»(надалі Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Укртелеком», м. Дніпропетровськ (надалі Відповідач) про визнання права власності на лінійно-кабельні споруди, телефонну каналізацію та оглядові споруди АТС-325(725), за переліком наведеним в заяві про уточнення позовних вимог.
У процесі розгляду справи по суті у суді першої інстанції позивачем було подано уточнення позовних вимог, які прийнятті судом і в яких позивач просить визнати за ним право власності на лінійно-кабельні споруди, телефонну каналізацію та оглядові споруди АТС-325 (725), за переліком наведеним в заяві про уточнення позовних вимог.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2008 року у справі № 39/83-07 (суддя Ліщинський О.В.) позовну заяву Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу «Цвек-Д»про визнання права власності задоволено. Визнано за Позивачем право власності на лінійно-кабельні споруди, телефонну каналізацію та оглядові споруди АТС-325(725), за вищезазначеним переліком та присуджено стягнути з Відповідача на користь Позивача 3 362 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 року у справі № 39/83-07 (колегія суддів у складі головуючого судді Науменка І.М., суддів Біленької Л.М., Голяшкіна О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2008 року у справі № 39/83-07 залишено без змін, апеляційну скаргу позивача –без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.09.1998 року між Українським державним підприємством електрозв’язку “Укртелеком”, правонаступником якого є Відповідач, та позивачем у справі було укладено договір № 511, предметом якого є відносини сторін, пов’язані з будівництвом лінійно-кабельних споруд для розвитку місцевої телефонної мережі м. Дніпропетровська –АТС 325, ємністю 9100 номерів.
На виконання умов договору позивачем було виконано будівельно-монтажні роботи з спорудження лінійно-кабельних споруд, телефонної каналізації АТС-325 (725).
Згідно наказу відповідача № 215 від 14.12.1999 року побудовані позивачем лінійно-кабельні споруди передані на технічне обслуговування Центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку м. Дніпропетровська (ЦТЕ МТЗ).
Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності, суди попередніх інстанцій послались на те, що факт будівництва позивачем спірного майна підтверджується наявними в матеріалах справи актом звірки лінійно-кабельних споруд та телефонної каналізації АТС-325 (725) та висновком судово-економічної експертизи № 944/945 від 30.10.2007 року.
На основі даних посилань судами зроблено висновок, що будівельно-монтажні роботи лінійно-кабельних споруд виконувалися позивачем господарським способом, тобто проведення робіт власними силами й засобами самого підприємства.
Приймаючи рішення та постанову в частині задоволення позову господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що право власності Товариства на об'єкт нерухомого майна повністю підтверджується матеріалами справи та доводами сторін, а тому позовні вимоги про визнання цього права підлягають задоволенню у відповідності до положень ст.ст. 331, 392 Цивільного кодексу України
Проте, з викладеними висновками господарських судів колегія суддів погодитись не може.
Заявник касаційної скарги обгрунтовано зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано той факт, що висновком судово-економічної експертизи № 944/945 не було встановлено факту виконання позивачем будівельно-монтажних робіт з спорудження лінійно-кабельних споруд, телефонної каналізації АТС-325 (725) за власні кошти, а саме, в даному висновку вказано, що: виходячи з наявних у позивача документів, наданих для проведення експертизи, експерт не має змоги надати відповідь щодо документального підтвердження фінансування будівництва спірного майна виключно за рахунок власних коштів позивача.
Таким чином, в матеріалах справи фактично відсутні докази, якими б підтверджувалось здійснення позивачем будівельно-монтажних робіт з спорудження лінійно-кабельних споруд, телефонної каналізації АТС-325 (725) господарським способом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Крім того, як зазначає заявник касаційної скарги, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували здійснення будівельно-монтажних робіт зі спорудження лінійно-кабельних споруд, телефонної каналізації АТС-325 за власні кошти позивача.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, в даному випадку позивачем не доведено, що право власності на лінійно-кабельні споруди, телефонну каналізацію та оглядові споруди АТС-325 (725) належить йому, а від так висновки господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду про визнання за позивачем права власності на спірне майно, колегія суддів вважає недоведеними і необґрунтованими.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно застосовані положення ч. 1 ст. 331, ст. 392 ЦК України у спірних правовідносинах, а тому рішення судів, якими задоволено позовні вимоги Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу «Цвек-Д»про визнання права власності на майно, не можна визнати законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи надання господарськими судами в рішенні та постанові неналежної юридичної оцінки обставинам справи, а також допущені судами порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2008 року про задоволення позовних вимог Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу «Цвек-Д»про визнання права власності на лінійно-кабельні споруди, телефонну каналізацію та оглядові споруди АТС-325(725) підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Укртелеком»задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2008 року у справі № 39/83-07 скасувати.
Справу № 39/83-07 передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Головуючий, суддя І. А. Плюшко
С у д д і С.С. Разводова
С.С. Самусенко