ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2008 р. | № 08/334-04(35/61-02) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: |
головуючого, судді | Плюшко І.А., |
суддів | Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С., |
розглянувши касаційну скаргу Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини", касаційне подання заступника прокурора Харківської області |
на | постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.08р. |
у справі | № 08/334-04 |
за позовом | ТОВ "Біовет" |
до | Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" |
про | про стягнення 242990,40 грн. |
та зустрічним позовом | Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" |
до | ТОВ "Біовет" |
про | визнання угоди недійсною |
За участю представників сторін
від позивача Суржан Р.Д. дов. від 16.08.07р. № 16/08-07,
від відповідача Сиротенко С.Є., Кіберєва І.О. дов-ті від 21.05.08р. № б/н
В С Т А Н О В И В:
В липні 2002 року ТОВ "Біовет", звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (ІКЕВМ) УААН, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь - 242900,40 грн. в якості відшкодування заподіяної шкоди внаслідок відмови відповідача від підписання актів приймання робіт, виконаних за укладеним сторонами договором підряду № 58/1 від 01.05.2001 року та відмови сплатити виконані роботи на суму 242900,40 грн., зобов’язати відповідача підписати акт приймання-передачі робіт, переданого керівнику відповідача службовою запискою на підставі складеного представниками сторін акту огляду виконаних робіт з віднесенням на відповідача судових витрат(з уточненням позовних вимог).
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2002 року (суддя Швед Є.Ю.) позов задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача 242990,40 грн. заборгованості, 1700,00 грн. держмита і 118,00 грн. судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2004 року (судді: Демченко В.О., Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.) на підставі проведеної, за клопотанням відповідача, судової будівельно-технічної експертизи, рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2002 року змінено, первісний позов задоволено частково: стягнено з відповідача на користь позивача –77368,00 грн. боргу та 1544,50 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2004 року касаційна скарга ТОВ “Біовет” задоволена частково. Рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2002 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2004 року скасовані і справу передано на новий розгляд господарському суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2007 року по справі № 08/334-04 (головуючий-суддя Ковальчук Л.В., судді –Светлічний Ю.В., Савченко А.А.) первісні позовні вимоги задоволені частково.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 року у справі № 08/334-04 (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О. В.) рішення в частині зобов’язання Національного наукового центру „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" прийняти акт здачі - приймання виконаних робіт за договором № 58/1 від 01.05.2001р. на суму 233497,00 грн. скасовано та провадження у справі в цій частині позову припинено, в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, Національний науковий центр „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, а заступник прокурора Харківської області з касаційним поданням, в яких просять скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 року у справі № 08/334-04 та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема норм Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги і касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга і касаційне подання не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між сторонами був укладений договір підряду № 58/1 від 1.05.2001р.,згідно з умовами якого підрядник зобов’язався на свій страх і ризик виконати завдання замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити роботу вказану в кошторисі, яка є невід’ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість всіх робіт, котрі повинен виконати Підрядник визначена в сумі 300000,00 грн. з урахуванням ПДВ 50000грн. відповідно кошторису, розрахунки договірної ціни не можуть зменшуватись в межах 10% від вказаної суми. Пунктом 3.3 договору встановлено, що поставку матеріалів для виконання робіт по даному договору здійснює підрядник .
Згідно пункту 5.4 договору зазначено, що в разі мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи, сторони складають акт з переліком претензій замовника.
Суди встановили, що на виконання робіт передбачених договором з відповідачем позивачем був укладений договір №02-05/01 від 05.05.02р. з ТОВ „Іскра - Вест", яким були виконані роботи. Крім того вартість виконаних робіт за вказаним вище договором складає 242990,40 грн.
За виконані ТОВ „Іскра-Вест" роботи відповідно договору (субпідряду) №02-05/01 від 05.05.02р. позивач розрахувався в повному обсязі, В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання щодо сплати коштів за виконані роботи не виконав, виконані роботи не прийняв, акт прийому-передачі робіт не підписав.
Суди попередніх інстанції підставно не прийняли до уваги твердження відповідача, що він ніякий договір підряду не укладав, оскільки даний факт підтверджується матеріалами справи, зокрема договором №58/1 від 01.05.2001 р., актом від 11.07.2002 року та службовою запискою, відзивом на позов, в якому відповідач не заперечував факт укладання договору підряду № 58/1 від 01.05.01р. та подальшими діями відповідача, як-от: контрольний обмір виконаних позивачем робіт за зазначеним договором, що підтверджується наявними у справі актом від 11.07.2002 року та службовою запискою.
Таким чином суди дійшли правильного висновку, що зазначені документи і подальші дії відповідача підтверджують схвалення укладеного сторонами договору №58/1 від 01.05.2001р. і спростовують доводи відповідача, що цей договір є неукладеним і ніколи не породжував будь-яких обов'язків відповідача,
В подальшому відповідач подав зустрічну позовну вимогу від 09.03.2005 року про визнання угоди № 58/1 від 01.05.01р. недійсною (удаваною) тільки після скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2004 року постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2004 року та надісланням справи на новий розгляд до господарського суду.
Згідно вимог ст. 58 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода). Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удава угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції про обґрунтовану відмову місцевого господарського суду в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання угоди недійсною (удаваною), так як наявні в матеріалах справи документи, а саме договір №58/1 від 01.05.2001 р., акт від 11.07.2002 року та службова записка, відзив на позов, в якому відповідач не заперечував факт укладання договору підряду № 58/1 від 01.05.01р., акт сторін про прийняття відповідачем на себе відповідальності за цілісністю ремонтно-будівельних робіт виконаних позивачем саме згідно договору підряду № 58/1 від 01.05.01 р. про передання ключів від приміщення свідчать про дійсність договору №58/1 від 01.05.2001 р. та фактичне виконання відповідачем робіт за цим договором.
Приймаючи до уваги висновок комплексної судової будівельно-технічної, товарознавчої та бухгалтерської експертизи № 9328/9329/9330 від 23.07.07р. в частині обсягу виконаних робіт, апеляційна інстанція правомірно залишила без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання позовних вимог про стягнення коштів з відповідача такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 233 497 грн. з огляду на висновок комплексної судової будівельно-технічної, товарознавчої та бухгалтерської експертизи від 23.07.07р. в частині обсягу виконаних робіт.
Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.
У переліку наведених способів захисту порушеного права та інтересу відсутній такий спосіб захисту права, як зобов’язання до підписання акта приймання виконаних робіт.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що місцевий господарський суд необгрунтовано та безпідставно задовольнив вимоги позивача за зустрічним позовом в частині зобов’язання відповідача по справі прийняти акт здачі - приймання виконаних робіт за договором №58/1 від 01.05.2001р. на суму 233497,00 грн., тому в цій частині рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2007 року слід скасувати, провадження в цій частині вимог позивача за первісним позовом підлягає припиненню.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою змінено рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини", касаційне подання заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.08р. по справі № 08/334-04 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
С.С. Самусенко