Судове рішення #2247938
28/290-07-8355

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 27 травня 2008 р.                                                                                    

№ 28/290-07-8355  



   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

Плюшко І.А.,

суддів

Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт"

на

ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.07р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.08р.

у справі

№ 28/290-07-8355

за позовом

ПП "УКРТРАНСКОНТЕЙНЕР"

до

ДП "Іллічівський морський торговельний порт", ТОВ "МЕТЕКС"

третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –Міністерство транспорту та зв'язку України

про

визнання правочину недійсним

За участю представників сторін

від позивача         Травкін О.Г. дов. від 30.10.07р., б/н,

від відповідача     Остапов В.В. дов. від 02.01.08р. № 6,

від третьої особи  не з'явилися


В С Т А Н О В И В:


30.10.2007 року до господарського суду Одеської області звернулося ПП „Укртрансконтейнер” з позовом  до ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Метекс” про визнання правочину недійсним. Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав і заяву про забезпечення заходів, в котрій просив суд вжити заходів по забезпеченню позову.


Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2007 року у справі № 28/290-07-8355 (суддя Гуляк Г.І. ) задоволено заяву ПП „Укртрансконтейнер” про забезпечення позову, заборонивши ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Метекс” та іншим особам вчиняти дії по розпорядженню, відчуженню, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, ренти, найму (оренди), спільної діяльності, управління, комерційної концесії, надання у користування тощо наступного майна відповідача –ДП „Іллічівський морський торговельний порт”: гідротехнічних споруд –причалів 1 та 2, наявного та необхідного для забезпечення діяльності вказаних споруд (закріплених за причалами 1 та 2) технологічного обладнання та інших об’єктів інфраструктури, тилових площадок для зберігання контейнерів, прилеглих територій вказаних причалів, до винесення рішення по справі.



Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року у справі № 28/290-07-8355 (судді:  Савицький Я.Ф. –головуючий, Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) ухвалу господарського суду господарського суду Одеської області від 30.10.2007 року залишено без змін.

                                                                                                                                                                                                                                                                                              

 Не погоджуючись із ухвалою господарського суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ДП „Іллічівський морський торговельний порт” звернулося до  Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року у справі № 28/290-07-8355, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України(далі по тексту – ГПК).


 Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судами  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

        


          Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.


           Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.


     Суди, приймаючи оскаржувані рішення, обгрунтовано врахували Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

     У Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/2776 12.12.2006р. „Про деякі питання практики забезпечення позову” зазначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.


   Суди встановили, що позивач звернувся з позовною заявою про визнання недійсної угоди, укладеної між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Метекс” 27.10.2004 р. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що договір від 27.10.2004 порушує права та законні інтереси позивача по укладеному між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ПП „Укртрансконтейнер” договору №435-О про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту від 22.06.2005р., а саме по п. 5.12.1 договору в редакції додаткової угоди від 10.04.2006р., яким передбачений обов’язок порту не пізніше 30.09.2007р. внести у спільну діяльність додатковий внесок у вигляді гідротехнічних споруд –причалів №1 та 2, всього наявного та необхідного технологічного обладнання й інших об’єктів інфраструктури, а також тилових майданчиків під улаштування площ зберігання контейнерів.

Суд апеляційної інстанції вказав, що на момент подання позову зобов’язання порту по внесенню додаткового вкладу не виконано, тому що ТОВ „Метекс” відповідно до договору №380-0/50-0 від 02.03.2001р. в редакції додаткової угоди від 27.10.2004р. використовує вказане майно.


Залишивши без змін ухвалу місцевого господарського суду суд попередньої інстанції виходив з того, що позивач зробив обґрунтоване припущення, що залишення без задоволення клопотання про забезпечення позову може ускладнити чи навіть зробити неможливим виконання рішення, оскільки  ТОВ „Метекс” та інші особи можуть вчинити дії, які полягають у розпорядженні або відчуженні спірного майна, шляхом укладання договорів купівлі-продажу, ренти, найму (оренду) спільної діяльності, управління, комерційної концесії, надання у користування, тощо. При цьому спірним майном у даному випадку є гідротехнічні споруди –причали №1 та 2, все наявне та необхідне технологічне обладнання й інші об’єкти інфраструктури, а також тилові майданчики під улаштування площ зберігання контейнерів.


         Судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що чинне законодавство не обмежує суд у застосуванні одночасно двох або більше заходів забезпечення позову, а також у застосуванні заходів забезпечення позову стосовно відповідачів та третіх осіб одночасно, якщо це є необхідним для забезпечення виконання рішення господарського суду.


Крім того, апеляційна інстанція підставно не звернула уваги на твердження ДП „Іллічівський морський торговельний порт” щодо не визначення в ухвалі конкретних заборонених дій та майна, оскільки місцевий господарський суд зазначив перелік договорів по яким може відбутися розпорядження та відчуження спірного майна. При цьому в ухвалі було вказане майно, яке стосовно якого застосовано заборону по відчуженню та розпорядженню.


Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.


Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.   1115 , 1117,  11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

 

                                    П О С Т А Н О В И В:    


1.           Касаційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

    2.    Ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.07р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.08р. по справі                  № 28/290-07-8355 залишити без змін.


Головуючий, суддя                                                                          І.А. Плюшко


Судді                                                                                                С.С. Разводова


                                                                                                          С.С. Самусенко


         


     



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація