А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
03.05.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Стана І.В., за участю представника правопорушника - апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу представника правопорушника ОСОБА_1,
в с т а н о в и в :
постановою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 11 квітня 2012 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр.України, працює в кафе «Інтим»,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 гривень у доход держави.
Згідно постанови, ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що 11 березня 2012 року о 02-й годині 40 хвилин у м. Берегово в стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем марки «Mersedes Benz E -220», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі представник правопорушника ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною, що ОСОБА_2 передбаченого ст. 130 КУпАП проступку не вчиняв. Уважає, що суддею неповно з'ясовані фактичні обставини, за яких вчинено діяння, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи. У тому числі вказує на те, що викладені в постанові докази не підтверджують факт керування ОСОБА_2 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Указане підтвердила під час розгляду справи суддею інспектор Левадна В.І., яка склала протокол. Також посилається на те, що ОСОБА_2 на освідчення співробітники міліції забрали не з автомобіля, а з місця його проживання. Крім того, посилається на те, що свідки поняті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписали протокол про адміністративне правопорушення на прохання співробітників міліції, однак ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння за кермом автомобіля не бачили. Просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу проступку.
Заслухавши пояснення представника правопорушника ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що підстав для скасування чи зміни постанови судді не має.
Обставини, за яких ОСОБА_2 допустив порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, в постанові судді зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає наявним у справі доказам.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_2 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не вчиняв, спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 11 березня 2012 року о 02-й годині 40 хвилин у м. Берегово ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем марки «Mersedes Benz E -220», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Із цього ж протоколу вбачається, що ОСОБА_2 погодився з викладеними в протоколі даними про обставини, за яких скоїв діяння (а. с. 1).
Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 61 від 11 березня 2012 року (далі висновок) підтверджено перебування ОСОБА_2 на час обстеження в стані алкогольного сп'яніння.
З постанови Берегівського районного суду від 26 березня 2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП убачається, що передбачений цією нормою права проступок ОСОБА_2 скоїв 11 березня 2012 року о 02-й годині 40 хвилин у м. Берегово саме керуючи автомобілем марки «Mersedes Benz E -220», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1,
Під час розгляду справи суддею апеляційного суду не здобуто даних, які би давали підстави вважати, що інспектор з адміністративної практики ВДАЇ Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області Левадна В.І. та лікар Берегівської центральної районної лікарні Гал Г.Г. були упередженими, перший при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а другий - при складанні висновку, що в них були підстави фальсифікувати такі, - на ці дані не вказує в апеляційній скарзі ОСОБА_1, не вказував у своїх поясненнях ОСОБА_2 під час розгляду справи в місцевому суді. Крім того, з пояснень ОСОБА_2 не вбачається, що він звертався до правоохоронних органів з заявами на предмет незаконності дій інспектора з адміністративної практики ВДАЇ Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області Левадна В.І. та лікаря Берегівської центральної районної лікарні Гал Г.Г. Відхиляючи доводи апеляційної скарги приходжу до висновку, що інспектор з адміністративної практики ВДАЇ Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області Левадна В.І. та лікар Берегівської центральної районної лікарні Гал Г.Г. при виконанні своїх функціональних обов'язків діяли в межах наданих їм повноважень, що наведені в апеляційній скарзі доводи спрямовані на ухилення ОСОБА_2 від відповідальності за скоєний проступок.
Із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 61 від 11 березня 2012 року вбачається, що в ньому відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_2 оспорював результати обстеження.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 на освідчення співробітники міліції забрали не з автомобіля, а з місця його проживання не спростовують висновки судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_2 у вчинені проступку.
Із цих же підстав відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що свідки - поняті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписали протокол про адміністративне правопорушення на прохання співробітників міліції, що ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння за кермом автомобіля не бачили.
При вирішенні питання про законність та обґрунтованість призначеного ОСОБА_2 стягнення враховуються вимоги ст. 33 - 35 КУпАП, зокрема, те, що стягнення за адміністративне правопорушення повинно бути накладено в межах, установлених цим Кодексом, при його накладенні необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують, і обтяжують відповідальність.
З пояснень ОСОБА_2 та матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 вину в скоєнні проступку не визнає, не кається.
Ураховуючи вищенаведене, характер вчиненого проступку, обставини, за яких його скоєно, вищенаведені дані про особу ОСОБА_2 те, що вину в скоєнні проступку не визнає, не кається, вимоги ст. ст. 30, 33-35 КУпАП, уважаю, що накладене на нього стягнення не суперечить загальним засадам призначення стягнень, є справедливим.
Тому постанова судді до скасування чи зміни не підлягає, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу представника правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 11 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: