ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2008 р. | № 5/197 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Козир Т.П. |
суддів : | Мележик Н.І., Подоляк О.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ТОВ "Водне господарство" |
на постанову | від 12.02.2008 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 5/197 |
за позовом | Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради |
до | ТОВ "Водне господарство" |
про | розірвання договору та зобов'язання вчинити дії |
за участю представників: |
від позивача | - Марченко О.А., Челядінов В.І. |
від відповідача | - Чернявський О.О. |
від прокуратури | - Попенко О.С. |
в судовому засіданні 21.05.2008 р. оголошувалась перерва
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.11.2007 р. (суддя Змеул О.А.) в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. (судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.11.2007 р. скасовано, позов задоволено: розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу КП "Кіровоградводоканал" № 42/17, укладений 23.03.2007 р. між ТОВ "Водне господарство" та Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради; зобов'язано ТОВ "Водне господарство" передати Управлінню власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради майно, отримане за договором № 42/17 від 23.03.2006 р. та актом прийому-передачі від 23.03.2006 р.
Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Водне господарство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, а позов залишити без розгляду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 21.05.2008 р. оголошувалась перерва для підготовки повного тексту постанови суду касаційної інстанції. Сторони належним чином повідомлені про час і місце оголошення повного тексту постанови (т. 2 а. с. 105 на звороті).
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 23.03.2006 р. між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Водне господарство" (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу КП "Кіровоградводоканал" № 42/17 (надалі –Договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс КП "Кіровоградводоканал", який розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Озерна Балка, 3-А.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Апеляційним господарським судом підставно прийнято до уваги зазначене заступником прокурора обґрунтування пред'явлених вимог про розірвання Договору та повернення майна. Судом досліджено, що ТОВ "Водне господарство" в порушення вимог пунктів 3.3, 3.4, 5.3 Договору несвоєчасно сплачує орендну плату. З моменту укладення Договору орендарем сплачено лише 95000 грн., і станом на 01.09.2007 р. за ним рахується заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 2079882,80 грн. за період з березня 2006 р. по червень 2007 р. включно.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частина 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму (оренди), якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Частина 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Зміна або розірвання господарських договорів, як зазначено в ст. 188 ГК України, в односторонньому порядку не допускається, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. Сторона яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі недосягнення згоди щодо зміни договору чи отримання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно частин 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Висновки апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Господарський суд, відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.
Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 року у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Цей орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.
В даному випадку, заступник прокурора Кіровоградської області пред'явив позов в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, з посиланням на рішення Конституційного суду, яким визначено, що під органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Статтями 10, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виконавчими органами міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.
Положенням про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, затвердженим рішенням дев'ятої сесії 24 скликання Кіровоградської міської ради № 556 від 25.11.2003 р. "Про затвердження положень про виконавчі органи Кіровоградської міської ради", зазначено, що управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради є виконавчим органом Кіровоградської міської ради.
Управління утворюється з метою організаційного забезпечення, здійснення власних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування в галузі управління комунальною власністю територіальної громади м. Кіровограда та регулювання відносин власності на території міста.
Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради має право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що заступник прокурора Кіровоградської області належним чином визначив порушення інтересів держави і обґрунтував необхідність їх захисту.
Викладені в касаційній скарзі протилежні твердження ТОВ "Водне господарство" не приймаються колегією суддів до уваги.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Водне господарство" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. у справі № 5/197 залишити без змін.
Головуючий, суддя Т. Козир
С у д д і Н. Мележик
О. Подоляк