Судове рішення #2247755
31/470

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 21 травня 2008 р.                                                                                    

№ 31/470  


Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :




Перепічая В.С. (головуючий),


Вовка І.В.,

Гончарука  П.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві    касаційну скаргу Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2008р. та на рішення господарського суду м. Києва від 23.01.2008р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "РОСАВА" до Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області, третя особа –Відділ державної виконавчої служби управління юстиції у м. Біла Церква про витребування майна з чужого незаконного володіння


Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної  скарги,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У жовтні 2007р. ВАТ "РОСАВА" пред’явило в господарському суді позов до Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області про усунення перешкод у праві користування сертифікатом іменних акцій №2 серії А (серія АВС №293654) та сертифікатом іменних акцій №3 серії А (серія АВС №293655).

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача належне позивачу майно у вигляді сертифікату іменних акцій №2 серії А (серія АВС №293654) та сертифікату іменних акцій №3 серії А (серія АВС №293655).

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.01.2008р. (суддя Качан Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2008р. (судді Капацин Н.В. –головуючий, Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), позов було задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення” (із змінами та доповненнями), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевірити обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Задовольняючи заявлений позов, суд виходив з доведеності заявлених вимог.

Проте повністю з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч.8 ст. 55, ч.4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" зокрема цінні папери, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів  України.

Порядок  і  умови  зберігання  майна, на яке накладено арешт, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, визначаються Національним  банком України  за  погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо іншого майна - Міністерством юстиції України.

Згідно п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 1744 від 22.09.1999р. „Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери” у разі знаття арешту на цінні папери у документарній формі, що були вилучені та передані  на зберігання до установ Національного банку, такі папери негайно повертаються власнику державним виконавцем.

З огляду  п. 2.7. постанови Правління Національного банку України № 489 від 04.10.1999р. "Про затвердження Положення про порядок і умови зберігання цінних паперів, на які накладено арешт" видавання державному виконавцю цінних паперів, які знаходяться на зберіганні у територіальному управлінні, здійснюється за його письмовим зверненням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом було помилково відхилено посилання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положень наведених нормативно-правових актів.

Крім того, суд не врахував того, що наказ Міністерства юстиції України № 837/к від 19.10.2001р. “Про утворення у місті Києві районних управлінь юстиції” не містить посилання про відсутність правонаступників ліквідованих районних управлінь м. Києва, а передбачає утворення нових районних управлінь саме на базі тих, що ліквідуються, в тому числі і відділу державної виконавчої служби Радянського районного управління юстиції у м. Києві.

До того ж, відповідач посилався на те, що наказом Міністерства юстиції України №1037/7 від 13.12.2001р. "Про передачу відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції Київської області зведеного виконавчого провадження про стягнення боргів з Відкритого акціонерного товариства "Росава"" було покладено подальше виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення боргів з ВАТ “Росава” на відділ Державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції Київської області.

Проте зазначеному суд належної оцінки не дав, а отже не з’ясував до кінця питання, враховуючи вищенаведені приписи, хто є належним відповідачем за даним позовом.

Суд другої інстанції, залишаючи рішення господарського суду без змін, на зазначене уваги не звернув.

Таким чином, коли судом не з’ясовано дійсних обставин справи, що впливає на правильність застосування норм матеріального і процесуального права, ухвалені судові рішення визнати законними і обґрунтованими не можна.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, всебічно з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11113 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2008р. та рішення господарського суду м. Києва від 23.01.2008р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.


Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                                          І.Вовк          

                                        

                                                                                                          П.Гончарук





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація