Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/3045/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Яковлева Д.О.
при секретарі : Житній Ю.С.
в присутності сторін: від позивача - Косової Н.Г., Соломатова В.В.,
від відповідача - Птіциної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 5 294 348,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
12 квітня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» після уточнення якого просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 5 294 348,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.
ДП «Луганськвугілля» зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 09.04.2003 за № 25370169Ю0043256, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 09.04.2003 з присвоєнням ідентифікаційного коду 32473323, про що видана довідка № 286077. Згідно з встановленим законом, відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 06.06.2003, про що видана довідка № 58/29-011. Крім того відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво від 24.06.2003 № 16033049. Станом на 01.04.2012 у ДП «Луганськвугілля» лічиться податковий борг з податку на прибуток у сумі 5 294 348,00 грн., який складається з нарахованого, але не сплаченого податкового зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість від 19.03.2012 № 9012762869 в сумі 5 294 348,00 грн. з граничним терміном сплати 30.03.2012.
У зв'язку з несплатою у встановлені законом терміни узгодженої суми податкового зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначеної відповідачем у податковій декларації з ПДВ сума податкового боргу станом на 01.04.2012 складає 5 294 348,00 грн., що підтверджено актом звірки між позивачем та відповідачем.
З метою погашення боргу позивачем було направлено першу податкову вимогу від 30.07.2003 року № 1/16 та другу податкову вимогу від 05.09.2003 № 2/22. Майно і майнові права ДП «Луганськвугілля» були передані в податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.04.2011 № 30936146. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 5 294 348,00 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на адміністративний позов, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідач - ДП «Луганськвугілля», зареєстрований у якості юридичної особи управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 09.04.2003 за № 25370169Ю0043256 (а. с. 7).
Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Луганську з 06.06.2003 за № 13 згідно з довідкою від 27.08.2010 № 58/29-011 (а. с. 9).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі -Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Цим Законом визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з п. п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П. п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що за ДП «Луганськвугілля» станом на 01.04.2012 лічиться податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5 294 348,00 грн., який виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання самостійно визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість від 19.03.2012 № 9012762869 в сумі 5 294 348,00 грн.
Сума податкового боргу підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.03.2012 № 9012762869 в сумі 5 294 348,00 грн. (а.с.21-22).
На виконання вимог Закону № 2181 з метою погашення податкового боргу СДПІ у м. Луганську вживалися заходи, передбачені вказаним Законом, а саме: направлено першу податкову вимогу від 30.07.2003 № 1/16 та другу податкову вимогу від 05.09.2003 № 2/22 (а. с. 19,20). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Як вбачається з акту звірки від 01.04.2012 проведеної між Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Державним підприємством «Луганськвугілля» сума, що підлягає до сплати у розмірі 5 294 348,00 грн. є узгодженою з відповідачем, про що свідчить особистий підпис бухгалтера відповідача (а.с.23).
Відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав у письмовому зверненні до суду (а.с.36).
Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач -визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 травня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 136, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу у сумі 5 294 348,00 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323, місцезнаходження: 91055 м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в) за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках, на користь Державного бюджету України, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 5 294 348,00 грн. (п'ять мільйонів двісті дев'яносто чотири тисячі триста сорок вісім гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову складено та підписано у повному обсязі 03 травня 2012 року.
СуддяД.О. Яковлев