Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/3114/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Широкої К.Ю.

при секретарі Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Перевальського районного центру зайнятості до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа -Державне підприємство «Луганськвугілля» про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позо Перевальського районного центру зайнятості до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа -Державне підприємство «Луганськвугілля», у якому позивач просив скасувати поставнову про зупинення виконавчого провадження (ВП № 16110494) від 31.01.2011р., (за виконавчим листом по адміністративній справі № 2а-23773/09/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 06.11.2009р. про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.. Артема» на користь Перевальського районного центру зайнятості пені у сумі 403,97 грн.)

Постановою від 27.11.2009 року головний державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження (ВП № 16110494) з виконанням виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-23773/09/1270 виданого Луганським окружним адміністративним судом 06.11.2009 року на підставі постанови суду від 29.07.2009 року про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу (Шахта ім.. Артема» на користь Перевальського районного центру зайнятості пені у сумі-403,97грн.)

Постановою від. 31.01.2011року вказане виконавче провадження зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з тим, що боржник внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005р. № 2711-ІУ.

Перевальський районний центр зайнятості не відноситься до учасників розрахунків, борг відповідача, стягнутий за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.07.2009р., не є боргом у сфері енергопостачання (енергопостачання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу; спірний борг виник унаслідок обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закон № 2711-ІУ.

23.03.2012 року № 23/1-676 Перевальський районний центр зайнятості звернувся до Ленінського ВДВС МУЮ у відповідності до п.5 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження» з вимогою про поновлення виконавчого провадження про стягнення заборгованості із сплати внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за вказаним виконавчим провадженням, у зв'язку з набранням чинності 12 червня 2011 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення обсягів дохідної частини бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 19.05.2011 року №3385-ІУ, а саме доповнено аб. 6 п. 3.7 ст.3 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»: на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом. Іншими ушкодженнями здоров'я або смерті, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

09.04.2012 року за № 5048 Ленінський ВДВС МУЮ відмовився поновити виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ДП «Луганськвугілля».

У судове засідання позивач явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника позивача (а.с.23,24).

Відповідач та третя особа явку свого повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином(а.с.21,22).

Згідно ч.3 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", п.2 Прикінцевих положень цього Закону, на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", щодо таких підприємств зупиняється дія ст.ст.4, 5 Закону України "Про виконавче провадження", крім виконання рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, або смертю, стягнення аліментів.

Постанову про зупинення виконавчого провадження винесено, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі ст.11 Закону України "Про виконавче провадження"державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження"визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.12 Закону України "Про виконавче провадження"встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

06.11.2009 у справі № 2а-23773/09/1270 видано виконавчий лист (а.с.8).

Перевальським районним центром зайнятості направлено до ВДВС Ленінського МУЮ виконавчий лист від 06.11.2009 для примусового виконання, на підставі якого у подальшому відкрито виконавче провадження № 16110494 (а.с.10).

ВДВС Ленінського МУЮ 31.01.2011 винесено постанову № 16110494 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 06.11.2009 № 2а-23773/09/1270 на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"(а.с.11).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п.15 ст.37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (п.1.3 ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу").

Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження"щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

З урахуванням вищевикладеного, судом прийшов до висновку, що Перевальський районний центр зайнятості не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а борг ДП «Луганськвугілля» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП «Луганськвугілля» обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а тому віднесення ДП «Луганськвугілля» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.

Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"унеможливлює застосування приписів п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"до спірних правовідносин.

Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 31.01.2011 ВП № 16110494 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-23773/09/1270 від 06.11.2011 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з ДП «Луганськвугілля» в особі ВП "Шахта "ім.. Артема"у розмірі 403,97 грн. на користь Перевальського районного центру зайнятості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення ст.124 Конституції України щодо обов'язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Ленінського міського управління юстиції від 31.01.2011 ВП № 16110494 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-23773/09/1270 від 06.11.2009 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Шахта ім.. Артема"у розмірі 403,97 грн. на користь Перевальського районного центру зайнятості. Саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом України "Про виконавче провадження" поновити виконавче провадження з виконання в примусовому порядку виконавчого листа № 2а-23773/09/1270 від 06.11.2009 та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Перевальського районного центру зайнятості до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа -Державне підприємство «Луганськвугілля» про скасування постанови, - задовольнити.

Скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження ( ВП № 16110494) від 31.01.2011р., ( за виконавчим листом по адміністративній справі № 2а-23773/09/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 06.11.2009р. про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Артема» на користь Перевальського районного центру зайнятості пені у сумі 403,97 грн.)

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова буде складена в повному обсязі та підписана протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

СуддяК.Ю. Широка