Справа № 4-1421/12
П О С Т А Н О В А
04 травня 2012 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду міста Києва Кірєєв Р.В., при секретарях Огірко Т.Ю., Шалапуда В.П., за участі прокурора Філоненко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого помічника прокурора Печерського району м. Києва Юхновського О.О. від 05 липня 2010року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб МОЗ України за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України, у зв'язку з відсутністю в їх діяннях складу злочину, -
В С Т А Н О В И В:
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову старшого помічника прокурора Печерського району м. Києва Юхновського О.О. від 05 липня 2010року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб МОЗ України за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України, у зв'язку з відсутністю в їх діяннях складу злочину.
Судом, відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, були витребувані матеріали, які стали підставами для винесення оскаржуваних постанов про відмову в порушенні кримінальної справи.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами, на підставі яких були винесені оскаржувані постанови, приходжу до наступних висновків.
Постановою старшого помічника прокурора Печерського району м. Києва Юхновського О.О. від 05 липня 2010року в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб МОЗ України за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 364, 365, 367 КК України - відмовлено, у зв'язку з відсутністю в їх діяннях складу злочину.
Постанова від 05 липня 2010року була винесена помічником прокурора Печерського району м. Києва Юхновським О.О. після скасування постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2010року постанови старшого помічника прокурора Печерського району м. Києва Юхновського О.О. від 24 червня 2009року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб МОЗ України за відсутності в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України та повернення матеріалів за заявою ОСОБА_1 до прокуратури Печерського району м. Києва для організації проведення додаткової перевірки і прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.
При цьому в постанові Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2010року зазначено, що прокурор, відмовляючи в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб МОЗ України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутності в діях останніх ознак злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України постановою від 24 червня 2009року не надав належної оцінки даним, які містяться в матеріалах перевірки, щодо контролю МОЗ України за діями Управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації вимогам законодавства, в тому числі ст..ст. 13, 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.. 7 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Положенню про управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації по забезпеченню державного контролю за додержанням законодавства в галузі охорони здоров'я, не перевірив відповідність наказу №116 від 19.03.04р. щодо надання дозволу лікарю-хірургу Світловодської центральної лікарні ОСОБА_2 на сумісництво посади лікаря-онколога поліклініки з 01.01.04р. чинному законодавству, у тому числі ст. 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», наказу МОЗ України №114 від 22.06.95р., п. 24 Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ України №359 від 19.12.1997р. не з'ясував в повному обсязі, чи наявні підстави для відмови в порушенні кримінальної справи, зокрема, не опитав з дотриманням вимог КПК України осіб, з приводу підтвердження чи спростування наведених у заяві обставин.
Як вбачається з оскаржуваної постанови старшого помічника прокурора Печерського району м. Києва від 05 липня 2010року, відмовляючи в порушенні кримінальної справи, помічник прокурора виходив з власної оцінки постанови судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 28 травня 2010року за скаргою ОСОБА_1, зазначивши при цьому, що судом не надано належної уваги тому, що відповідно до п. 5.1 Наказу Генерального прокурора України №1 від 19.09.2005р. на районні прокуратури, як на головну ланку системи органів прокуратури покладено здійснення на відповідній території нагляду за додержанням законів місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Крім того, відповідно до пункту 5.3 того ж наказу здійснення нагляду за додержанням законів Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади покладено на Генеральну прокуратуру України.
Помічник прокурора Юхновський О.О. зазначає в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 про те, що судом, при винесенні постанови від 28 травня 2010року, не взято до уваги зазначені обставини та безпідставно не визнано їх достатніми даними для відмови в порушенні кримінальної справи, що в свою чергу, свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
З наданих суду матеріалів вбачається, що перевірка матеріалів за заявою ОСОБА_1, направлених до прокуратури Печерського району м. Києва постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2010року для організації проведення додаткової перевірки і прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, не проводилась, оскільки надання помічником прокурора власної оцінки постанові судді Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2010року, без зазначення даних про її скасування, не свідчить про виконання особою, до компетенції якої належить вирішення питання про прийняття рішень, зазначених в ст. 97 КПК України, вимог чинного кримінально-процесуального законодавства та з'ясування відповідних обставин, а є проявом неповаги до суду.
Таким чином, помічник прокурора у своїй постанові про відмову в порушенні кримінальних справ вдався до оцінки законності постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2010 року, беручи на себе повноваження суду апеляційної інстанції, які відповідно до Закону України «Про прокуратуру України» не передбачені для органів прокуратури. При цьому зазначення в процесуальному документі прокурора про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, фактично є проявом неповаги до суду.
Відповідно до ст. 23-2 КПК України суд, при наявності на те підстав, виносить окрему ухвалу, якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття заходів.
За вказаних обставин, суд вважає необхідним звернути увагу прокурора міста Києва на обставини, викладені в мотивувальній частині постанови, так як викладене вимагає негайного вжиття відповідних заходів реагування з метою невідкладного усунення і недопущення в подальшому аналогічних ситуацій.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 №3 «Про практику внесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах», ст. ст.23-2, 97, 236-2, 340 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Окрему постанову направити прокурору міста Києва для відома та вжиття відповідних заходів.
Про прийняті заходи та відповідні реагування повідомити суд протягом місяця з дня отримання даної постанови.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.
Суддя Р.В. Кірєєв