Справа № 0614/586/2012

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого -судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Грищенко О.В.

з участю прокурора Гойдало О.Є., Лозовика А.В.

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, не інваліда, не працюючого, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2012 року приблизно о 20-й годині 30 хвилин ОСОБА_1 біля подвір'я будинку за місцем свого проживання в ході сварки, що виникла внаслідок надмірного втручання потерпілої в життя подружжя ОСОБА_1, умисно, будучи байдужим до настання наслідків своїх дій, вдарив дерев'яною палицею по лівій руці ОСОБА_2, якою вона захищала голову та тулуб щоб уникнути удару, спричинивши їй відповідно до висновку судово-медичного експерта № 34 від 09.02.2012 року тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому третини лівої ліктевої кістки, який по своїй категорії відноситься до середнього ступеня важкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров'я.

Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, а саме заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій визнав повністю. Показав, що його дії були викликані поведінкою останньої, яка, починаючи з літа 2011 року, постійно телефонує його дружині, ображає її та звинувачує у подружніх зрадах; будучи мешканкою м. Малина приїжджала до нього додому під виглядом контролера РЕМу, перевіряла будинок. 20 січня 2012 року після 20 години, він відпочиваючи вдома, побачив як поруч зупинилась машина та освітила будинок світлом фар, після чого на подвір'ї почув голос потерпілої, яка в брутальній формі, когось кликала. Разом з дружиною, він вийшов з будинку, взявши сокиру в праву руку, а руків'я товкачки - в праву. Оскільки зі сторони потерпілої, яка приїхала з двома невідомими йому чоловіками, та які знаходились на вулиці, продовжувались образи відносно нього та дружини, будучи в емоційно підвищеному стані, викликаному нав'язливою поведінкою ОСОБА_2 та постійних безпідставних образ зі сторони особи, якої він не знає, обставин завдання останніх тілесних ушкоджень він не пам'ятає, однак не заперечував, що наніс два удари палицею по руках потерпілої, яка бігла від нього до машини. Вважає, що потерпіла сама спровокувала її побиття, оскільки постійно втручалась в їх сімейне життя.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що факт заподіяння їй тілесних ушкоджень мав місце 20 січня 2012 року в результаті удару палицею підсудного по її лівій руці в момент коли, вона захищала голову. Свій приїзд до будинку ОСОБА_1 пояснила ревнощами по відношенню до свого знайомого ОСОБА_3, який є другом сім`ї ОСОБА_1, та який по телефону в цей вечір повідомив, що знаходиться в селі. Попросивши своїх зятів завести її в с. Сичівку щоб зустрітись з ОСОБА_3, вона знаходилась біля будинку підсудного. Останній вийшовши з будинку, тримав в руках сокиру та дерев'яну палицю, якою намагався вдарити її по голову, однак вона прикрилась лівою рукою, після чого відчула гострий біль. Пред'явила цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 118 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди, оскільки не працювала два тижні і втратила дохід.

Вина підсудного крім його показів та показів потерпілої доводиться наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, а саме:

показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які незалежно один від одного, вказали на те, що 20 січня 2012 року привозили свою тещу до будинку, на який вона вказала в с. Сичівка, однак стояли біля машини. Бачили, як невідомий чоловік з сокирою та палицею два рази ударив ОСОБА_2, після чого вони сіли в машину та поїхали додому. Перебуваючи в салоні остання почала скаржитись на болі у лівій руці. Дані обставини також зафіксовано даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за їх участю (а.с. 23-24; а.с. 26-27);

свідок ОСОБА_6 показала, що неодноразово ОСОБА_2 втручалась в їх життя, телефонувавши їй, звинувачуючи в інтимних стосунках з ОСОБА_3 Ввечері 20.01.2012 року, вийшовши з будинку разом чоловіком, побачила як на подвір'ї будинку знаходилася потерпіла та яка почала їх ображати, на що ОСОБА_1 не витримав та завдав два удари по спині потерпілій.

З матеріалів судово-медичної експертизи №43 від 09.02.2012 року слідує, що дане ушкодження у потерпілої могло виникнути від дії твердих тупих предметів можливо за обставин і в час вказаний потерпілою. Тілесне ушкодження у вигляді перелому лівої кістевої кістки могло виникнути внаслідок удару палицею ОСОБА_1 по лівій руці ОСОБА_2 Малоймовірно, що ушкодження у вигляді закритого перелому лівої кістевої кістки в ділянці середньої третини могло виникнути при падінні потерпілої з положення стоячи на тверду поверхню. Тілесних ушкоджень на спині потерпілої не виявлено. Покази потерпілої відповідають характеру локалізації та механізму утворення виявлених у неї тілесних ушкоджень (а.с.50-51);

даними протоколу огляду місця події від 10.02.2012 року та ілюстративною таблицею до нього про те, що палицю якою він спричинив тілесні ушкодження оглянуто як речовий доказ та вилучено (а.с.70-72);

даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_2, під час проведення якого остання показала механізм та послідовність спричинення їй тілесних ушкоджень (а.с.20-21).

Суд кваліфікує діяння підсудного за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують його покарання судом не виявлено.

При призначенні покарання суд враховує обставини вчинення злочину, те, що вчиненню злочину сприяла віктимна поведінка потерпілої, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні підсудного, і з урахуванням цього вважає за можливе призначити йому покарання у виді обмеження волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 118 грн., суд керується ст.1166 ЦК України про те, що майнова шкода, завдана неправомірними діями майновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вимоги в частині моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи з їх доведеності, а саме: цивільний позивач в судовому засіданні обґрунтовував розрахунок завданих моральних страждань в розмірі 1000 грн. матеріальним чинником, а саме: відривом від роботи. Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Зокрема, ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд у відповідності до ст.23 ЦК України, враховує глибину їх фізичних і душевних страждань, доводи позову, ступінь вини підсудного, поведінку потерпілої, що сприяла вчиненню злочину, вимоги розумності і справедливості, і вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково в розмірі 500 грн., що відповідає тим моральним стражданням та пригніченню, які вона перенесла та відповідає тяжкості скоєного злочину та його наслідкам.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи;

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Речовий доказ по справі: дерев'яну заокруглену палицю, що передана на зберігання в кімнату речових доказів Малинського районного суду, після вступу вироку в законну силу -знищити (а.с.70).

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 118 грн. матеріальної шкоди та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 618 грн.

В решті вимог позову відмовити за безпідставністю.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: В. В. Ярмоленко