ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2008 Справа № 28/152-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Ролдугіної Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином
від відповідача: Кравцова Є.І. (дов. № 82 від 19.11.07 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гринвич” м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.08 р. у справі № 28/152-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гринвич” м.Дніпропетровськ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській обл. м.Дніпропетровськ
про спонукання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 01.04.2008 р. у справі № 28/152-08 (суддя Манько Г.В.), яке підписано 03.04.08 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, відмовлено у позові Товариству з обмеженою відповідальністю “Гринвич” м.Дніпропетровськ до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській обл. м.Дніпропетровськ про зобов’язання відповідача дати згоду позивачу на проведення невід’ємних покращень в нежитловому приміщенні по вул. Ширшова, 9 у м. Дніпропетровську –будівництва другого евакуаційного виходу.
Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник вказує в апеляційній скарзі, що рішення, яке оскаржується, слід скасувати у зв’язку з невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач стверджує в апеляційній скарзі, що в оскаржуваному судовому рішенні не наведені підстави відхилення доводів та доказів позивача; в позовній заяві не наведені норми матеріального права, на підставі яких подано позовну заяву та додані відповідні документи (докази), якими підтверджуються позовні вимоги; що судом не враховані доводи позивача, вказані в позовній заяві; що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права до даного виду правовідношень, а саме суд помилково застосував статті 317 та 319 ЦК України, оскільки текст позовної заяви свідчить про відсутність будь-якого спору з приводу власності майна, переданого в оренду, або з приводу обмеження відповідача в його праві вільного користування майном.
Скаржник вважає, що позовна заява стосується питання забезпечення пожежної безпеки, яка є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища, а тому до даного виду спору необхідно застосувати спеціальні норми матеріального права, які регулюють питання пожежної безпеки, будівельні норми, а саме: Закон України “Про пожежну безпеку”, Правила пожежної безпеки від 19.10.2004 р. № 126.
Порушення господарським судом норм матеріального права –ст.ст. 1, 2, 5 та 37 Закону України “Про пожежну безпеку”, статей 19, 55, 124 Конституції України та норм процесуального права –статей 1, 12, 84 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, так як, згідно до ч. 1 ст. 778 ЦК України, орендар може поліпшати річ, яка є предметом договору, лише за згодою наймодавця.
Скаржник (позивач) в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Позивач не повідомив суд про поважні причини неявки, не скористався наданим законом правом на участь свого представника в судовому засіданні, а тому справу переглянуто за наявними у справі доказами. Неявка скаржника не перешкоджає перегляду справи.
З згодою представника регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській обл. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській обл. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гринвич” (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/850-ОД від 01 листопада 2003 р.
Згідно з розділом 1 вказаного договору, по акту приймання-передачі від 01.11.2003 р., орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлове вбудоване приміщення площею 101,7 кв.м, розміщене за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 9. Майно передано в оренду з метою використання під офіс.
25.05.2007 р. ДПН МНС України СДПЧ-19 провело планову перевірку орендованого позивачем приміщення, розташованого за адресою: вул. Ширшова,9 м.Дніпропетровськ. Перевіркою встановлено недоліки і складено припис.
З метою усунення недоліків, які були виявлені під час перевірки встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку”, Положення про Державну пожежну охорону, приписом позивачу було запропоновано вжити відповідні заходи, в тому числі: з приміщень офісу виконати другий евакуаційний вихід (НАПБА.01.001-2004 п.4.3.1).
25.11.2007 р. позивач, листом № 9-1/16 (а.с. 37), звернувся до відповідача з проханням, в якому просив, у зв’язку з безпекою і поліпшенням експлуатації орендованого приміщення по вул. Ширшова, 9 і приписом пожежної служби, дозволити йому здійснити невід’ємні поліпшення у орендованому приміщенні, а саме: будівництво виходу /входу; укладку тротуарної плитки біля входу; фарбування фасадної стіни; поточний ремонт офісу після реконструкції евакуаційного виходу/входу.
Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській обл., листом від 26.11.2007 р. за вих. № 12/1-9029, надало відповідь позивачу на його лист № 9-1/16, в якому повідомило, що пакет документів, наданий позивачем вказаним листом, був розглянутий на засіданні комісії по розгляду пакетів документів, наданих орендарем. Після розгляду проектно-кошторисної документації, що стосується виконання будівельних робіт, комісія прийшла до висновку про неможливість надання згоди на проведення поліпшень орендованого приміщення.
Ч.1 статті 778 ЦК України передбачає, що наймач може поліпшати річ, яка є предметом договору, лише за згодою наймодавця.
Оскільки відповідач не дав згоду позивачу на поліпшення орендованого майна, то господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно до приписів ч.6 ст. 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності, а тому суд не може зобов’язати відповідача дати згоду на проведення невід’ємних покращень в орендованому позивачем приміщенні –будівництва другого евакуаційного виходу.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гринвич” м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 01.04.2008 р. у справі № 28/152-08 залишити без змін.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
02.06.2008