СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2012 року Справа № 5020-1425/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Остапової К.А.,
суддів Сікорської Н.І.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
прокурор: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.2008, Старший прокурор відділу прокуратури м. Севастополя;
представник позивача: не з'явився, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;
представник відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 06.01.2012, Приватне акціонерне товариство "Озеленитель",
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 14 листопада 2011 року у справі № 5020-1425/2011
за позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)
до Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" (вул. Гоголя, буд. 20-А, м. Севастополь, 99011)
про розірвання договору оренди нерухомого майна від 07.12.2005, усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями та стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 265236,84 грн., 8911,84 грн. - пені, 7398,35 грн. - 3% річних, 38157,65 грн. штрафу,
ВСТАНОВИВ:
13.09.2011 Прокурор Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - ФКМ СМР) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" (далі - ПАТ "Озеленитель") про розірвання договору оренди нерухомого майна від 07.12.2005 № 438-05, усунення перешкод в користуванні вбудованими нежитловими приміщеннями цокольного поверху житлового будинку загальною площею 195,80 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-А, шляхом звільнення приміщень та стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 287449,97 грн., 8911,84 грн. - пені, 7398,35 грн. - 3% річних, 38157,65 грн. штрафу, а всього 341917,81 грн. (а.с. 3-7, т. 1).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору № 438-05 від 07.12.2005 в частині належного та своєчасного внесення орендної плати.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.11.2011 провадження у справі № 5020-1425/2011 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 22213,13 грн. було припинено за клопотанням позивача, згідно з пунктом 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 92-93, т. 1).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.11.2011 у справі № 5020-1425/2011 позов Прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі ФКМ СМР задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Озеленитель" на користь ФКМ СМР суму заборгованості з орендної плати у розмірі 265236,84 гри., 8911,84 грн. - пені, 7398,35 грн. - 3% річних, 38157,65 грн. - штрафу, а всього 319704,68 грн. Розірвано договір оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005 - вбудованих нежитлових приміщень, що розташовані в цокольному поверсі житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 195,80 кв.м, за адресою: м. Севастополь вул. Гоголя 20А, укладений між ФКМ СМР та ПАТ "Озеленитель". Зобов'язано ПАТ "Озеленитель" звільнити вищевказані вбудовані нежитлові приміщення і передати нерухоме майно ФКМ СМР. У задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Озеленитель" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказане рішення господарського суду міста Севастополя скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 38157,65 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна від 07.12.2005 № 438-05, зобов'язання ПАТ "Озеленитель" звільнити вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху житлового будинку загальною площею 195,80 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-А і передати вказане нерухоме майно ФКМ СМР. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні вищевказаних позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що законодавством України не передбачено стягнення штрафу в п'ятикратному розмірі орендної плати за місяць.
Заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом міста Севастополя в оскаржуваному рішенні було невірно застосовано частину другу статті 651 Цивільного кодексу України та частину третю статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
На думку заявника апеляційної скарги позивач відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України у випадку невнесення наймачем плати за користування майном протягом трьох місяців підряд, має право відмовитись від договору найму та вимагати повернення майна, але ФКМ СМР таким правом не скористався.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 апеляційну скаргу ПАТ "Озеленитель" прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя - Фенько Т.П., судді Проценко О.І., Ткаченко М.І. та призначено розгляд справи на 12.01.2012.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 замінено суддю Проценко О.І. на суддю Заплава Л.М. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5020-1425/2011.
30.01.2012 від ПАТ "Озеленитель" до суду надійшло клопотання про надання розстрочки виконання рішення (сплати боргу) (а.с. 126-128, т. 1).
26.03.2012 від ФКМ СМР до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу ПАТ "Озеленитель" залишити без задоволення.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 замінено головуючого суддю Фенько Т.П. на суддю Остапову К.А. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5020-1425/2011.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 замінено суддю Заплава Л.М. на суддю Сікорську Н.І. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5020-1425/2011.
У судове засідання, призначене на 24.04.2012, ФКМ СМР явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Враховуючи те, що явка учасників процесу не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ФКМ СМР, повідомленого своєчасно та належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як встановлено господарським судом міста Севастополя та підтверджується матеріалами справи, 07.12.2005 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та ПАТ "Озеленитель" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 438-05 (а.с. 13-14, т. 1).
Згідно з пунктом 1.1. вказаного договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежилі приміщення, які знаходяться в цокольному поверсі житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 195,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь вул. Гоголя 20-А та знаходяться на балансі РЕП-1, вартість яких складає згідно з актом оцінки вартості від 30.09.2005 - 191100,00 грн., - для розміщення офісу.
Підпунктом 2.5 договору № 438-05 сторони погодили порядок передачі і повернення об'єкту оренди.
Розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, яка затверджена рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 19110 грн. у рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 10 % від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, переданого в оренду. Амортизаційні відрахування і вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату (підпункт 3.1 договору оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005).
Згідно з підпунктами 3.2-3.3 вищевказаного договору орендна плата складає 1626,11 грн. за місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню орендарем при внесенні чергового платежу відповідно до індексу інфляції, що визначається Мінстатом України.
Відповідно до підпункту 3.5 договору оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005 орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення. Зайво внесена сума орендної плати, підлягає у встановленому порядку поверненню чи заліку в рахунок наступних платежів.
Підпунктами 4.4, 4.12 вказаного договору визначений обов'язок Орендаря своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди, в тому числі оплату послуг, наданих підприємствами комунальної сфери, повернути орендоване майно при припиненні дії даного договору в належному стані з урахуванням його зносу.
Орендодавець має право, зокрема, виступати з ініціативою про внесення змін у договір оренди чи його розірвання у випадку погіршення стану орендованого майна, внаслідок його неналежного використання орендарем або невиконання умов договору оренди (підпункт 5.5 договору оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005).
Згідно з підпунктом 6.1 договору № 438-05 від 07.12.2005 за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.
Строк дії договору встановлений сторонами з моменту підписання договору до 10.10.2006 (підпункт 7.1 договору оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005).
Відповідно до підпункту 7.3 договір може бути розірваним за вимогою однією із сторін, за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством.
Дія договору припиняється внаслідок, зокрема, рішення господарського суду (підпункт 7.5 договору оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005).
07.12.2005, було складено та підписано акт прийому-передачі орендованого майна за договором оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005 (а.с. 15, т. 1).
Протоколом від 01.11.2006 узгодження змін до договору оренди № 438-05 від 07.12.2005 сторонами була узгоджена нова редакція, зокрема, підпунктів 3.1, 3.2 та 3.3 договору, а саме: розмір орендної плати визначається згідно з Методикою, яка затверджена рішенням сесії міської Ради № 344 від 13.11.2002 та складає 57931,50 грн. у рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 10% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, переданого в оренду. Амортизаційні відрахування і вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату. Орендна плата складає 4827,63 грн. за першій місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Відповідно до Методики, яка затверджена рішенням сесії міської Ради № 344 від 13.11.2002, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції, що відповідає попередньому.
Сторонами продовжено строк дії договору до 09.10.2007 (а.с. 17, т. 1).
Як встановлено судом першої інстанції повноваження щодо управління комунальним майном відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 31.01.2006 № 4657 передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який, у свою чергу, є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.
Протоколом від 24.10.2007 узгодження змін до договору оренди № 438-05 від 07.12.2005 сторонами було змінено розмір орендної плати, та встановлено її в розмірі 86897,25 грн. у рік, виходячи з орендної ставки 15% від вартості об'єкта оренди, згідно з незалежною оцінкою майна станом на 31.10.2006 та 7631,53 грн. за місяць з перерахуванням її не пізніше 20 числа поточного місяця, починаючи з 01.01.2007 (п. 3.1 та 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.3 даного договору в редакції протоколу від 24.10.2007 узгодження змін до договору оренди № 438-05 від 07.12.2005, згідно з рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому.
Сторонами продовжено строк дії договору до 08.10.2012 (а.с. 19, т. 1).
Згідно з позовною заявою Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі ФКМ СМР неналежне виконання умов договору щодо внесення орендної плати за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з ПАТ "Озеленитель" орендної плати у розмірі 287449,97 грн., пені у розмірі 8911,84 грн. та 3% річних у розмірі 7398,35 грн., штрафу в сумі 38157,65 грн., а також розірвання договору оренди, усунення перешкод в користуванні нерухомим майном.
Як вже зазначалось вище, за клопотанням позивача, у зв'язку із сплатою суми основного боргу у розмірі 22213,13 грн., провадження у справі в частині суми основного боргу у вказаному розмірі було припинено на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Господарський кодекс України), зобов'язання, зокрема, виникає з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, № 2269-XII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про оренду державного та комунального майна"), пунктом 3 статті 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.
Відповідно до матеріалів справи ПАТ "Озеленитель" неналежним чином виконувалися умови договору оренди нерухомого майна від 07.12.2005 № 438-05 з урахуванням вимог діючого законодавства України, а саме: своєчасно та в повному обсязі не перераховувалась орендна плата, в результаті чого за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року за відповідачем склалася заборгованість з орендної плати у сумі основного боргу 287449,97 грн., 8911,84 грн. - пені, 7398,35 грн. - 3% річних, 38157,65 грн. штрафу, а всього 341917,81 грн.
Враховуючи часткову оплату заборгованості за орендною платою у ході розгляду справи в суді першої інстанції, сума заборгованості орендаря перед орендодавцем за орендною платою складає 265236,84 грн.
Доказів погашення вищевказаної заборгованості відповідачем надано не було.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у вищевказаному розмірі підтверджується матеріалами справи. Крім того, відповідачем в ході розгляду справи визнано позовні вимоги в частині суми основного боргу, про що він зазначив у відзиві, поданому під час судового розгляду в суді першої інстанції (а.с. 63-64, 87).
Згідно з частиною п'ятою статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо стягнення з ПАТ "Озеленитель" основного боргу в сумі 265236,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 3.5 договору оренди № 438-05 від 07.12.2005 орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія вважає обґрунтованими вимоги за позовом про стягнення з ПАТ "Озеленитель" суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов'язання у розмірі 8911,84 грн.
Згідно приписів статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд апеляційної інстанції перевіривши розрахунок 3% річних вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 7398,35 грн. були задоволенні господарським судом міста Севастополя правомірно.
Що стосується стягнення з ПАТ "Озеленитель" штрафу судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 6.1 договору оренди нерухомого майна від 07.12.2005 № 438-05 за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.
Оскільки вищевказаним договором оренди сторони обумовили стягнення штрафу за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором, як окремої оперативно-господарської санкції, судова колегія погоджується з обґрунтованістю задоволення позову в цій частині.
Вивчивши розрахунок штрафу, у розмірі - 38157,65 грн., судова колегія погоджується з його вірністю.
Заявник апеляційної скарги, також, вказує на неправомірність розірвання договору оренди у зв'язку з порушенням орендарем зобов'язань по внесенню орендної плати та зобов'язання відповідача повернути орендодавцю орендовані приміщення. ПАТ "Озеленитель" також, вказує на недотримання порядку розірвання договору оренди.
Правовідносини щодо розірвання договорів оренди державного чи комунального майна регулюються як загальними нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, так і спеціальними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Судова колегія зазначає, що, якщо орендар не виконує обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати у разі, коли предметом договору оренди є державне або комунальне майно або якщо майно не відноситься до державної чи комунальної власності, але сторони в договорі передбачили врегулювання їх відносин нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", то застосуванню підлягають положення статті 26 вказаного Закону, яка встановлює можливість дострокового розірвання договору оренди лише в судовому порядку у разі невиконання стороною своїх зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 28.07.2010 у справі № 2-23/4029.1-2009, від 15.07.2010 у справі № 2-21/5426-2009, від 07.07.2010 у справі № 5020-5/270.
Норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору (постанови Вищого господарського суду України від 27.12.2010 № 2/110, від 15.02.2011 № 7/79-2010, від 07.06.2011 № 58/72).
Недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанови: Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002; Верховного Суду України від 17.06.2008 № 8/32пд, від 01.12.2009 № 50/101-08; Вищого господарського суду України від 29.03.2011 № 22/110 та Інформаційні листи Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", від 15.01.2010 № 01-08/12 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України), від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").
Як встановлено вище, відповідачем суттєво порушені умови договору оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.
Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про розірвання договору оренди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду
Частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Підпунктом 4.12 договору оренди нерухомого майна № 438-05 від 07.12.2005 встановлений обов'язок орендаря повернути орендоване майно при припиненні дії договору.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те що, позовні вимоги в частині зобов'язання ПАТ "Озеленитель" (Орендаря) звільнити орендоване майно та передати його ФКМ СМР (Орендодавцю) також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За викладених обставин судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Севастополя від 14.11.2011 у справі № 5020-1425/2011 прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при відповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Що стосується клопотання ПАТ "Озеленитель" від 30.01.2012 про надання розстрочки виконання рішення (сплати боргу) судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини першої стататті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Суд першої інстанції, як вбачається з тексту рішення господарського суду міста Севастополя від 14.11.2011 у справі № 5020-1425/2011, розглянув клопотання про надання розстрочки, але не знайшов підстав для надання такої розстрочки.
У суду апеляційної інстанції, який за результатом розгляду апеляційної скарги дійшов висновку про залишення рішення суду без змін, відсутні повноваження по наданню розстрочки виконання рішення суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України з правильним встановленням всіх обставин справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14 листопада 2011 року у справі № 5020-1425/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя К.А. Остапова
Судді Н.І. Сікорська
М.І. Ткаченко
Розсилка:
рекомендованим
Прокуратура міста Севастополя
(вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
рекомендованим з повідомленням
1. Прокуратура Ленінського району міста Севастополя
(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)
2. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)
3. Приватне акціонерне товариство "Озеленитель"
(вул. Гоголя, буд. 20-А, м. Севастополь, 99011).