ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2012 року Справа № Б3/172-10-1

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Бахмат В.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від боржника: ОСОБА_1, довіреність № 7 від 10.10.11, представник (був присутнім в судовому засіданні 05 квітня 2012 року);

розпорядник майна Шевцов Є.В.: паспорт серії НОМЕР_1 від 27.04.98, арбітражний керуючий;

від скаржника: ОСОБА_3, представник, довіреність №112/11.5.2 від 05.03.12;

від ТОВ "ПІК Енерго-Інвест": ОСОБА_4, представник, довіреність № 34/1 від 01.01.12

інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року у справі № Б3/172-10-1

за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС", м. Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року (суддя Примак С.А.) визнані грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС", м. Дніпропетровськ частково на суму 2 200 250 грн. -І черга задоволення, 361 грн. -І черга задоволення; зобов'язано розпорядника майна Шевцова Є.В. включити визнанні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала господарського суду вмотивована ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України п.п.1.1, 1.3, 1.4 договору застави від 02 березня 2006 року №222В-02, яким встановлено, що балансова вартість заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС" становить 2 200 250 грн.

Не погодившись з вказаною ухвалою Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що в порушення вимог ст.11112 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції не враховані вказівки, викладені в постанові касаційної інстанції від 11 листопада 2011 року.

Банк вказує, що в забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг" за кредитним договором з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС" укладено договір застави №222В-02 від 02 березня 2006 року за умовами якого в заставу передано товарно -матеріальні цінності (плити газові) у кількості 6 770 шт., що належать боржнику на підставі витягу з балансового рахунку №28 від 02 березня 2006 року.

В період користування кредитними коштами боржником було частково погашено тільки відсотки за користування кредитною лінією, за датою останнього платежу 28 липня 2008 року у загальному розмірі 328 849, 25 доларів США.

Загальні кредиторські вимоги Банку по кредитному договору №222В-02 від 02 березня 2006 року складають у загальному розмірі 37 090 039, 1 грн., відносяться до І черги задоволення як вимоги які забезпечені заставою згідно договору застави №222В-02 від 02 березня 2006 року та судові витрати в сумі 361 грн. з віднесенням до І черги задоволення.

Скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду від 09 лютого 2012 року, визнати кредиторські вимоги Банку повністю у розмірі 37 090 400, 10 грн.

Боржник доводи апеляційної скарги заперечує, вважає, що вимоги Банку забезпечені заставою майна, вартість якого складає 2 200 250 грн., виручка яка може бути отримана на сьогоднішній час від реалізації заставленого майна фактично не може бути вище оціночної вартості цього майна, що зазначена в договорі застави.

Кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест"підтримує доводи боржника, просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року залишити без змін апеляційну скаргу без задоволення.

У зв'язку з витребуванням у Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" додаткових доказів в підтвердження зменшення Банком розміру грошових вимог, в судовому засіданні 24 квітня 2012 року оголошувалася перерва до 25 квітня 2012 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розпорядника майна Шевцова Є.В., судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТАЛЬ-ЕНЕРГО" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2010 року введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

В газеті "Урядовий кур'єр" № 223 (4374) від 27 листопада 2010 року опубліковано оголошення про порушення відносно боржника справи про банкрутство.

16 грудня 2010 року до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 46 899 969, 72 грн. звернувся кредитор Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк".

24 січня 2012 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" своєю заявою зменшив розмір грошових вимог до 37 090 039, 10 грн. (а.с.52-55).

Спірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг" були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій. Постановою Вищого господарського суду України від 11 листопада 2011 року, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2011 року, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2011 року у даній справі скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Грошові вимоги Банку складаються із заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг" по кредитному договору №222В-02 від 02 березня 2006 року станом на 02 липня 2010 року в сумі 36 149 106 грн. 27 коп. (23 726 100 грн. -основний борг, 11 803 247 грн. -заборгованість по процентам, 264 487 грн. 64 коп. -пені за несвоєчасне повернення кредиту, 355 271 грн. 29 коп. -пені за несвоєчасне повернення процентів 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита по справі №16/197-08), та заборгованості, які утворилися за період продовження користування кредитною лінією з 03 липня 2010 року по 18 жовтня 2010 року в сумі 940 932, 83 грн. (912 676, 95 грн. проценти за користування кредитом, 28 255, 93 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, всього 37 090 039, 1 грн.).

Зазначені вимоги обґрунтовувались укладенням договору застави №222В-02 від 02 березня 2006 року (далі договір застави), між боржником та Акціонерним комерційним банком "Мрія", правонаступником якого став Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" - за умовами якого забезпечувались вимоги заставодержателя за кредитним договором №222/В від 02 березня 2006 року, укладеного банком з третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг" про повернення кредиту в сумі 3 000 000 доларів США, проценти, неустойка та збитки за кредитним договором (пункт 1.1 договору застави). При цьому в заставу передано товарно-матеріальні цінності (плити газові) у кількості 6 770 шт., що належать боржнику на підставі витягу з балансового рахунку № 28 від 02 березня 2006 року, балансовою та заставною вартістю оцінені у 2 200 250грн. (пункти 1.3, 1.4 Договору) (том 1 грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", а.с. 13-14).

Статтями 572, 574, 584 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.1 договору застави №222В-02 від 02 березня 2006 року (а.с.13) передбачено, що цей договір забезпечує вимогу заставодержателя за кредитним договором №222/В від 02 березня 2006 року, укладеного між заставодержавтелем та позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг", за умовами якого позичальник зобов'язаний в строк, встановлений кредитним договором повернути заставодержателю кредит у сумі 3 000 000 доларі США 00 центів, проценти за користування ним, а також в разі виникнення неустойку, збитки, передбачені кредитним та цим договором.

Отже, заставою забезпечені не лише вимоги кредитора щодо повернення кредиту (основний борг), а й проценти за користування ним, неустойка, збитки і таке інше. Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11 листопада 2011 року у даній справі зазначив, що за змістом зазначеного пункту договору не вбачається будь -якого обмеження зазначеного зобов'язання заставодавця, у тому числі заставною вартістю майна боржника.

Такий висновок випливає і із приписів ч.2 ст.589 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановленого договором.

Нормами статті 583 Цивільного кодексу України та нормами ч.2 ст.111 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

В силу норм ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Виходячи з наведеного майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені заставою майна, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь -кого з них окремо.

Отже, сукупність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого, зокрема, заставою майна третьої особи, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, у тому числі одночасно від боржника та майнового поручителя.

При цьому, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право кредитора на звернення з грошовими вимогами до майнового поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

Матеріали справи, пояснення представників сторін свідчать, що позичальник за кредитним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг" у повному обсязі кредит, проценти за його користування не повернув.

Грошові вимоги в розмірі 36 174 724 грн. 27 коп. ґрунтуються на постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2010 року у справі №16/197-08, згідно якої з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг" за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк стягнено заборгованість згідно кредитного договору №222/В від 02 березня 2006 року в розмірі 23 726 100 грн. основного боргу, 11 803 247 грн. 34 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 264 487 грн. 67 коп. пені за прострочку повернення кредиту за період з 01 липня 2008 року -17 липня 2008 року, 355 271 грн. 29 коп. пені за прострочку сплати відсотків за період з 01 липн6я 2007 року по 17 липня 2008 року, 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Пеня в загальному розмірі 619 758, 93 грн. визнанню не підлягає, оскільки в порушення приписів ст.258 Цивільного кодексу України, заявлена поза межами річного строку позовної давності.

Додатково нараховані вимоги в розмірі 940 932 грн. 86 коп. визнанню не підлягають, оскільки заявлені після спливу 30 денного троку, встановленого ст.14 Закону про банкрутство для звернення з грошовими вимогами.

Судова колегія не погоджується з твердженням боржника, що Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" станом на 10 березня 2011 року змінив свої кредиторські вимоги, оскільки кредитор тільки зменшив розмір первісно заявлених грошових вимог, підстави яких не змінилися, оскільки випливають з правовідносин, врегульованих кредитним договором №222/В від 02 березня 2006 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг".

Таким чином вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" підлягають визнанню в сумі 35 554 965, 34 грн. з віднесенням до І черги задоволення, як забезпечені заставою.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Продаж заставного майна здійснюється після відповідної оцінки цього майна в порядку встановленому ст.29, 30 Закону про банкрутство.

Пунктом 3 ст.593 Цивільного кодексу України передбачена можливість припинення права застави реалізацією предмета застави, а тому, як зазначив суд касаційної інстанції в постанові у даній справі від 11 листопада 2011 року, суди вправі виключити з реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора, не задоволені за наслідками реалізації майна боржника -майнового поручителя, як такі, що припиняються (погашаються) згідно пункту 3 статті 593 Цивільного кодексу України.

В порушення приписів ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції не виконав вказівки Вищого господарського суду України викладені в постанові від 11 листопада 2011 року у дані справі, прийшов до помилкового висновку про визнання вимог банку лише в частині вартості предмету застави.

Таким чином ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року, як така що не відповідає нормам матеріального та процесуального права (ч.1 п.4 ст.104 Господарського процесуального кодексу України) підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.103 -106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпрпоетрвоської області від від 09 лютого 2012 року у справі № Б3/172-10-1 скасувати.

Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС", м. Дніпропетровськ (ЄДРПОУ 32405740) в сумі 35 554 965, 34 грн. (І черга задоволення), 361 грн. (І черга задоволення).

В решті грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ відхилити.

Зобов'язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевцова Є.В. включити визнані грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь -Енерго" (м. Дніпропетровськ) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (м. Дніпропетровськ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 536, 50 грн., видати наказ.

Видачу наказу здійснити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М Виноградник

Суддя В.М. Бахмат

(Дата підписання постанови в повному обсязі 03.05.12 р.)