ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" травня 2008 р. | Справа № 26/8-08-1062 |
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Павлові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Відкритого акціонерного товариства "Піреус банк МКБ" в особі Одеської
філії відкритого акціонерного товариства " Піреус банк МКБ ";
до відповідача: Дослідного господарства „Комунар” Одеської державної
сільськогосподарської дослідної станції Української академії аграрних наук
про стягнення 51130,11 грн.
за участю представників сторін :
від позивача : Кузнєцова О.М. за довіреністю № 17 від 08.04.08 р.
( участь у судових засіданнях 09.04.2008 р. та 12.05.2008 р.)
від відповідача : Грицюта О.П. за довіреністю. № 3 від 15.01.08р.;
( участь в судовому засідання 09.04.2008 р.), -
в с т а н о в и в :
Відкрите акціонерне товариство “Міжнародний комерційний банк” в особі Одеської філії ( далі –Банк ) звернулось до господарського суду Одеської області з вимогами про стягнення з Дослідного господарства „Комунар” Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Української академії аграрних наук ( далі –ДГ «Комунар») заборгованості за кредитним договором № ОК/02-30 від 18.10.2002 р. ( далі –Договір) у сумі 51130,11 грн. за рахунок іншого майна, посилаючись на наступне.
18 жовтня 2002 р. між Банком та ДГ „Комунар” укладено кредитний договір № ОК/02-30, згідно умов якого Банк зобов’язувався надати ДГ „Комунар” відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 250 000,00 грн.
Відповідно до додаткової угоди № 3 від 04 квітня 2003 р. що укладено до вказаного Договору, ДГ „Комунар” встановлено ліміту заборгованості відновлювальної кредитної лінії –350 000,00 грн. і згідно додаткової угоди № 9 від 15.10.2004 р. строк повернення встановлений з 18.10.2003 р. по 25.08.2005 р.
В забезпечення вимоги Банку, яка випливає з вказаного Договору, між сторонами по справі був укладений договір застави від 18.10.2002 р., згідно умов якого ДГ „Комунар” зобов’язувався передати в заставу Банку товари в обігу : худобу, свиней, баранчиків та ягнят, згідно опису № 1 до Договору і очікуваний врожай озимих 2002 р., згідно опису № 2 Договору. ДГ „Комунар” не виконав зобов’язання за кредитним договором , чим порушив термін повернення кредиту.
Банк звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про стягнення заборгованості по кредитним зобов'язанням з відповідача ДГ "Комунар'” шляхом звернення стягнення на заставне майно.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.12.2005 р. у справі № 15/330-05-9563 позовна заява Банку до відповідача задоволена у повному обсязі, а саме: стягнуто з ДГ "Комунар" : 49 986,51 грн. - заборгованості по кредиту, 16 400,95 грн. - заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом, 1 893,36 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 142,73 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків; 694,24 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті послуг за інформаційне - технічне забезпечення судового процесу ( всього 70 235,79грн.) шляхом звернення стягнення на заставлене майно. 24.01.2006 р. на виконання вказаного рішення господарського суду Одеської області виданий наказ про примусове виконання.
Постановою ДВС Тарутинського району Одеської області від 08.02.2006 р. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 15/330-05-9563 від 24.01.2006 р.
Департаментом ДВС Одеської області Постановою від 3.07.2006 р. були об'єднані й прийняті для примусового виконання всі виконавчі документи кредиторів до "ДГ Комунар" за період з 2001 по 2006 рік включно, у тому числі й наказ № 15/330-05-9563 виданий 24.01.2006 р. Господарським судом по Одеській області.
За рахунок, отриманих від продажу арештованого майна ДГ "Комунар" коштів частково був погашений борг ДГ "Комунар" перед Банком на підставі рішення Господарського суду по Одеській області, на суму 19 105,68 грн.
Фактично майна, що було взято в заставу для забезпечення кредитних зобов'язань ДГ "Комунар"' уже немає. Заборгованість, у сумі 50 317,87 {69 423,55- 19 105,68) грн. а також витрати на держмито - 694,24 грн. і витрати 118,00 грн. за інформаційне - технічне забезпечення судового процесу, всього в сумі 51 130,11 грн. залишилася не погашеною.
Згідно договору застави п.7.9. від 18.10.2002 р. передбачено, що якщо сума коштів, отримана від реалізації Предмету застави виявиться недостатньою для погашення вимог заставодержателя в повному обсязі, заставодержатель здійснює погашення суми заборгованості у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Так, відповідно до ч, 4 ст. 591 ЦК України і ст. 24 Закону "Про заставу" у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.
26.02.2005 р. Банк звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про роз’яснення способу та порядку виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 15\330-05-9563.
Керуючись ухвалою суду від 5.03.2008 р. у справі № 15/330-05-9563 про роз'яснення Банку способу та порядку виконання вказаного наказу господарського суду Одеської області та з огляду на те, що згідно ст. 35 ГПК України "Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду :однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони", Банк просить господарський суд задовольнити його вимоги.
Під час розгляду справи позивач надав господарському суду доповнення до позовної заяви, відповідно до яких згідно рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Міжнародний комерційний банк” оформлених протоколом № 17/1/03-к від 21 березня 2008 року Відкрите акціонерне товариство “Міжнародний комерційний банк” перейменовано у Відкрите акціонерне товариство “ПІРЕУС БАНК МКБ”.
Крім того, під час розгляду справи представником позивача надані доповнення до позовної заяви, відповідно до яких Банком отримано від ДГ „Комунар” наступні суми : 884,43 грн. за розпорядженням виконавчої служби - пл.доручення № 99381 від 08.02.2007 р.; 3035 грн. - пл. доручення № 33 від 05.03.2008 р.; 9 000 грн. - пл. доручення № 118 від 19.07.2006 р.; 10 000 грн. - пл. доручення № 121 від 31.07.2006 р.; 10 000 грн. - пл. доручення № 137 від 12.07.2007 р.
Таким чином заборгованість відповідача складає : 70 235,79 грн. - стягнуто за вищевказаним рішенням господарського суду, мінус 32 919,43 грн. - сплачене відповідачем.
З цього випливає, що залишок заборгованості відповідача складає 37 316,36 грн.
У судовому засіданні 09 квітня 2008 р. представник відповідача з вимогами фактично погодився, про що зазначив у наданому господарському суду відзиву на позов. Зокрема представник відповідача зазначає, що ним платіжними дорученнями № 118 від 19 червня 2006 року, №121 від 31 червня 2006 року, № 137 від 12 червня 2007 року перераховано відповідно суми - 9000 грн., 10 000 грн., та 10 000 грн. Крім того, відповідно до розпорядження головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Одеської області від 05 лютого 2007 р., грошові кошти в сумі 884,43 грн. перераховані на користь ОФ ВАТ «МКБ»на р/р 29099023 МФО 328812, код 25830375 в ОФ ВАТ «МКБ», згідно наказу № 15/30-05-9563 виданого 24.01.2006 р. господарським судом Одеської області.
Таким чином, ДГ «Комунар»вважає, що ним перераховано Банку 29 884,43 грн. у рахунок погашення боргу по вказаному Договору.
У судове засідання 12 травня 2008 р., представник відповідача не з’явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення у справі), причини неявки суду не повідомив, тому справа відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Між сторонами по даній справі 18.10.2002 р. укладений вищевказаний кредитний Договір.
Вказаним вище рішенням господарського суду Одеської області від 19.12.2005 р. у справі № 15/330-05-9563, яке набрало законної сили, задоволені вимоги Банку щодо стягнення з відповідача - ДГ "Комунар" заборгованості за вказаним вище кредитним Договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
На виконання вказаного рішення 24.01.2006 р. виданий наказ про примусове виконання.
Таким чином, вказаним вище рішенням господарського суду встановлені факти наявності у ДГ „Комунар” боргу перед Банком у вказаному вище розмірі.
Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України "Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2008 р. у справі № 15/330-05-9563 по заяві Банка, Банку роз’яснено спосіб та порядок виконання вказаного наказу господарського суду Одеської області таким чином, що для погашення всієї суми заборгованості Дослідного господарства „Комунар” банк має вжити заходи передбачені у порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно ч. 4 ст. 591 ЦК України і ст. 24 Закону "Про заставу" у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.
З цього випливає, що залишок заборгованості ДГ „Комунар” перед Банком може бути погашено за рахунок іншого майна, що належить ДГ „Комунар” на суму позову. З цих підстав Банком і заявлений даний позов.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 590 Цивільного кодексу України, у разі часткового виконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
Оскільки у передбачений кредитним договором та додатковими угодами до нього строк відповідачем кредит не повернуто, а також відсотки за користування кредитними коштами у повному обсязі не сплачені –у позивача виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вищеприведене свідчить, що ДГ „Комунар” частково, в сумі 32 919,43 грн. вже погасило існуючу заборгованість, про що свідчать надані сторонами вищевказані копії платіжних доручень та розпорядження виконавчої служби, та доповнення до позовної заяви, надані позивачем під час розгляду справи. Отже заборгованість відповідача складає 37 316,36 коп. яка і підлягає стягненню.
В частині вже сплачених сум провадження по справі слід припинити з підстав п.1-1 ст. 80 ГПК України.
На відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись п. 4 Перехідних положень ЦК України, ст. 525,526,549,589,590,629,1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 161, 162, 179 Цивільного кодексу Української РСР, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов –задовольнити частково.
2. Стягнути з Дослідного господарства „Комунар” Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Української академії аграрних наук (68544, Одеська область, Тарутинський район, с. Весела Долина; код ЄДРПОУ 00729528; р/р 26002400 в Одеській філії ВАТ „МКБ”, МФО 328812) на користь Відкритого акціонерного товариства "Піреус банк МКБ" в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства " Піреус банк МКБ " (65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 43; код ЄДРПОУ 25830375; р/р 29099023 в ОФ ВАТ „МКБ”, МФО 328812) : заборгованості 37 316 ( тридцять сім тисяч триста шістнадцять) грн. 36 коп.; витрат по сплаті державного мита в сумі 373 ( триста сімдесят три) грн. 16 коп.; 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на ( інше) майно.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Никифорчук М.І.