3

Справа № 0907/4159/2012

Провадження № 33/0990/124/2012

Категорія ст.172-7 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Лазарів О.Б.

Суддя-доповідач Гандзюк В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Гандзюк В.П., з участю прокурора Романовського І.О., захисника ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець с. Міжгір’я Богородчанського району, житель АДРЕСА_1, з вищою освітою, непрацюючий, одружений, громадянин України, -

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Як встановив суд, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці, всупереч інтересам держави, вчинив корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, так як всупереч ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» допустив можливість виникнення конфлікту інтересів та не врегулював його.

Зокрема, ОСОБА_3, працюючи на посаді заступника начальника митниці, з 01.07.2011 року, з моменту набрання чинності Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», знаючи, що всупереч вимог ст.416 Митного кодексу України, яка обмежує службові відносини посадової особи митних органів із брокерськими установами, де працюють їх близькі родичі, його син ОСОБА_4 працює в брокерській фірмі ТзОВ «Брокер-Сервіс», не усунув та не повідомив у встановленому порядку про наявність конфлікту інтересів, а навпаки здійснював співпрацю з вказаною фірмою та оформляв митні операції.

У своїй апеляції ОСОБА_3 вважає постанову суду незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Покликається на те, що син ОСОБА_4 не був йому безпосередньо підпорядкованим. 17.10.2011 року наказом керівника ТзОВ «Брокер-Сервіс» він був переведений на посаду менеджера цього підприємства, що підтверджує вжиття заходів на виконання ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів. Крім того зазначає, 06.02.2012 року його було звільнено з митних органів. Просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу корупційного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали доводи апеляції, думку прокурора, який вважає доведеною вину ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи і, зокрема, факт порушення з боку ОСОБА_3 ст.416 Митного кодексу України, яка встановлює обмеження в роботі, що пов'язана із здійсненням контролю за роботою близьких родичів. Зі змісту вказаної статті слідує, що посадові особи митних органів не можуть приймати рішення з питань діяльності підприємств - митних брокерів, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі родичі цих посадових осіб. ОСОБА_3, незважаючи на те, що його син ОСОБА_4 перебував на посаді декларанта та менеджера ТзОВ «Брокер-Сервіс», проводив оформлення митних операцій, що здійснювалися названою фірмою.

Таким чином, безумовним є конфлікт інтересів, що існує через родинні зв'язки та конкретно заборонений законом. Твердження апелянта про те, що його син не знаходиться в його безпосередньому підпорядкуванні по службі хоч і відповідає дійсності, однак це не усуває залежності наслідків роботи сина-брокера від прийняття рішень його батьком - посадовою особою митного органу.

Зі вступом в дію Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_3 зобов'язаний був вчинити дії, що випливали із ст.14 цього Закону, в тому числі повідомити невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів. Таких дій ним не було вчинено.

Покликання апелянта про те, що він не вчиняв корупційного правопорушення, суперечить і його особистим поясненням про те, що він знав про порушення ст.416 Митного кодексу України, але в письмовій чи і іншій формі не звертався до свого керівника для усунення цих порушень, оскільки, на його погляд, факт перебування на посаді брокера його сина був загальновідомий.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення, яке передбачене ст.172-7 КУпАП.

Апеляційних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення , а постанову Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2012 року відносно нього - без зміни.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк