Судове рішення #22470522

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Від "28" квітня 2012 р. Справа № 4/5007/4/12


Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі Куденко О.О.


за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 22.03.2012 р., ОСОБА_2 - паспорт НОМЕР_1, виданий 23.10.1999 р. Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області

від відповідача-1: ОСОБА_3 - дов. № 52/12 від 12.03.2012 р.

від відповідача-2: Сапіцький С.В. - керівник (посвідчення депутата Корольовської районної ради м. Житомира №32 від 23.11.2010 р. (в засіданні 28.04.2012 р.)

взяв участь: ОСОБА_5 - консультант відділу юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Житомирської обласної ради, дов. від 14.12.2011 р. вих. №р-5-22/1514 (в засіданні 27.04.2012 р.)


розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Малого приватного підприємства "Майстер АС" (м. Житомир)

до 1. Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (м.Житомир)

2. Приватного підприємства "Аск-Групп" (м. Житомир)

- за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна


В засіданні суду 27.04.2012 р. оголошувалась перерва до 15:00 28.04.2012 р. згідно із ст. 77 ГПК України.



Малим приватним підприємством "Мастер - АС" , м. Житомир пред'явлено позов до Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та Приватного підприємства "Аск-Групп", м. Житомир про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 03.09.2010 р. № 57, укладеного між відповідачами про оренду нежилого приміщення, що знаходиться у АДРЕСА_1 (бар "ІНФОРМАЦІЯ_1") та перебуває на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали з підстав, визначених у позовній заяві № 400 від 15.02.2012 р.

Представник відповідача -1 проти позовних вимог позивача заперечив, посилаючись на те, що позивач не є стороною у спірному договорі та не є власником майна, тому ним обрано невірний спосіб захисту, а також на те, що у зв'язку з тим, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. у справі №8/145-НМ було визнано недійсним рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом №5 від 20.08.2010 р. в частині, що стосується проведення конкурсу щодо визначення орендаря спірного нежилого приміщення, у позивача з'явилось право на звернення з заявою про проведення повторного конкурсу; однак із зазначеною заявою позивач не звертався (а. с. 35 - 38).

Відповідач -2 надав відзив на позовну заяву за №26 від 27.04.2012 р. в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав в ній викладених.

28.04.2012 р. до господарського суду надійшло пояснення від Житомирської обласної ради від 28.04.2012 р. за №15-22/526 в якому зазначено, що відповідно до положення про Порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад області , затвердженого рішенням обласної ради від 17.03.2011 р. за № 96, здійснюючи управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, обласна рада діє в порядку і в межах, визначених чинним законодавством; відповідно до Статуту Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради, одним із його основних напрямків діяльності, зокрема, є надання в оренду майна в порядку, встаеновленому органом управління майном; рішенням обласної ради від 08.09.2011 р. за №266 затверджено Положення про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, відтак, орендодавцем щодо нерухомого майна є КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради, яка подає матеріали на погодження робочої групи з питань використання майна. Робоча група розглядає подані матеріали і приймає рішення про надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову.

Ухвалою від 10.04.2012 р. господарський суд продовжив строк вирішення спору до 30.04.2012 р. (а. с. 70, 71).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:


03.09.2010 р. між відповідачами КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (орендодавець) та ПП "Аск-Групп", м. Житомир (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна за №57, згідно з яким орендарю (відповідачу-2) було передано в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 841379 грн. без ПДВ, загальною площею 204, 8 кв. м. (далі - (бар "ІНФОРМАЦІЯ_1").

Майно передано в оренду з метою розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з п. 8.1 Договору оренди нерухомого майна від 03.09.2010 р., даний договір діє з 28.09.2010 р. по 27.08.2013 р.

Як вбачається із Витягу з протоколу № 5 засідання робочої групи з питань використання майна обласної ради від 20.08.2010 р., останніми було прийнято рішення про допущення до участі у конкурсі на право оренди предмету оренди - Приватне підприємство "Аск-Групп" та Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6; пунктом 2 даного протоколу було прийнято рішення щодо не допущення до участі у конкурсі на право оренди бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" позивача - Мале приватне підприємство "Майстер-АС" у зв'язку з невідповідністю вказаного у заяві цільового призначення умовам конкурсу, зазначеним у інформації про оголошення конкурсу.

За наслідками проведення торгів було визнано переможцем конкурсу на право оренди бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" - відповідача -2 з ціновою пропозицією 52 грн. за 1 кв. м. в місяць без ПДВ, а також надано дозвіл відповідачу - 2 на укладення договору оренди з відповідачем - 1 на предмет оренди для розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи, строком на 5 років, із щорічним правом перегляду розміру орендної плати (а. с. 12).

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до господарського суду Житомирської області із позовною заявою до відповідача - 1 про визнання недійсним протоколу конкурсу на право оренди нерухомого майна, проведеного 20.08.2010 р. щодо визначення орендаря нежилого приміщення, яке перебуває на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради за адресою: АДРЕСА_1 (бар "ІНФОРМАЦІЯ_1") (а. с. 14,15).

Господарським судом була прийнята дана позовна заява до розгляду та порушено провадження у справі № 8/145-НМ, яку оглянуто в судовому засіданні 28.04.2012 р.

В ході розгляду справи №8/145-НМ позивач уточнив свої вимоги,щодо визнання недійсним рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом №5 від 20.08.2010 р. в частині, що стосується проведення конкурсу стосовно визначення орендаря нежилого приміщення, яке перебуває на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради.

Рішенням господарського суду від 22.12.2010 р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. апеляційну скаргу МПП "Майстер-АС" задоволено, рішення господарського суду від 22.12.2010 р. у справі №8/145-НМ скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позов, визнано недійсним рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом №5 від 20.08.10р. в частині, що стосується проведення конкурсу щодо визначення орендаря нежилого приміщення, яке перебуває на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2011 р. залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.11 р. у справі № 8/145-НМ.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Способами захисту цивільних прав та інтересів передбачено ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, згідно з положеннями вказаних норм чинного законодавства оспорити дійсність договору в суді може одна із сторін даного договору, або інша особа, якщо доведе порушення ним свого права чи інтересу.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Слід зазначити, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд у справі № 6/138(2010) від 15.03.2012 р.).

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як свідчить договір оренди нерухомого майна № 57 від 03.09.2010 р., позивач не є його стороною.

Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована сторона". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлене законом.

З огляду на вищевикладене, позивачем при визначенні свого статусу як заінтересованої особи, не доведено яким чином внаслідок визнання у судовому порядку недійсним договору оренди нерухомого майна №57 від 03.09.2010 р., укладеного між відповідачами, будуть відновлені його суб'єктивні права або суб'єктивні законні інтереси.

Натомість позивач у позовній заяві від 15.02.2012 р. за № 400 та у запереченнях на відзив відповідача -1 на позовну заяву від 10.04.2012 р. вказує, що через неправомірні дії організатора конкурсу його було позбавлено можливості взяти участь у конкурсі, стати його переможцем та укласти відповідний договір оренди.

З огляду на викладене, позивач не довів, що визнання спірного договору недійсним зумовить виникнення у Житомирської обласної ради, як органу, який здійснює управління майном, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області обов'язку прийняти рішення щодо проведення повторного конкурсу стосовно надання в оренду бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", а у відповідача - 2 обов'язку провести такий повторний конкурс, враховуючи право власника розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд ( ст. 319 Цивільного кодексу України).

Крім того, в засіданні суду представником Житомирської обласної ради надано засвідчену копію рішення Житомирської обласної ради від 22.03.2012 р. № 473 "Про внесення змін у додаток до рішення обласної ради від 17.05.11 № 195 "Про приватизацію об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області", у додатку до якого серед переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, які можуть бути запропоновані до приватизації, під п. 2 розміщене приміщення бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" , АДРЕСА_1.

Наведене свідчить, що власник майна має в подальшому намір відчужити спірне приміщення шляхом приватизації, а не передавати його в оренду.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.


Керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-



ВИРІШИВ:


У позові відмовити.


Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.


Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.




Суддя Лозинська І.В.



Дата підписання рішення 04.05.2012 р.

















Віддрукувати:

1- у справу

2 - позивачу МПП "Майстер - АС", 10030, м. Житомир, вул Хлібна, 19 (з повід.)

3 - відповідачу 1 - КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради, 10014, м. Житомир, Майдан ім. С.П. Корольова, 12

4 - відповідачу 2 - ПП АСК-Груп" (на адресу фактичого місцязнаходження): 10030, м. Житомир, вул Хлібна, 19

5 - Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, 10014, м. Житомир, Майдан ім. С.П. Корольова, 12




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація