Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2829/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мирончук Н.В.
за участю секретаря - Склярової І.А.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність від 03.10.2011р.,
відповідача - ОСОБА_2, пасп. НОМЕР_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 858,76 грн., -
ВСТАНОВИВ:
06 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 858,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 28.07.2010 року та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з дня реєстрації.
Відповідно до поданого відповідачем звіту, сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2010 рік, становить 858,76 грн.
Позивачем направлено відповідачу вимогу від 04.05.2011 року № Ф-2631 про сплату борг. Зазначену вимогу було скасовано рішенням головного УПФУ від 21.06.2011 року, оскільки управлінням було порушено порядок узгодження вимоги. Після цього позивачем було направлено відповідачу нову вимогу №2796 від 03.08.2011 року. Зазначену вимогу відповідачем не оскаржено та не узгоджено у встановленому порядку.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні надав заперечення проти позову, заявивши, що їх він сам не писав, після чого позов визнав, заявивши що немає грошей для сплати боргу.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно ст. 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків.
З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2010р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2011 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальник зобов'язаний перераховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.4 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі, шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних виконавчих органів Пенсійного фонду України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_2, зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області як фізична особа - підприємець за номером НОМЕР_3 від 28.07.2010 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.9).
Відповідач знаходиться на обліку в УПФУ Сватівського району Луганської області з 28.07.2010 року, про що свідчить заява відповідача про реєстрацію його як платника страхових внесків (а.с.8).
Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_2 30.03.2011р. надав до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до органів ПФУ за 2010 рік, в якому самостійно зазначив суму страхових внесків у розмірі 890,76грн., та вказав, що з цієї суми ним фактично сплачено страхових внесків у розмірі - 32,00грн. (а.с. 15).
Згідно картки особового рахунку відповідача з 01.01.2011 року по 02.04.2012 року, за ОСОБА_2 числиться недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 858,76грн. (а.с.13-14).
Зазначений борг за відповідачем також підтверджується листом начальника УПФУ в Сватівському районі Луганської області (а.с.6).
У зв'язку з неповною сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем була надіслана відповідачу вимога про сплату боргу №Ф-2631 від 04.05.2011 року на суму 858,76 грн. (а.с.5). Зазначену вимогу було скасовано рішенням головного УПФУ в Луганській області від 21.06.2011 року № 4548/0310, оскільки управлінням було порушено порядок узгодження вимоги (10).
У зв'язку з неповною сплатою страхових внесків ОСОБА_2, управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, у відповідності до вимог Законодавства України, відповідачу було направлено нову вимогу №2796 від 03.08.2011 року на зазначену суму боргу - 858,76 грн., яка була отримана відповідачем 06.09.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11).
Вирішуючи питання про правомірність дій відповідача з приводу винесення вимоги про сплату боргу № 2796 від 03.08.2011 року на суму 858,76 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески". Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (з 17 липня 2010 року), порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.
Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п.2.1 вказаної Інструкції, платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно з пп. 8.2 п. 8 вказаної Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Згідно з п. 6 ст.20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків, платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Виключень або пільг щодо нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від фінансової відповідальності, законом не передбачено.
Статтею 18 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки і в повному обсязі відповідно до частини 2 статті 17 цього ж Закону.
Виходячи з викладеного, позивач, як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, довів суду правомірність позовних вимог.
Враховуючи те, що на час розгляду справи, відповідач не сплатив заборгованість із сплати страхових внесків у розмірі 858,76 грн., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 858,76 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки позивачем не були здійснені судові витрати, та відповідач звільнений від їх сплати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 858,76 грн. задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 92600, АДРЕСА_1), на користь управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, заборгованість по страховим внескам в сумі 858,76 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 76 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
СуддяН.В. Мирончук