Категорія №11.2
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/3174/2012
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І.,
перевіривши позовну заяву
ОСОБА_1
до Прокуратури Луганської області
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
19 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Луганської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача;
- зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача від 11 лютого 2012 року та надати обґрунтовану повну письмову відповідь згідно з чинним законодавством про результати розгляду звернення;
- зобов'язати відповідача призначити компетентну і фахову прокурорську перевірку щодо безпідставного прийняття постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, прийнятої органами міліції та прокуратури;
- зобов'язати відповідача скасувати незаконну постанову „Про відмову в порушенні кримінальної справи";
- зобов'язати відповідача за результатами прокурорської службової перевірки прийняти рішення про притягнення прокурора м. Кіровська до юридичної відповідальності за використання владних повноважень та приховування злочину і корупції в м. Кіровську Луганської області;
- зобов'язати відповідача призначити судово-медичну експертизу за тілесними ушкодженнями ОСОБА_1;
- зобов'язати відповідача призначити почеркознавчу експертизу документа, в якому вказана відмова ОСОБА_1 від матеріальних та моральних претензій до винної ОСОБА_2;
- зобов'язати відповідача повідомити позивача про результати перевірки і міри реагування в строк не більш 15 днів після отримання скарги шляхом направлення обґрунтованої відповіді рекомендованим листом з повідомленням.
Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, суддя прийшов до висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження слід відмовити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, підставою для звернення до суду стала бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів за скаргою позивача до Прокуратури Луганської області з вимогами про призначення службової перевірки діяльності прокуратури м. Кіровська Луганської області, у тому числі й дій та бездіяльності прокурора м. Кіровська в частині безпідставного прийняття постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, прийнятої органами міліції та прокуратури; витребування матеріалів вказаної справи, проведення перевірки та скасування, як незаконої постанови «Про відмову в порушенні кримінальної справи»; порушення кримінальної справи за фактом нанесення тілесних ушкоджень за статтями 42, 286 КК України; за результатами прокурорської службової перевірки прийняти рішення про притягнення прокурора м. Кіровська до юридичної відповідальності за використання владних повноважень та приховування злочину і корупції в м. Кіровську Луганської області; призначення судово-медичної експертизи за тілесними ушкодженнями ОСОБА_1; призначення почеркознавчої експертизи документа, в якому вказана відмова ОСОБА_1 від матеріальних та моральних претензій до винної ОСОБА_2; порушення відносно робітника ДАЇ ОСОБА_3 кримінальної справи.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 2 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно із частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів відповідно до частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статей 1 та 2 Кримінально-процесуального кодексу України призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах, а завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
В рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) Конституційний Суд України зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості і не належить до сфери управлінської. Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватись його права і свободи. Недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб зазначених органів.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі № 1-29/2011 (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) встановлено, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Як вбачається з позовної заяви, правовідносини, що склались між сторонами, не є публічно-правовими, а є кримінально-правовими, оскільки витікають з кримінального та кримінального процесуального законодавства, а тому не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства. Крім того, дані правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових і з тих підстав, що їх виникнення не пов'язано з будь-якими рішеннями, діяльністю або бездіяльністю органів владних повноважень в сфері управлінської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним адміністративним позовом позивачу слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку кримінального судочинства.
Копію даної ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати ОСОБА_1.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Т.І. Чернявська