РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 вересня 2007 року                   справа № 2-1617/07                        м.  Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді                                 Федонюк С. Ю.

при секретарі                                         Навроцькій М. Р.

з участю позивача                                 ОСОБА_1

відповідачки                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  - суд,

встановив:

28 серпня 2007 року позивач ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  мотивуючи тим,  що вони з відповідачкою одружились 23 грудня 1988 року. Від шлюбу мають двоє дітей дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне подружнє життя з відповідачкою не склалося. В 1992 році позивач звертався до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу,  однак примирилися. На даний час відповідачка не змінилася,  проживає з іншим чоловіком і з її вини в сім'ї постійно виникають непорозуміння,  які переростають в скандали,  шлюб фактично розпався.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримав в повному об'ємі,  пояснив,  що з відповідачкою не проживають однією сім'єю,  шлюб носить лише формальний характер,  примирення неможливе.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному об'ємі,  пояснивши,  що примирення є неможливим,  шлюб розпався остаточно.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до  ст.  112 Сімейного кодексу України,  суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Таким    чином,     визнання    відповідачкою    пред'явленого    позову    не

суперечить закону,  не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись  ст.  ст.  130,  174,  212,  213,  214,  215 ЦПК України,   ст.  110,  112 Сімейного кодексу України,  - суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб,  укладений між ОСОБА_1та ОСОБА_2,  23 грудня 1988 року відділом РАЦСу Нововолинського міського управління юстиції,  актовий запис заНОМЕР_1розірвати.

При отриманні свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути зОСОБА_1 17 (сімнадцять) грн. судового збору в доход держави,  а ОСОБА_2звільнити від сплати судового збору,  оскільки з нею залишаються проживати неповнолітні діти.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.