Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2284/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Андріасяні Е.А.,
за участі прокурора: Станішевської О.С. (посвідчення № 388 )
представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 27/10 від 29.03.2012)
представника відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Кам'янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія» про стягнення податкового боргу у розмірі 4486, 61 грн., з рахунків у банках, -
В С Т А Н О В И В :
20 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.
Прокурор, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що відповідач у справі є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку позивача.
Станом на березень місяць 2012 відповідач має податковий борг на загальну суму 4486,61 грн., що складається з:
земельного податку у розмірі 1414,22 грн.;
орендної плати у розмірі 3072,39 грн.
Зазначена заборгованість утворилась внаслідок несплати самостійного нарахування по розрахунку земельного податку № 2128 від 27.01.2011 по терміну сплати 30.01.2012 у розмірі 1470 грн. (сплачено частково 56,13 грн.); внаслідок несплати самостійно нарахованого за декларацією від 27.01.2011орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік у розмірі 3689,68 грн (сплачено частково 645,29 грн.) по терміну сплати 30.01.2012.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Позивачем у справі здійснювались заходи, передбачені податковим законодавством, що проявилось у направленні відповідачеві 10.10.2011 податкової вимоги за № 2357 і яку останній отримав 16.12.2011.
Відповідно до вимог ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Прокурор просив суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу на користь позивача.
У судовому засіданні прокурор у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічно викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, надав пояснення, аналогічні тим, що надав прокурор, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення прокурора-заявника, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради у якості юридичної особи 02.07.1996, реєстраційний номер 13821060001001390, ідентифікаційний код 24188280.
Відповідно до ст.121 Конституції України прокуратура здійснює функцію представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва прокурором інтересів держави в судах є наявність або загрози порушень економічних, політичних і державних інтересів внаслідок противоправних дій бездіяльності фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності) (підпункт 14.1.157 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).
У відповідності з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1 пункту 54.3);
- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3);
- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3);
- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків (підпункт 54.3.4 пункту 54.3);
- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5 пункту 54.3);
- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (підпункт 54.3.6 пункту 54.3).
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Так, відповідно до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.2011 за № 2124 відповідачем самостійно нараховано орендну плату за земельні ділянки у сумі 3689,68 грн., граничний строк сплати 30.01.2012.
Далі, відповідно до податкового розрахунку земельного податку від 27.01.2011 за № 2128, відповідачем самостійно нараховано земельний податок у сумі 1470,35 грн., граничний строк сплати 30.01.2012.
Згідно до розрахунку податкового боргу відповідача станом на 12.03.2012, наданого позивачем, відповідачем самостійно сплачено 701,42 грн., основного боргу.
Судом встановлено, що відповідно до зазначеного розрахунку, крім основного боргу на суму боргу позивачем нараховано пеню у розмірі 28,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач станом на 12.03.2012 має податковий борг на загальну суму 4486,61 грн.
В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю та земельному податку, зазначені у поданих ним податкових деклараціях, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Судом встановлено, що позивачем з метою стягнення податкового боргу, 10.10.2011 було направлено відповідачеві першу податкову вимогу за № 2357, яку останній отримав 16.12.2011 (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано) .
Однак зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції із стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія» підлягають задоволенню у повному обсягу.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О ВИ В :
Позовні вимоги прокурора Кам'янобрідського району м. луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія»про стягнення податкового боргу у розмірі 4486, 61 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з наявних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія» (код ЄДРПОУ 24188280, адреса: 91002, м. Луганськ, вул. К.Лібкнехта, буд. 16-а, р/р 2600211854, ЛОДАТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Луганськ, МФО 304007) рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг у загальному розмірі 4486,61 (чотири тисячі чотириста вісімдесят шість гривень 61 копійка) гривень, а саме: з орендної плати за землю у розмірі 3072,39 (три тисячі сімдесят дві гривні 39 копійок) гривень, із земельного податку у розмірі 1414,22 (одна тисяча чотириста чотирнадцять гривень 22 копійки) гривень у дохід Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 13 квітня 2012 року.
СуддяС.К. Коршиков