Категорія №8.2.8
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2328/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Андріасяні Е.А.,
за участі сторін:
представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/№ від 26.08.2011)
ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 2229/9/10-000 від 05.04.2012)
ОСОБА_4 (довіреність № 541/9/10-000 від 23.03.2012)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського учбово-виробничого об'єднання Українського товариства сліпих до Державної податкової інспекції Артемівського району м. Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2012 за № 0000151720, -
ВСТАНОВИВ:
21 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.
Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що у період із 23.02.2012 по 29.02.2012 відповідачем було здійснено фактичну перевірку позивача з питань заборгованості з податку з доходів фізичних осіб за період із 01.02.2011 по 31.12.2011, за результатами якої 01.03.2012 було складено акт за № 240/1710/05513508.
Відповідно до висновків акту, перевіркою було встановлено, що позивачем, в порушення вимог п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, абзацу е) п. 176.1, абзацу а) п. 176.2 ст. 176 ПК України, не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 365250,38 грн.
Далі, зазначив позивач, на підставі акту перевірки відповідач 12.03.2012 прийняв податкове повідомлення-рішення за № 0000151720, відповідно до якого позивачеві було нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 378977,76 грн., з яких 365250,38 за основним платежем, та 13727,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням податкового законодавства, а тому є незаконним та просив суд скасувати зазначене рішення відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсягу, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просив суд задовольнити його позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача повністю заперечував, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог у повному обсягу, та обґрунтовуючи свої заперечення зазначив наступне.
Так, навів відповідач, у період із 23.02.2012 по 29.02.2012 ним було проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої 01.03.2012 було складено акт, відповідно до якого під час проведення зазначеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 365250, 38 грн.
За наслідками акту перевірки 12.03.2012 було винесене податкове повідомлення-рішення за № 0000151720, відповідно до якого позивачеві було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на 378977,76 грн., з яких 365250,38 грн., - податок з доходів фізичних осіб, та 13727,38 грн., - штрафні (фінансові) санкції.
Крім того, зазначив представник відповідача, зазначену суму заборгованості зх. Податку на доходи фізичних осіб, згідно оборотної відомості головної книги позивача по рахунку 641.5 «Розрахунки за податком з доходів фізичних осіб» останнім самостійно було визначено суму заборгованості із зазначеного податку, що було підтверджено наданим поясненням генерального директора позивача.
Згідно до вимог та положень ст.. 56 ПК України, н6е підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Представник відповідача зазначив, що суму грошового зобов'язання, на яке було винесене податкове повідомлення-рішення, самостійно визначене позивачем, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно до вимог та положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з- урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи за № 486749, серії А00, позивача 20.11.1992 було зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 05513508, про що зроблено запис за № 13821200000005191.
Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 27.04.2011 за № 2747, позивач 20.11.1992 узятий на облік в органах державної податкової служби за № 678, на час видачі довідки перебував на обліку відповідача.
Відповідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.
Згідно п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до положень п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно п. 80.2 цієї ж статті ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, передбачених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Підпунктом 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що зазначена перевірка проводиться у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних орган6ів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до вимог п. 80.6 ст. 80 ПК України, під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.
Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Судом встановлено, що 29.12.2011 відповідачем було отримано лист Артемівського РВ ЛМУ УМВС України Луганської області від 22.12.2011 за № 41/2 - 18576.
Із змісту зазначеного листа вбачається, що відповідача було поінформовано про можливі порушення податкового законодавства, зокрема відомостей про виплату заробітної плати.
Далі, судом встановлено, що 21.02.2012 відповідачем, в особі керівника, було видано наказ за № 218 про проведення фактичної перевірки позивача з питань заборгованості із виплати заробітної плати та заборгованості із податку з доходів фізичних осіб за період з 01.02.2011 по 31.12.2011.
Із змісту зазначеного наказу вбачається, що його прийнято на підставі положень та вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 80.2.2 п. 80.2 та п. 80.6 ст. 80 ПК України і листа Артемівського РВ ЛМУ УМВС України від 22.12.2011 за № 41/2 - 18576.
Судом встановлено, що відповідно до зазначеного наказу у період із 23.02.2012 по 29.02.2012 відповідачем було здійснено фактичну перевірку позивача, за наслідками якої 01.03.2012 було складено акт за № 240/1710/05513508.
Із змісту зазначеного акту вбачається, що при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем положень та вимог п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, абзацу «е» п. 176.1, абзацу «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, що проявилося у неперерахуванні позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб у розмірі 365250,38 грн.
Судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 12.03.2012 було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000151720, відповідно до якого позивачеві було нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 365250,38 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13727,38 грн., а усього на загальну суму 378977,76 грн.
У судовому засіданні позивачем для огляду було надано Головну книгу підприємства для огляду.
Судом встановлено, що по рахунку № 641, 5 ( по податку на доходи фізичних осіб) Головної книги підприємства, позивачем станом на 01.02.2011 самостійно нараховано та визначено заборгованість із зазначеного податку у розмірі 269367,53 грн.
Далі, судом встановлено, що позивачем станом на 31.12.2011 самостійно визначено та нараховано заборгованість із зазначеного податку у розмірі 376614,00 грн.
Далі, судом, при дослідженні письмового пояснення, наданого генеральним директором позивача ОСОБА_2 за № 04 - 0228/2 встановлено, що останній, як виходить із змісту зазначеного пояснення, зазначив, що заборгованість підприємства із заробітної плати станом на 01.01.2012 складає 871518,40 грн., заборгованість із податку на доходи фізичних осіб (найманих працівників) складає 376614,00 грн., з яких заборгованість із несплаченої заробітної плати складає 132676,19 грн., та заборгованість із сплаченої заробітної плати складає 243937,81 грн., і що визначена ним заборгованість виникла у зв'язку з відсутністю коштів.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 надав пояснення, аналогічні викладеним ним у вищенаведеному письмовому поясненні.
Допитана судом у якості свідка ОСОБА_5 , показала, що вона працює головним бухгалтером підприємства.
Визначена у ході фактичної перевірки відповідачем заборгованість позивача із сплати податку на доходи фізичних осіб (найманих працівників) повністю відповідає самостійно визначеній заборгованості із зазначеного податку, що бухгалтером підприємства зазначена у Головній книзі підприємства і що зазначена заборгованість складає 365250,38 грн.
Допитана судом у якості свідка ОСОБА_6, показала, що вона проводила фактичну перевірку позивача, і що визначена заборгованість позивача із податку на доходи фізичних осіб була виявлена у Головній книзі підприємства, що була самостійно нарахована та визначена позивачем.
Відповідно до ст. 161 ПК України, платниками податку з доходів фізичних осіб є фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлен6ий підрозділ), само зайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нарахувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення відповідно до податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом.
Згідно п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до положень п.п. 168.11 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначеною статтею 167 цього Кодексу.
Згідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПК України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Згідно до п.п. 168.4.2 п. 168.4 цієї ж статті ПК України, такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.
Відповідно до вимог п. 171.1 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно до положень п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення діяв відповідно до податкового законодавства, у спосіб та у межах повноважень, що передбачено Конституцією та законами України.
Далі, суд дійшов висновку, що суму грошового зобов'язання, що визначено відповідачем позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення, було самостійно визначено та нараховано позивачем і зазначена сума підлягає обов'язковій сплаті до бюджету.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Враховуючи, що сторони не звертались до суду із зазначеним клопотанням та не надавали документально підтверджених судових витрат, питання по судових витратах не вирішується.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Складення постанови у повному обсягу відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Луганського учбово-виробничого об'єднання Українського товариства сліпих за адміністративним позовом до Державної податкової інспекції Артемівського району м. Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2012 за № 0000151720 -відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 09 квітня 2012 року.
Суддя С.К. Коршиков