ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
20 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/666/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
суддів: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
Чернюк Алли Юріївни
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни
представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;
відповідача1: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представники за довіреностями;
відповідача 2: ОСОБА_5 - представник за довіреністю;
прокурора: не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест"
до: 1) Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
про: визнання протиправними та скасування наказу про проведення перевірки, податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів
ВСТАНОВИВ :
В лютому 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (надалі - позивач) з позовом до 1. Державної податкової інспекції у м. Вінниці (надалі - відповідач 1), 2. Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (надалі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування наказу про проведення перевірки, податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що перевірка податковим органом була проведена без встановлених законом підстав, а тому наказ на проведення перевірки № 94/23 від 14.01.2011р. та прийняті на підставі висновків акту перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-червень 2008 року підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Ухвалою суду від 05.04.2011р. провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказу про проведення перевірки, податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів зупинити до перегляду (вирішення) Вищим адміністративним судом України рішення по справі № 2-а-2129/09/0270.
У зв'язку із усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою від 26.03.2012р. провадження у справі № 2а/0270/666/11 поновлено.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 06.04.2012р. допущено заміну відповідача 1 - Державну податкову інспекцію у м. Вінниці її правонаступником - Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби та заміну відповідача 2 - Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області його правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю і просив суд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні не погодились із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи. Крім того, відповідач 2 зазначив, що не допускав протиправної бездіяльності щодо позивача, діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Прокурор в судове засідання не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причини неявки суду не надав.
Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно наказу начальника ДПІ у м. Вінниці Здітовецького С.Г. № 94/23 від 14.01.2011р., старшим державним податковим ревізор-інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу сектору ризикових операцій відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Гусь В.В. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Барлінек Інвест" з 17.01.2011 року, тривалістю 1 робочий день, наслідки якої знайшли своє відображення в акті перевірки № 72/2330/34004579 від 19.01.2011р.
Перевіркою встановлено порушення п. 1.8, п.п 7.7., п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.10, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено суму бюджетного відшкодування на 2224229 грн.
На підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000882330 від 01.02.2011р., яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 2224229 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд визнає заявлені вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000882330 від 01.02.2011р. обґрунтованими виходячи з наступного.
В акті перевірки зазначено, що при проведенні господарських операцій по поставці товарів від постачальників на адресу ТОВ "Барлінек Інвест" перевіркою не встановлено надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, тобто немає джерела відшкодування податку на додану вартість з бюджету. А тому зроблено висновок, що ТОВ "Барлінек Інвест" порушено п. 1.8, п.п 7.7., п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.10, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та завищено суму бюджетного відшкодування на 2224229 грн.
Для надання правової оцінки щодо заявлення платником податку на додану вартість суми до бюджетного відшкодування застосовуються положення Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування), якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету.
Згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) пінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.
Відповідно до п.п.7.2.3 вказаного вище пункту Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7 статті 7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. «а» п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Судом встановлено, що всі вказані в акті перевірки суми бюджетного відшкодування підтверджені оригіналами податкових накладних, фактично оплачені постачальниками товарів (робіт, послуг), що також підтверджено актами (довідками) перевірок ДПІ у м. Вінниці та ДПА у Вінницькій області.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що бюджетне відшкодування заявлене позивачем з дотриманням всіх перелічених вище вимог і підтверджене належними первинними документами.
Позивач не може нести відповідальність за дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами, а тим більше постачальниками його контрагентів.
Пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (чинний на час виникнення спірних правовідносин), встановлена персональна податкова відповідальність платників податків.
Недотримання вимог податкового законодавства одним платником податків не може нести негативних наслідків щодо інших платників податків, які не несуть відповідальності за законом за його дії чи бездіяльність.
В даному випадку відповідальність за порушення вимог податкового законодавства, передбачену як самим податковим, так і адміністративним та кримінальним законодавством, має нести саме цей платник податків.
У разі, якщо податковим органом встановлений факт несплати (недекларування) кимось з постачальників податку на додану вартість, відповідальність має нести саме цей платник податків, а не позивач, і органи державної податкової служби наділені всіма необхідними правами для притягнення таких осіб до відповідальності у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також в порядку кримінального судочинства.
Крім того, в матеріалах справи містяться судові рішення, які набрали законної сил, про визнання протиправною бездіяльності Відповідача 1 щодо ненадання висновків Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області (надалі - Відповідач 2) про відшкодування Позивачу вказаних сум бюджетного відшкодування.
Згідно з п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню бюджету.
Аналогічна норма міститься і абзаці 2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України.
Таким чином, судовими рішеннями, які набули законної сили, фактично підтверджено право позивача на отримання зазначених сум бюджетного відшкодування, і податковий орган позбавлений права зменшувати ці суми бюджетного відшкодування після їх перегляду в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на час винесення оскаржуваного рішення відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами. Не встановлено таких підстав і за результатами розгляду даної адміністративної справи, що позбавляє дане рішення обґрунтованості.
Щодо стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-червень 2008 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановами Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2009р. №2-а-2129/09/0270 та Київського апеляційного адміністративного суду України від 04.11.2010 року по справі №2-а-2129/09/0270, визнано протиправною бездіяльність Відповідача 1 щодо ненадання Відповідачу 2 висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 339660 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн., за червень 2008 року в розмірі 68242 грн.
Вказані постанови в цій частині залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012р. по справі № К-38548/10 (а.с. 162-164).
Згідно з ч. 3 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Згідно з ч.5 цієї статті, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять пнів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, рішення по справі №2-а-2129/09/0270 набрало законної сили.
Вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправну бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання висновків відповідачу 2 про бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість. Вказаним рішення чітко встановлено право позивача на отримання вказаних у ньому сум бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що позивач отримав на розрахунковий рахунок суму бюджетного відшкодування за червень 2008 року в розмірі 48438 гри., що підтверджується виписками ПАТКБ «Правекс-Банк» від 25.06.2009 року та від 28.08.2009 року.
Крім того, позивач отримав шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року в розмірі 14335 грн. та за червень 2008 року в розмірі 16163 грн.
Таким чином, залишок невідшкодованих позивачу сум бюджетного відшкодування складає за січень 2008 року в розмірі 325325 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн., за червень 2008 року в розмірі 3641 грн.
Розмір вищевказаних сум не спростовувався та визнавався сторонами в судовому засіданні, а відтак в силу частини третьої статті 72 КАС України не потребує доказування.
Враховуючи наявність передбачених законом підстав для отримання позивачем зазначених сум бюджетного відшкодування, необхідності гарантування захисту усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановленого ч.4 ст.13, ч.4 ст.41 Конституції України, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України цих сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу № 94/23 від 14.01.2011р. суд вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
З оскаржуваного наказу вбачається, що призначаючи позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Барлінек Інвест", керівник податкового органу керувався положеннями п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Отже, наявність підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки чітко окреслені вищевказаними нормами Податкового кодексу України та не спростовані в ході судового розгляду справи.
При цьому, заявлена вимога про визнання протиправним та скасування наказу № 94/23 від 14.01.2011р., в даному випадку, не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права, оскільки, результат перевірки знайшов своє відображення у акті перевірки та прийнятому податковому повідомленні-рішенні № 00000882330 від 01.02.2011р., у разі оскарження та скасування якого, в повній мірі відбувається відновлення порушених прав та інтересів позивача.
Податкове повідомлення-рішення № 00000882330 від 01.02.2011р. є предметом оскарження в даній справі, висновки щодо його правомірності наведені судом вище.
Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно присудити з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито (судовий збір) в розмірі 1703 грн. 40 коп..
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про податок на додану вартість", суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у м. Вінниці № 0000882330 від 01.02.2011р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (вул. Чехова, 7-В, м. Вінниця, 21034, код 34004579, р/р 2600905690746 в ВОД ПАКТБ "Правекс-Банк", МФО 321983) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 325 325 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129 433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363 214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365 925 грн., за червень 2008 року в розмірі 3641 грн.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (вул. Чехова, 7-В, м. Вінниця, 21034, код 34004579, р/р 2600905690746 в ВОД ПАКТБ "Правекс-Банк", МФО 321983) судовий збір в розмірі 1 135 грн. 60 коп. (одна тисяча сто тридцять поять грн. 60 коп.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Вінниця, 21027).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя: Свентух Віталій Михайлович
судді: Дмитришена Руслана Миколаївна
Чернюк Алла Юріївна