РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2012 р. Справа № 5/05-12/137/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Юрчук М.І. ,
судді Василишин А.Р.
при секретарі Левчук І.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.03.12 р. у справі № 5/05-12/137/12
за позовом Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 м. Старокостянтинів
до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів
про стягнення 2032,26 грн. матеріальних збитків та 287591 грн. моральної (немайнової) шкоди
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.03.2012р. у справі №5/05-12/137/12 (суддя Грамчук І.В.) позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Староконстянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Старокостянтинів про стягнення 2032,26 грн. матеріальних збитків та 287591 грн. моральної (немайнової) шкоди повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.03.2012р. у справі №5/05-10/137/12 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.03.2012 р. та передати справу на розгляд до господарського суду Хмельницької області.
В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 посилається на ту обставину, що в мотивувальній частині ухвали, суд зазначає,що в одній позовній заяві про стягнення збитків, завданих незаконним рішенням про арешт, міститься дві окремі вимоги. На думку суду, це перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін. Однак такий висновок суду є неправильним, оскільки незаконне рішення про арешт активів, яке завдало збитків, є одним, відповідно підстава для відшкодування збитків, завданих цим рішенням, також одна.
Крім того, ст..58 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. І навпаки, роз'єднання однієї і тієї ж вимоги - стягнення завданих збитків, може перешкодити з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
Також підставою для повернення позовної заяви в ухвалі зазначено не подання листа з описом вкладення відповідачу. Однак, така підстава і така вимога суду є незаконною, оскільки опис вкладеного позивач має право не надавати (для підтвердження в подальшому направлення позовної заяви з додатками відповідачу), а для суду надати лише те, що передбачено п. 2 ст. 57 ГПК України. Тобто, даною нормою ГПК передбачено, що позивач зобов'язаний надати документ, який підтверджує відправлення, а не зміст цього відправлення. Що і було фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виконано - надано квитанцію про відправлення.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
Уповноважені представники сторін не з'явилися в судове засідання, проте на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Враховуючи, вище викладене, колегія суддів вважає, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
21.03.2012р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Староконстянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Старокостянтинів про стягнення 2032,26 грн. матеріальних збитків та 287591 грн. моральної (немайнової) шкоди.
Із оскаржуваної ухвали вбачається, що вказану позовну заяву було повернуто господарським судом Хмельницької області з тих мотивів, що остання не відповідає приписам п.п.5,6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви на предмет її відповідності нормам процесуального права України, суд апеляційної інстанції враховує наступні положення.
Згідно статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 106 вказаного кодексу, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про повернення позовної заяви.
Частиною 7 статті 106 ГПК України визначено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
При цьому, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування вказаної ухвали з наступною передачею справи на розгляд до місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Із поданої позовної заяви вбачається, що позивачем при її поданні було допущено ряд процесуальних порушень, що і стало підставою для її повернення.
Статтею 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.
Також слід враховувати Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, якими визначено що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Крім того, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові (п.п. 61 Правил).
Втім, із позовної заяви вбачається, що заявником в якості доказу направлення стороні копії позовної заяви подано лише фіскальний чек від 06.03.2012 р., що є порушенням вимог ст. 56 ГПК України.
У статті 63 ГПК України визначений перелік підстав, за наявності яких суддя зобов'язаний, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського кодексу судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 п.3.5. абз.7 передбачено , що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК
20.04.2012 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла заява від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в якій позивач просить долучити до матеріалів справи копію опису вкладення до цінного листа на адресу Старокостянтинівської ДПІ з відбитком поштового штемпеля з датою 06.03.2010р.
Наданий в якості доказу документ є незасвідченою фотокопією (не є оригіналом). Крім того, указаний документ не був вчасно поданий позивачем як додаток до позовної заяви, що підтверджується переліком документів, включених в додаток до позовної заяви. До позовної заяви Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надала лише квитанцію про направлення відповідачу копії апеляційної скарги, без опису вкладення, що було однією з обставин, оцінених судом як одна з підстав для повернення позовної заяви.
Також судом першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви зазначено, що позивач просить стягнути з відповідача 2032,26 грн. матеріальних збитків та 287591 грн. моральної (немайнової) шкоди завданих незаконним рішенням Старокостянтинівської ОДПІ №5 від 08.12.09р. про застосування адміністративного арешту активів платника податків, тобто в даній позовній вимозі об'єднано декілька вимог, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлені ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно частини 1 якої, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому частиною 3 цієї статті, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, процесуальний закон визначає можливість об'єднувати лише вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, яка є предметом позову. Підстава позову це є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського кодексу судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 п.3.6. абз. 2 однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Позивач просив господарський суд стягнути на його користь матеріальні збитки та немайнову (моральну) шкоду.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування матеріальної шкоди, а також відшкодування немайнової (моральної) шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 ЦК України.
З огляду на зміст вказаних позовних вимог, підставою їх виникнення було рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту активів платника податків, визнане протипраним та скасоване в судовому порядку. Відтак, колегія суддів апеляційного суду не вважає обгрунтованим висновок господарського суду про порушення правил щодо об"єднання різних позовних вимог в одній позовній заяві.
Проте, оскільки господарський суд мав також і інші підстави для повернення позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни ухвали, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.03.2012р. у справі №5/05-12/137/12 - залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Справу №5/05-12/137/12 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Василишин А.Р.