СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2012 року Справа № 5002-32/8687-2008

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Дмитрієва В.Є.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.05.11, Приватне підприємство "Агрос";

представник відповідача, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Судака";

представник третьої особи, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Афінеон";

прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.08, Старший прокурор відділу прокуратури м.Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Судака на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Барсукова А.М.) від 06 березня 2012 року у справі № 5002-32/8687-2008;

за позовом приватного підприємства "Агрос" (вул. Спеціалістів, 3, Судак, Автономна Республіка Крим, 98000); (вул. Пушкіна, 11 а, Сімферополь, 9500)

до Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Судака" (вул. Жовтнева, 36, Судак, 98000)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Афінеон" (вул. Айвазовського, 21, Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

За участю прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправним, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

В липні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, 29 серпня 2008 року позивач зменшив розмір позовних вимог (а.с. 118-119 т. 1), згідно з цим позивач просить зобов'язати відповідача зареєструвати за позивачем право власності на об'єкти незавершеного будівництва, які розташовані в м. Судак, с. Веселе, вул. Горна, 54, а саме, на об'єкти: адміністративна будівля літ. А, площею 510,8 кв.м.; овочесховище літ. Б. площею 667,9 кв.м.; розчинно - бетонний вузол літ. В, площею 52,5 кв.м.: основна будівля літ. Г, площею 321 кв.м., цокольний поверх (площею 32! кв.м.); основна будівля літ. Д, площею 260,9 кв.м., цокольний поверх (площею 82,7 кв.м.); підземні бетонні резервуари літ. Г, 93,6 кв.м.: будівля трансформаторної підстанції літ. Ж, площею 32,8 кв.м.; фундамент водонапірної вежі ліг. З, площею 24,1 кв.м.; площадка ангару №1, площею основи 1101 кв.м.; підпірні стіни №2, №3, №4, №5, відповідною площею основи 86,6. 39,6, 130,7. 57,15 кв.м.; та які розташовані у м. Судак, с. Веселе. Веселовська бухта.б: літні будинки - літ. А-а №1, літ. А №2, літ. А №3. літ. А №4, літ. А-а №5. літ. А №6. літ. А №7. літ. А №8. літ. А №9, літ. А №10, літ. А №1 1. літ. Л-а-а* №12. літ. А-а-а" №13. літ. А №14, літ. А №15, літ. А №16, літ. А №17, літ. Л №18. ліг. А №19, літ. А-а-а* №20, відповідно площею 52,5, 27,4. 27.4., 27.1., 42. і. 27.2. 27,5. 26,9, 27,6, 27,2, 27,1, 41,7, 43,1, 27,1, 27, 27, 26,9, 26,7. 26,8. 47.4 кв.м.; кафе - бар літ. БДб', площею 249,8 кв.м.; душеві літ. Г, площею 14 кв.м.: туалет літ. В, площею 12,6 кв.м.; склад літ. Д, площею 9,5 кв.м.; насосна літ. Г. площею 3,5 кв.м.; літній будинок А/а №107, площею 70,9 кв.м.; літній будинок літ. А/а №108 площею 56,4 кв.м.; будинки для відпочинку - літ.А-а-а" №21 (площею 41,6 кв.м.), мощення №1 (площею 600,8 кв.м.); літ. А №22 (площею 60,2 кв.м.); літ.А №23 (площею 59.7 кв.м.); літ. А №24 (площею 60 кв.м.); літ. А №25 (площею 58,4 кв.м.): А №26 (площею 67,5 кв.м.); літ. А-а №27 (площею 60,4 кв.м.): літ.Л-а .'v.'iH (площею 60,1 кв.м.); літ.А №29 (площею 16,5 кв.м.), мощення №6 (площею 33.5 кв.м.); літ. А №30 (площею 48,4 кв.м.), мощення №5 (площею 44,4 кв.м.): кафе літ. К (площею304,6 кв.м.), мощення №2 (площею 21.9 кв.м.): сен гик літ.Л (площею основи 16,8 кв.м.); санітарний блок літ. М (площею основи 14.1 кв.м.). мощення №4 (площею основи 8,7 кв.м.); бар літ. Н. ПІ. 112 (площею 87.8 кв.м.); мощення №3 (площею основи 88,4 кв.м.); підпірні стіни №1. №2. №3, №4; зливовідбійник №8 (площею основи 14,6 кв.м.); бесідка літ. О (площею основи 8,2 кв.м.), мощення№7 (площею основи 8.3 кв.м.); корпус №1 літ. И-2, загальною площею 1888,8 кв.м.; корпус №2 літ.3-2. загальною площею 1927,8 кв.м.; їдальня літ. Ж (площею 2007,8 кв.м.).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2008 (суддя Іллічов М.М.) позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача зареєструвати нерухоме майно (вказані об`єкти незавершеного будівництва) за позивачем. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Голик В.С., судді Сотула В.В., Черткова І.В.) від 29.09.2011 це судове рішення залишено без змін. 08.02.2012 постановою Вищого господарського суду України вказані судові рішення скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. В постанові касаційної інстанції вказано на необхідність встановлення при новому розгляді справи обставин: 1) правомірності набуття позивачем права власності на зазначене майно, зокрема: чи був продавець власником спірного майна на момент його відчуження; 2) дослідити оригінал вказаного договору та додатку до нього, 3) за замовленням якої особи побудований відповідний об'єкт, хто є власником відповідної земельної ділянки і чи надавалась Українсько-Російському виробничо-комерційному підприємству з іноземним інвестором - ТОВ "Афінеон" земельна ділянка під будівництво вказаного об'єкта, чи видано довідку про право власності на об'єкти незавершеного будівництва, які відчужувались ним за договором купівлі-продажу тощо; 4) була визначена вартість об'єкта, процент його готовності з наданням спеціальної довідки; 5) розташовані спірні об`єкти незавершеного будівництва на земельній ділянці лісового фонду приблизною площею 0,35 га.

06 березня 2012 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим позовні вимоги задоволені - відповідач зобов'язаний здійснити реєстрацію права власності на об'єкти незавершеного будівництва за позивачем. Рішенням суду здійснений розподіл судових витрат.

При новому розгляді цієї справи суд першої інстанції виконав вимоги суду касаційної інстанції - з'ясував за замовленням якої особи побудований відповідний об'єкт, хто є власником відповідної земельної ділянки і чи надавалось Українсько-Російському виробничо-комерційному підприємству з іноземними інвестором - ТОВ "Афінеон" земельна ділянка під будівництво вказаного об'єкта, чи видано довідку про право власності на об'єкти незавершеного будівництва, які відчужувались ним за договором купівлі-продажу тощо. Надана оцінки та перевірені доводи прокуратури щодо місцезнаходження спірних об'єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці лісового фонду приблизною площею 0,35 га .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, прокурор міста Судака звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просив рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. А саме, справа розглянута без участі в судовому засіданні представника відповідача, який не надав пояснень по справі; не задоволено клопотання прокурора про відкладення розгляду справи; ТОВ "Афінеон" ніколи не належало право власності на майно, яке він відчужував; законодавство не передбачало можливості купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва; речове право на придбані позивачем об'єкти незавершеного будівництва не підлягали та не підлягають державної реєстрації; вказані об'єкти є рухомим майном (будівельними матеріалами); це майно розташовано не земельній ділянці лісового фонду, а позивач ніколи не мав прав на таку земельну ділянку, він її займає самовільно.

З відзиву на апеляційну скаргу, який поданий приватним підприємством "Аргос", слідує, що позивач з апеляційною скаргою не згоден тому, що законодавством передбачена державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомості, які не завершені будівництвом -Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року. Дійсність договору купівлі-продажу від 07 лютого 2000 року була предметом розгляду спору по іншій господарській справі за №5002-3/3701-2011, по якій судовими рішеннями в позові про визнання такого договору недійсним відмовлено, судові рішення набрали законну силу та в касаційному порядку не оскаржені; продавець мав право власності на об'єкти незавершені будівництвом; позивач оформив своє право на земельну ділянку, на якій розташовані вказані об'єкти незавершеного будівництва, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею; позивач надав відповідачу для здійснення державної реєстрації права власності на такі об'єкти незавершеного будівництва усі необхідні документи, в тому числі дійсний договір купівлі-продажу, документи про право позивача на земельну ділянку; адреса об'єктів незавершеного будівництва є іншою, ніж адреса земельної ділянки тому, що адреса об'єкту нерухомості (незавершеному будівництву) привласнилася пізніше наданням документів на землю, про що відповідачу відомо.

Інших відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити; представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, які викладені в відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач та товариство з обмеженою відповідальністю "Афінеон" не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання ці особи повідомлені належним чином -отримали копію ухвали суду апеляційної інстанції від 5 квітня 2012 року, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції 12 та 18 квітня 2012 року (відповідно). Заяв про відкладення розгляду справи не надійшло. Явка цих осіб судом не визнана обов'язковою. У справі достатньо доказів для розгляду справи по суті. Такі обставини судова колегія визнала достатніми для розгляду справі за відсутністю в судовому засіданні представників вказаних осіб.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

05 серпня 1999 року здійснена державна реєстрація позивача як юридичної особи (а.с. 12-25 т.1).

07 лютого 2000 року між Українсько - Російським виробничо -комерційним підприємством з іноземним інвестором - ТОВ "Афінеон" (продавець) та приватним підприємством "Аргос" (покупець) письмово укладено договір купівлі - продажу об'єктів незавершеного будівництва пансіонату "Афінеон" №138/1-02, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю певні об'єкти (за додатком №1) у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість цих об'єктів (а.с. 25 т.1, 6 т.3).

Згідно з додатком №1 до вказаного договору предметом купівлі-продажу було: цокольний поверх спального корпусу 1, цокольний поверх спального корпусу 2, мощення, літні дерев'яні будиночки, вбиральня, насосна станція, душова, комора, цистерна питної води на фундаменті, кафе - бар, огородження, інженерні мережі пожежегасіння, електропідстанція ТП-175, кабель ЮкВ, мережа електрокабель на 0,4 кВ, мережа водопровідна, мережа каналізації, мережа лівневої каналізації, благоустрій (сходи, бордюри), фундаменти будиночків для відпочинку, фундамент клубу - їдальні, фундамент кафе зі стінами, глибоководний випуск 2 км., 520 мм, септик (відстійна яма), кафе "Прибережне" з підпірною стіною, підпірні стіни нижньої під'їзної дороги від моря, пожежне депо та авто гаражі із прибудовою, овочесховище, площадка ангарна, двоповерховий восьмиквартирний житловий будинок, підпірні стіни господарської зони, будівля трансформаторної підстанції, фундамент водонапірної вежі, підземні бетонні резервуари, розчинно - бетонний вузол (ас. 26 т. 1, а.с. 7 т. 3).

Судом першої інстанції відповідно до ст. 36 ГПК України та вказівок касаційної інстанції були досліджені оригінали цих договору та додатку до нього, вони відповідають наявним у справі копіям.

В подальшому, ті ж сторони 09 жовтня 2000 року уклали письмо та посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу того ж майна (а.с. 10 т.3).

Продавець відповідно до ст. 225 ЦК УРСР (чинному на момент укладення договору) мав право продажу майна тому, що був його власником та будував це майно за погодженим проектом, дозволом на будівництво та на земельній ділянці, яка була йому надана в постійне користування. Такі обставини були встановлені рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2011 року та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2011 року у справі №5002-3/3701-2011 за позовом прокурора міста Судак в інтересах Судацької міської ради до приватного підприємства "Аргос", ТОВ "Афінеон" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 7 лютого 2000 року (а.с. 12-20 т. 3) та підтверджується наданими документами щодо проектування будівництва пансіонату "Веселе" Ульяновським авіаційним промисловим комплексом, на базі якого створено ТОВ "Афінеон", яке в подальшому припинено через банкрутство (а.с. 111-148 т. 2). Ці судові рішення набрали законну силу та в силу статті 124 Конституції України є обов'язковими для виконання.

Таким чином апеляційний господарський суд вважає, що зазначення касаційної інстанції на необхідність встановлення прав продавця на відчуження майна та про дійсність (відповідність ст. 48 ЦК УРСР) договору виконаний.

Цей договір став підставою для виникнення для сторін договору певних прав та обов'язків, які сторони договору виконали повністю та одразу після укладення договору - покупець безготівкою сплатив продавцю вартість вказаних об'єктів, продавець передав ці об'єкти покупцю. Такі обставини підтверджені належними доказами - платіжними дорученнями та додатком №1 до договору, який є актом прийому-передачі (а.с. 121-129 т.1), а також поясненнями колишнього директора продавця, наданих суду першої інстанції (а.с. 112 т.1), листом продавця (а.с. 21 т.3).

Апеляційним господарським судом на виконання вказівок касаційної інстанції досліджені докази щодо розташування вказаних об'єктів, що були предметом купівлі-продажу за договором від 07.02.2000 року, на земельній ділянці, яка відноситься до земель лісового призначення, та яка не надавалася позивачеві у користування, тобто він, за доводами прокурора, окрім земельної ділянки, яка перебуває у нього у постійному користування, додатково, без достатніх підстав, тобто самовільно зайняв земельну ділянку лісового призначення. З цих доказів слідує наступне.

Позивач з 03 травня 2001 року має в постійному користуванні 21,0464 га землі в межах згідно з планом землекористування, яка надана для поновлення курортного комплексу відповідно до рішення 20 сесії 23-го скликання Веселівської сільської ради народних депутатів від 9 квітня 2001 року, що підтверджує державний акт серії ІІ-КМ №002910, виданий 3 травня 2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1-В, та рішення Веселівської сільської ради народних депутатів від 9 квітня 2001 року (а.с. 29-30 т. 1, а.с. 29-30 т. 2, а.с. 2-4, 8-9 т. 3).

З плану зовнішніх меж землекористування вказаного державного акту слідує, що 21,0464 га землі складаються з двох земельних ділянок площею 18,3275 га та площею 2,7189 га. Земельна ділянка площею 18,3275 га у крапках від "Д" до "Е" межує з землями Судацького ДЛОГ.

В подальшому, господарській зоні пансіонату (розташованого у с. Веселе") присвоєно адреси: курортній зоні пансіонату "Маріаніда", розташованій у Веселівській бухті: с. Веселе, Веселівська бухта; господарській зоні пансіонату "Маріаніда", яка розташована у с. Веселе: с. Веселе, вул. Горна, 54, що сторони та прокурор не оспорюють та це підтверджується довідками відповідача від 09.10.2007 №№704, 705 (а.с. 31-32 т.1) та рішенням виконкому від 31.03.2003 №13 (а.с. 33 т.1).

З наданих письмових доказів (в тому числі державного акту 1986 року, листування, експертного висновку, засновницьких документів) та судових рішень по вищевказаній справі №5002-3/3701-2011 слідує, що позивач отримав право на землю через відмову попереднього землекористувача, який мав землю за державним актом в постійному користуванні з 1986 року та почав на цій землі будівництво, а потім продав ці об'єкти незакінчені будівництвом позивачеві з метою погашення податкових боргів (а.с. 12-65 т.3).

При цьому, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2011 року у справі №5002-24/1424.2-2011 відмовлено Веселівській сільській раді в припиненні права постійного землекористування за вказаним державним актом землекористувачу - приватному підприємству "Аргос" тому, що не доведення порушення землекористувачем земельного законодавства, в тому числі нецільове використання земельної ділянки. 12 вересня 2011 року Севастопольським апеляційний господарським судом це судове рішення залишено без змін (а.с. 31-47 т.2).

Апеляційний господарський суд вважає, що сукупність доказів (зокрема, договір від 7 лютого 2000 року з зазначенням в пункті 1.5 на розташування об'єктів на двох із восьми відокремлених земельних ділянках землекористування продавця загальною площею постійного землекористування 12,25 га), судові рішення по справі №5002-3/3701-2011, проектна документація на будівництво, листування між продавцем та покупцем, експертний висновок по незавершеному будівництву, державні акти про постійне користування землею продавця та покупця об'єктів незавершеного будівництва свідчать про те, що будівництво цих об'єктів було почато продавцем на відведеній йому, а потім покупцю землі в постійне користування, таке будівництво було почато за проектом та дозволами.

Доводи прокурора та ствердження державного підприємства "Судацьке лісомисливське господарство" та Виконавчого комітету Судацької міської ради, які викладені в їх листах (а.с. 9,10, 24 т.2), щодо фактичного розташування позивачем 21 дерев'яних будиночків з сітчатою огорожею на земельній ділянці площею 0,35 га, яка знаходиться в користуванні цього державного підприємства, ніякими належними доказами не підтверджені. Ці ствердження здійснені на припущеннях, без здійснення будь-яких спеціальних досліджень. Крім того, не надано будь-яких відомостей про звернення за судовим захистом прав землекористування державного підприємства "Судацьке лісомисливське господарство". А станом на час звернення позивача до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на об'єкти незавершеного будівництва будь-які відомості про порушення прав землекористувача вказаного державного підприємства взагалі не було.

Доводи прокурора та ствердження державного підприємства "Судацьке лісомисливське господарство" та Виконавчого комітету Судацької міської ради, які викладені в їх листах (а.с. 9,10, 24 т.2, 80-81 т.3), щодо фактичного розташування позивачем 21 дерев'яних будиночків з сітчатою огорожею на земельній ділянці площею 0,35 га, яка знаходиться в користуванні цього державного підприємства, ніякими належними доказами не підтверджені. Ці ствердження здійснені на припущеннях, без здійснення будь-яких спеціальних досліджень. Крім того, не надано будь-яких відомостей про звернення за судовим захистом прав землекористування державного підприємства "Судацьке лісомисливське господарство". А станом на час звернення позивача до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на об'єкти незавершеного будівництва будь-які відомості про порушення прав землекористувача вказаного державного підприємства взагалі не було.

Надані акти перевірок дотримання земельного законодавства від 10 грудня 2007 року і 10 січня 2008 року та прийняті по ним приписи, складені протокол та постанова про адміністративне правопорушення, не можуть бути належними доказами розташування позивачем об'єктів незавершеного будівництва на іншій земельній ділянці площею 0,35 га, ніж та яка надана йому в постійне користування тому, що ці документи стосуються земельної ділянки площею 0,5000 га, план-схема земельної ділянки, відносно якої складені ці документи, в актах перевірок відсутня, що є порушенням вимог Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсів №312 від 12 грудня 2003 року, зареєстрованого 25 грудня 2003 року в Міністерстві юстиції України за N 1223/8544, пункт 5.6 якого передбачає необхідність наведення в акті перевірки плану-схеми місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів); зазначення в такому плані-схемі загальної площі земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо). Вказане порушення складення акту перевірки робить неможливим ідентифікувати земельну ділянку, яку за цим актом визнано самовільно зайнятою, та підтвердити доводи прокурора та відповідача про самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,35 га.

При розгляді справи №5002-3/3701-2011 було встановлено, що при складенні землевпорядної документації з відводу позивачеві землі для поновлення курортного комплексу (тобто відведення землі з існуючими об'єктами містобудування) були отримані відповідні погодження, в тому числі погодження суміжного землекористувача - Судацького державного лісомисливського господарства.

Таким чином, апеляційний господарський суд виконав вимоги касаційної інстанції та перевірив доводи прокурора про знаходження об'єктів незавершеного будівництва на землі лісогосподарського призначення. Такі доводи прокурора є неспроможними.

13 вересня 2007 року приватне підприємство "Агрос" звернулось до Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Судак" з листом №2-09від 13.09.2007, в якому просило зареєструвати право власності на об'єкти нерухомості, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, згідно з додатком №1 на підставі договору купівлі - продажу №138/1-02 від 07.02.2000, додатку до договору купівлі - продажу від 12.02.2000, нотаріального договору реєстраційний №2564 від 09.10.2000 та листа Міністерства юстиції України №19-32/1 від 10.05.2006 (а.с. 27 т.1).

26 вересня 2007 року рішенням реєстратора відмовлено у реєстрації права власності на об'єкти ТОВ "Афінеон" у зв`язку з тим, що для реєстрації недобудованих об'єктів необхідно державний акт на землю або договір оренди; проектно - кошторисна документація з дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виробництво робіт; адреса об'єкта. Така відмова стала підставою для звернення позивача з позовом (а.с. 28 т.1).

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяження" від 01.07.2004 № 1952-IV (з змінами на 26 вересня 2007 року - відмова в реєстрації) передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав, в тому числі відмовлено може бути у разі якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

Стаття 30 цього Закону передбачає, що дії державного реєстратора (тобто і відмова у реєстрації прав) можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Пункт 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності і інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 (з змінами на 26 вересня 2007 року - відмова в реєстрації) також передбачав випадки відмови у реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно з Переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, який є додатком до вказаного Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності і інших речових прав на нерухоме майно, договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема, купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності.

Як вказано вище, позивач мав договір купівлі-продажу, який був укладений відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент його укладення, зокрема, відповідно до статей 44, 224, 225, 227 Цивільного кодексу Української РСР щодо письмової форми договору купівлі-продажу нерухомості між юридичними особами, права на відчуження майна лише власником такого майна.

Стаття 331 Цивільного кодексу України передбачає та передбачала на 26 вересня 2007 року право особи, яка має право на об'єкт незавершеного будівництва, на реєстрацію такого об'єкту органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 10.05.2006 р. N 19-32/1 у разі здійснення наступних трансакцій з нерухомим майном підставою для реєстрації буде, зокрема, рішення суду або договір відчуження об'єкта незавершеного будівництва.

Як слідує з наведених вище доказів, позивач мав договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва, проектно-кошторисну документацію на будівництво цього об'єкту продавцем, правовстановлюючий документ на право постійного користування землею для поновлення цього об'єкту, опис об'єкту незавершеного будівництва (зокрема, додаток №1 до договору купівлі-продажу), рішення виконкому про привласнення об'єкту адресів. А тому відмова відповідача у здійсненні державної реєстрації є необґрунтованою та не заснована на законі, а відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апеляційний господарський суд вважає, що до виниклих правовідносин щодо відмови у державній реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва не можна застосувати пункт 2.14 Інструкції про порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації, затвердженої наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.04.1996 N 35, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 червня 1996 р. за N 273/1298, яка діяла на момент відмови у державній реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва, та яка передбачала необхідність визначення вартості об'єкта, процент його готовності з складенням довідки - характеристики за додатком №2 що необхідно було здійснювати при відчуженні незакінченого будівництвом об'єкта, але позивач не збирався відчужувати такий об'єкт.

Апеляційний господарський суд також вважає неспроможними доводи апеляційної скарги щодо підстави для скасування судового рішення -розгляд справи у відсутність в судовому засіданні представника відповідача, який не надав пояснень, розгляд справи за 20 днів, не задоволення клопотання прокурора про відкладення розгляду справи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України безумовною підставою для скасування судового рішення є розгляд справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як слідує з справи, прокурор та відповідач були належним чином повідомлені про час та місце засідання, на їх адреси завчасно направлені копії ухвали від 21 лютого 2012 року (а.с. 101-104 т.2), прокурор та відповідач не оспорюють того факту, що вони отримали таку ухвалу. Тобто передбаченої пунктом 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення не має.

Стаття 69 Господарського процесуального кодексу України передбачає лише граничний строк для закінчення розгляду справи (два місяця з дня отримання позову) та не забороняє розгляд справи в строк, який є меншим двох місяців.

Стаття 77 вказаного Кодексу передбачає умови та випадки відкладення господарським судом засідання - при неявці, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Як вказано вище, дана справа перебуває в провадженні господарського суду тривалий час, судові рішення були переглянуті в апеляційному та касаційному порядках, на стадії первісного розгляду справи відповідач надавав письмові пояснення, при новому розгляді господарським судом були витребувані та отримані додаткові докази, який він визнав достатніми для розгляду справи. А тому вважати, що справа не може бути розглянута в першому засіданні при новому розгляді справи у місцевого господарського суду не було.

Відповідно до статтею 30 і 32 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не приймає в якості доказів письмові пояснення, які надані прокурору, (а.с. 82-85 т. 3) тому, що ці пояснення не відповідають засобам доказування та не надані на вимогу суду в судовому засіданні посадовцями підприємств, установ, організацій.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення місцевим господарським судом прийнято без порушень та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; ці обставини доведені належними доказами; інших підстав для скасування чи зміни судового рішення не має.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокурора міста Судака залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 березня 2012 року у справі № 5002-32/8687-2008 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді В.Є. Дмитрієв

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Агрос" (вул. Спеціалістів, 3,Судак,Автономна Республіка Крим,98000);

(вул. Пушкіна, 11 а, Сімферополь, 9500 )

2. Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Судака" (вул. Жовтнева, 36,Судак,98000)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Афінеон" (вул. Айвазовського, 21,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)

4.Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)