ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року справа № 5020-12/010-217/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний"

(вул. Промислова, 9, с. Кольчугино, Сімферопольський р-н, АР Крим, 97551)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

(пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)

за участю прокурора міста Севастополя

про зобов'язання внести зміни до договору оренди

за участю представників:

прокурора -Шульга А.М., посвідчення НОМЕР_1 від 18.11.2008;

позивача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.01.2012;

відповідача -ОСОБА_2, довіреність №1 від 03.01.2012.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про зобов'язання здійснити перерахунок розміру орендної плати та внести відповідні зміни до договорів оренди нерухомого майна.

Позовні вимоги, з посиланням на положення статті 652 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України обґрунтовані суттєвою зміною обставин, що впливають на права та обов'язки позивача за договорами оренди нерухомого майна №644 від 28.12.2007, №645 від 28.12.2007, а саме, зміною вартості орендованого майна внаслідок світової фінансової кризи, від якої безпосередньо залежить розмір орендної плати.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.03.2010 позов задоволений повністю, зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з 01.01.2010 внести зміни (з їх наступним нотаріальним посвідченням) у договір №645 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 28.12.2007 та договір №644 оренди об'єктів державної власності від 28.12.2007 щодо зменшення орендної плати у редакціях проектів додаткових угод, які були надіслані Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі листом товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" від 22.12.2009 за вих. №246.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 18.03.2010 у справі № 5020-12/010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 та рішення господарського суду міста Севастополя від 18.03.2010 у справі № 5020-12/010 скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополі в іншому складі суду.

Скасовуючи в рамках даної справи судові акти судів першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України вказав на те, що судами не встановили обставин, які б підтверджували одночасну наявність чотирьох умов для внесення змін до договорів оренди державного майна, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України та не навели доказів існування таких обставин у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.02.2012 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 2008 рік був неврожайним, що не дозволило зібрати відповідну кількість врожаю винограду, необхідну для покриття понесених господарських витрат.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладення зазначених договорів, у зв'язку з чим, з урахуванням положень статті 652 Цивільного кодексу України, до цих договорів можливо внести відповідні зміни.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначивши про відсутність передбачених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України ознак, сукупність яких є необхідною для зміни умов договору (т.2 а.с.49-50).

Прокурор також проти задоволення позову заперечував, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 12.03.2012 по 28.03.2012, з 28.03.2012 по 18.04.2012.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (орендодавець) укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №645 (далі -Договір №645), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування Майно (групу інвентарних об'єктів, що перебуває на балансі Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний", вартістю 6 907 433,00 грн. (т.1 арк. с. 10-15).

28.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (Орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Орендодавець) укладений договір оренди об'єктів державної власності №644 (далі -Договір №644), відповідно до якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування Майно (групу інвентарних об'єктів, що перебуває на балансі Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний", вартістю 13 688 482,00 грн. (т.1 арк. с. 20-22).

Пунктами 3.1 Договорів № 644 та № 645 встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із наступними змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за перший місяць оренди: за Договором №655 -листопад 2007 року -85 819,71 грн., за Договором №644 -листопад 2007 року -125 021,46 грн.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 3.5 Договору №645).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадку зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 3.4 Договору №644).

Строк дії договорів №№ 644, 645 від 28.12.2007 визначений 49 років.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а згідно з частиною другою вказаної статті розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта статті 652 Цивільного кодексу України).

Отже, закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 27.02.2012, від 23.05.2011.

Крім того, настання фінансової кризи не є істотною зміною обставин, оскільки економічна криза має загальний характер та стосується обох договірних сторін. Зазначена правова позиція вбачається з постави Верховного суду України від 21.02.2011 у справі 9/219-09.

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Крім того, посилання позивача на звіт суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Увекон Інтелект»про оцінку ринкової вартість основних засобів об'єкту оренди, як на встановлення факту суттєвої зміни вартості орендованого майна, судом до уваги не приймається, враховуючи наступне.

Висновком Товариства з обмеженою відповідальністю «Увекон Інтелект» про вартість об'єкта оцінки встановлено, що нерухоме майно, у тому числі будинки та споруди, інше окремо індивідуально визначене майно, у тому числі машини й обладнання, транспортні засоби, інші основні кошти, а також багаторічні насадження, використовуваних позивачем на умовах договорів оренди від 28.12.2007 № 645 та № 644, об'єкт оцінки представляє собою інвентарні об'єкти, які відносяться до основних засобів, розташованих за адресою вул. Промислова, 9, с. Кольчугино, Сімферопольський район, АР Крим, 97551, та використовуються позивачем на умовах зазначених договорів оренди.

На підставі аналізу тенденцій ринку, прогнозу цін на активи, що приносять дохід, у тому числі на нерухомість в умовах триваючої світової фінансово-економічної кризи, а також проведених розрахунків, відображених у звіті про проведення незалежної оцінки, правильність і вірогідність яких підтверджується укрупненим розрахунком про визначення розміру вартості майна, оцінювач дійшов висновку, що вартість майна, у тому числі нерухомого, яка була визначена відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку станом на 30.06.2007, зазначена в договорах оренди від 28.12.2007 № 645, № 644, і є основою розрахунку розміру орендної плати знизилася на 67-70 %, за станом на вересень 2009 - січень 2010 року відповідно.

Ринкова вартість об'єкта оцінки, у тому числі будинки та спорудження, інше окремо індивідуально визначене майно, у тому числі машини й обладнання, транспортні засоби, інші основні засобі, а також багаторічні насадження, яки використовуються позивачем на умовах договорів оренди від 28.12.2007 № 645 і № 644, на 30.09.2009 становить 7 061 556,00 грн.

Але в матеріалах справи відсутні належні докази правових підстав для проведення повторної оцінки майна, яке є об'єктом оренди.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим: органами місцевого самоврядування -для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до пункту 19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 3 від 02.01.2003) у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка. Оцінка зазначеного майна проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій або спеціальній вартості. При цьому ринкова і спеціальна вартість визначаються відповідно до вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440. У разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є орган, визначений в абзацах другому і третьому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", звіт про незалежну оцінку рецензується і за наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки висновок про вартість майна затверджується зазначеним орендодавцем. У разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є підприємство, висновок про вартість майна затверджується органом, що уповноважений управляти майном такого підприємства, за наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність звіту про оцінку вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки. Якщо органом, що управляє майном підприємства, є Кабінет Міністрів України, звіт про незалежну оцінку розглядається і рецензується Фондом державного майна. За наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність звіту про оцінку вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки висновок про вартість майна затверджується Фондом державного майна. У разі коли методиками розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів України (для об'єктів, що перебувають у державній власності), органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності), для розрахунку орендної плати не передбачене проведення незалежної оцінки нерухомого майна, здійснюється стандартизована оцінка зазначеного майна відповідно до пункту 21 цієї Методики.

Оцінка об'єкту оренди, яка була проведена позивача, не відповідає вищезазначеним нормам законодавства, звіт про незалежну оцінку, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Увекон Інтелект», не був рецензований та затверджений орендодавцем.

При цьому слід зазначити, що при внесення змін до договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини, які істотні.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договорів оренди сторони визначили його умови, виходячи з розумної оцінки обставин, в яких ці договори будуть виконуватися. Баланс майнових інтересів сторін може бути порушено будь якою зміною обставин. Однак лише їхня істотна зміна в розумінні частини другої статті 652 Цивільного кодексу України за обставин, коли розірвання договору суперечить спільним інтересам, є підставою для внесення змін до договору у судовому порядку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення зазначеної норми, позивачем не надано належних та допустимих доказів сукупності всіх обставин для внесення відповідних змін до договорів, передбачених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, не доведено, що зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору є істотною.

Крім того, вимагаючи внести зміни до договорів, позивач, з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов'язку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договорів в тому що така зміна обставин не настане, розірвання договорів буде суперечити суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договорів оренди, навіть із зменшеним розміром орендних виплат.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 23.04.2012.

СуддяпідписО.О. Єфременко