Категорія №5.2.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2584/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,
при секретарі: Вівдюк М.М.,
за участю:
представника позивача: Мерзлякової В.П.,
представників відповідача
Луганської митниці: Шепіль В.В.,
представника відповідача
ГУ ДКС України
в Луганській області: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання противоправними та скасування рішення № 702000003/2012/000139/1 від 31.01.2012, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2/00015 від 31.01.2012 та повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
28 березня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» (далі - позивач) звернулось з вказаним позовом до Луганської митниці (далі - відповідач №1) та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області (далі - відповідач №2) в якому просило:
- визнати противоправним та скасувати рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів №702020001/2012/000139/1 від 31.01.2012 року;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00015 від 31.01.2012 року;
- стягнути з державного бюджету на користь позивача надмірно сплачені у зв'язку із коригуванням митної вартості імпортованого товару 1527010,67 грн. податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) 01 вересня 2007 року було укладено зовнішньоекономічний контракт № SD/DBK-06-2007-61/845, в межах якого позивачем на митну територію України в грудні 2011 року на умовах DDU станиця Черноморська (ІНКОТЕРМС 2000) було ввезено вантаж: вугілля марки High Volatile B Coking Coal. Товар надійшов для розмитнення на Луганську митницю за періодичною митною декларацією №702020001/2011/004511. На підставі вищевказаного контракту та згідно додатку №108 від 25.10.2011 року позивачем було заявлено до митного оформлення в режимі імпорту зазначений товар (ВМД №702020001/2012/000130) за ціною договору, а саме 191,60 доларів США за одну тону, та надано декларацію митної вартості за формою ДМВ-1 і необхідний пакет документів, передбачений Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006 року.
Відповідач карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00015 від 31 січня 2012 року відмовив позивачеві в митному оформленні зазначено «Проведення митної оцінки (рішення про визнання митної вартості №702000003/2012/000139/1 від 31.01.2012 року) згідно МКУ від 11.07.02 №92-ІV та Постанови КМУ від 20.12.06 №1766». Того ж дня відповідачем було прийнято рішення №702020001/2012/000139/1 до ВМД №702020001/2012/000130, згідно з яким визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не можливо в зв'язку з невідповідністю заявлених декларантом даних про ціну вугілля «Вугілля марки High Volatile B Coking Coal» на умовах FOB - порт Норфол - 155 доларів США за тону інформації, що міститься в наданому декларантом та тому, що міститься у митного органу витягу з журналу Platts International Coal, де ціна на вугілля США з аналогічними якісними показниками на умовах поставки FOB - порт США складає 180 дол. США за тону, та невідповідність заявленого рівня митної вартості 0,19 дол. США за кг. інформації про рівні митної вартості ідентичних та подібних товарів, яка складає найближчим часом 0,23 - 0,34 дол. США за кг. А також зазначено, що у зв'язку з неможливістю застосування попередніх методів, митну вартість оцінюваного товару визначено згідно статті 273 Митного кодексу України за 6 (резервним) методом на підставі ціни на вугілля походження з США, зазначеної у журналі Platts International Coal, де ціна на вугілля США з аналогічними якісними показниками на умовах поставки FOB - порти США складає 180 дол. США за тону з доданням витрат згідно калькуляції ціни від продавця «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» у сумі 36,54 дол. США за тону. Таким чином, митну вартість визначено шостим методом із розрахунку 216,54 дол. США. Позивач не згоден з прийнятим рішенням та вважає, що дії митного органу не відповідають нормам законодавства України щодо митного оформлення товару та самостійного визначення митної вартості у зв'язку з чим, просив суд визнати противоправним та скасувати рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів №702020001/2012/000139/1 від 31.01.2012 року, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00015 від 31.01.2012 року та стягнути з державного бюджету на користь позивача надмірно сплачені у зв'язку із коригуванням митної вартості імпортованого товару 1527010,67 грн. податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладені у позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Луганської митниці в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення на позов (а.с.128-135), в яких зазначив, що згідно статті 265 Митного Кодексу України, здійснює контроль правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів та має право упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. 15.01.2012 року позивачем до Луганської митниці було подану декларацію митної вартості товару №702020001/2012/000130. На підставі статті 273 Митного кодексу України, Луганською митницею митну вартість було визначено за 6 методом із розрахунку 216,54 дол. США за тону. Відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У зв'язку з чим, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що межі повноважень органів казначейства в частині повернення надмірно сплачених платежів встановлено спільним наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1095/14362 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи". Відповідно до зазначеного Порядку, митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу казначейства разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи -платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника -юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника -фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків. Висновки про повернення реєструються органами Казначейства в журналі обліку висновків, наданих митними органами. На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган казначейства готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету. До теперішнього часу до головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити повернення надмірно сплачених митних платежів та податку на додану вартість. Крім того, у письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача просив розглядати адміністративну справу за його відсутності.
З огляду на положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу за відсутністю представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області.
Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01 вересня 2007 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод» (покупець) та «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (продавець) - було укладено зовнішньоекономічний контракт № SD/DBK-06-2007-61/845, в межах якого та згідно додатку №108 від 25.10.2011 року позивачем на митну територію України в грудні 2011 року на умовах DDU станиця Черноморська (ІНКОТЕРМС 2000) було ввезено вантаж: вугілля марки High Volatile B Coking Coal (а.с.11-29).
Для здійснення митного оформлення декларантом подано митному органу митну декларацію №702020001/2011/004511 від 11.11.2011 року (а.с.30) та декларацію митної вартості товару №702020001/2012/000130 від 15.01.2012 року (а.с.43-45), у яких заявлено до митного оформлення в режимі імпорту ввезений товар за ціною контракту - 191,60 доларів США за одну тону. Крім того, позивачем було надано контракт на поставку вугілля (а.с.31-42), платіжні доручення виписки з особового рахунку підприємства (а.с.48-53), сертифікат походження (а.с.54), договір №01-03/6/И (а.с.55-68), страховий поліс (а.с.69-71), висновок Укрпромзовнішекспертизи від 12.01.2012 року №78 (за яким середній рівень цін може становити 191,60 доларів США за тону) (а.с. 72), калькуляцію формування ціни (а.с.74).
У декларації митної вартості товару №702020001/2012/000130 від 15.01.2012 року митним органом, відповідно до положень абзацу 2 статті 265 Митного кодексу України та п. 11 Порядку декларування - 1766, у графі «Для відміток митниця» для підтвердження заявленої митної вартості було зобов'язано позивача надати витяг з журналу «Platts. International Coal» та банківські документи підтверджуючі сплату за товар відповідно до умов контракту Позивачем запрошені документи були надані.
31.01.2012 року Луганською митницею складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00015 (а.с.10), у якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята у зв'язку з проведенням митної оцінки (рішення про визначення митної вартості (№702000003/2012/000139/1 від 31.01.12) згідно Митного кодексу України та Постанови КМУ від 20.12.06 №1766, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №702000003/2012/000139/1, у якому митним органом визначено вартість товару за 6 методом у розмірі 216,54 доларів США за одну тону (а.с.9). У зазначеному рішенні зазначено, що вартість товару визначено за 6 (резервним) методом та на підставі ціни на вугілля походження з СШАЮ зазначеної у Platts. International Coal, де ціна вугілля США з аналогічним якісними показниками на умовах поставки FOB - порти США складає 180 дол. США за тоную Таким чином, митну вартість визначено за 6 методом із розрахунку 216,54 дол. США за тону (зворотній бік а.с.9).
Митним Кодексом України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.
Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних рішень митного органу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (частина 1 статті 260 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Статтею 266 Митного кодексу України передбачено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (частина 2 статті 262 Митного кодексу України).
Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 (далі - Порядок №1766) визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1766, Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Із змісту вищевказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надавати повний перелік документів відповідно до пункту 11 Порядку №1766. При цьому, саме формування вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом з цим, Луганською митницею було витребувано від декларанта не документи, які стосуються придбаного товару та укладеної угоди щодо імпорту вказаного товару, а довідкові матеріали, а саме витяг з журналу «Platts. International Coal» із інформацією щодо рівня цін на вугілля.
В судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування прийнятого рішення пояснив суду, що на підставі наданих для підтвердження митної вартості документів та здійснення порівняння рівнів заявленої декларантом митної вартості з рівнями митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено та з інформацією періодичного видання «Platts. International Coal», у посадової особи, яка здійснювала контроль правильності визначення митної вартості товарів з урахуванням того, що відсутні документи щодо оплати товару та наявна цінова інформація значно перевищує заявлену декларантом ціну товару.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було надано митному органу контракт на поставку вугілля від 05.10.2011 року укладений між продавцем «Integrity Coal Sales International» (USA) та покупцем - Donau Brennstoffkontor GmbH (Vienna), з якого вбачається, що ціна контракту на вугілля високої летучості становить 155 дол. США за метричну тону (а.с.31-34).
При цьому, те, що виробником вугілля, отриманого Публічним акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод», є саме компанія Integrity Coal Sales International підтверджується сертифікатом походження (а.с.54). У даному сертифікаті походження та контракті від 05.10.2011 року також зазначено, що поставка вугілля здійснено в порт Норфолк, США, а інформація у журналі «Platts. International Coal» містить інформацію щодо ціни на вугілля за умови поставки до порту Hampton Roads. Крім того, вказана інформація є загально статистичною та не містить жодного посилання на ціни конкретного виробника Integrity Coal Sales International.
Відповідачем задекларовано вартість отриманого вугілля з розрахунку з розрахунку 191,60 дол. США за одну метричну тону, яка складається з вартості виробника (155,00 доларів США за метричну тону), витрат постачальника у розмірі 34,93 дол. США, та комісії DBK - 1,61 дол. США, що підтверджено калькуляцією формування ціни компанії постачальника - «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) від 25.10.2011 року (а.с 74).
В обґрунтування заявленої позивачем митної вартості товару, декларантом надано митному органу довідку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 12.01.2012 року №78 (а.с.72), у якій зазначено, що згідно даних видання «Информация по рынку коксующегося угля и кокса», інформаційних джерел «Platts», середній розрахунковий рівень цін на вугілля, що за якісними показниками подібне до вугілля High Volatine High Sulphur Coking Coal (виробник «Integrity Coal Sales International» (USA)) може становити 185,00-205,00 дол. США/т, на умовах поставки - DDU - міста, Україна, що передбачає доставку товару в розпорядження покупця в зазначене місце, призначення в Україні, в тому числі до станції Чорноморська, Україна (вищезазначений рівень цін слід трактувати, як такий, що містить в собі всі витрати по доставці товару, а саме фрахт, транспортні витрати, завантаження та розвантаження в портах відправлення та прибуття, тощо). Виходячи з вищезазначеного можна вважати, що рівень цін на вугілля High Volatine High Sulphur Coking Coal (виробник «Integrity Coal Sales International» (USA)), а саме 191,60 дол. США/т на умовах доставки DDU - ст. Чорноморська, Україна, що імпортується згідно додатку №108 від 25.10.2011 року до контракту № SD/DBK-06-2007-61/845 від 01.09.2007 року, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.
Крім того, позивачем надано митному органу докази оплати ним отриманої партії вугілля (а.с48-53). Факт оплати Публічним акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод» вартості вугілля по ціні визначеній в інвойсах, підтверджено представником Луганської митниці у судовому засіданні.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що пакет документів, наданий декларантом митному органу, у своїй сукупності є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.
Згідно частини 4 статті 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;
4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідачем у судовому засіданні не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації. Відповідач не послався на обставини, які виключають використання першого методу, а тому у Луганської митниці відсутні підстави для застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 січня 2011 року (справа №21-56а10) та від 07 лютого 2011 року (справа №21-76а10), від 21 листопада 2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання противоправним та скасувати рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів №702020001/2012/000139/1 від 31.01.2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З цих же підстав суд приходить до висновку про необхідність скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00015 від 31.01.2012 року.
Щодо позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» в частині стягнення з державного бюджету на користь позивача надмірно сплачені у зв'язку із коригуванням митної вартості імпортованого товару 1527010,67 грн. податку на додану вартість суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Фактурна вартість партії товару за курсом НБУ на час митного оформлення зазначена у рядку 22 митної декларації №702020001/2012/000571 (а.с.75) становить 58655822,47 грн. Податок на додану вартість від вказаної вартості товару 20% становить 11731164,49 грн. Саме у вказаному розмірі позивач повинен був сплатити податок на додану вартість під час митного оформлення спірної вартості товару. Фактично позивачем сплачено 13258175,17 грн., що зазначено у рядку 47 митної декларації №702020001/2012/000571.
Факт оплати ПДВ у сумі 13258175,17 грн. підтверджено платіжними доручення Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» про перерахунок митному органу авансових платежів (а.с.48-53).
Таким чином, ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» під час митного оформлення ВМД №702020001/2012/000571 надмірно сплачено податок на додану вартість у сумі 1 527 010,67 грн. (13 258 175,16 грн. - 11 731 164,49 грн.).
Відповідно до статті 264 Митного кодексу України у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Суд вражає, що позивачем обрано належний спосіб захисту щодо стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість. Вказана позиція співпадає з правовою позицією Вищого адміністративного суду України висловленій у постанові від 19.01.2012 у справі №К-4577/09.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати противоправним і скасувати рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів № 702000003/2012/000139/1 від 31.01.2012 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2/00015 від 31.01.2012.
Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» надмірно сплачені у зв'язку із коригуванням митної вартості імпортованого товару митні платежі у вигляді податку на додану вартість у розмірі 1 527 010,67 грн. (один мільйон п'ятсот двадцять сім тисяч десять гривень 67 копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» понесені судові витрати у розмірі 2 178,19 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім гривень 19 копійок).
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2012 року.
СуддяЮ.Ю. Мазур