ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/1836/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши у місті Дніпропетровську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 27 січня 2012 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" про стягнення заборгованості в сумі 23410,88 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 23410,88 грн., який виник внаслідок несплати в установлені законом строки суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 2702,96 грн. та земельного податку в сумі 20707,92 грн.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, однак конверт повернувся до суду у зв'язку з неможливістю вручення.
Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За умовами частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство "Дніпропетровськавтотранссервіс" (далі - ДП "Дніпропетровськавтотранссервіс") зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.03.1999, включене до ЄДРПОУ та перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник податків.
Станом на 15.12.2011 державне підприємство "Дніпропетровськавтотранссервіс" має податковий борг по платежам до бюджету в сумі 23410,88 грн., у тому числі: по податку на додану вартість у сумі 2702,96 грн. та земельного податку в сумі 20201,92 грн.
Податковий борг ДП "Дніпропетровськавтотранссервіс" по податку на додану вартість у розмірі 2702,96 грн. виник за результатами проведеної перевірки платника податків.
Так, працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складено Акт від 29.06.2011 за № 0003030 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», яким документально зафіксовано порушення відповідачем вимог абз. „а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181-ІІІ та п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України в частині неподання декларації по ПДВ за період грудень 2008 року, січень 2009 року, березень 2009 року, вересень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, з січня 2010 року по грудень 2010 року, січень 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року.
На підставі Акту від 29.06.2011р за № 0003030 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було прийнято та направлено на адресу Відповідача податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011 за № 0734621502, яким визначено підприємству до сплати суму податкового зобов'язання по ПДВ у вигляді штрафних санкцій у розмірі 2894,00 грн. (дата вручення (повернення) поштового відправлення 19.09.2011).
Однак, враховуючи наявність переплати з податку на додану вартість в сумі 191,04 грн., сума заборгованості, що підлягає стягненню зменшується та становить 2702,96 гривень.
Також, за державним підприємством "Дніпропетровськавтотранссервіс" рахується заборгованість по земельному податку в сумі 20207,92 гривень, у тому числі пеня в сумі 15,63 гривень.
Перевіряючи матеріали справи судом встановлено, що за результатами проведеної працівниками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складено Акт від 06.04.2011 за № 1082/153/30324911, яким документально зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 17 Закону України "Про плату за землю", п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, а саме: несплата узгоджених податкових зобов'язань зі сплати земельного податку в сумі 26491,15 грн.
Враховуючи наявність переплати та часткової сплати земельного податку, сума заборгованості, що підлягає стягненню становить 20707,92 грн., у тому числі пеня 15,63 грн.
Згідно п.5.1. статті 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення податкового боргу, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пп. 4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно до 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.14.1.162. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 6 Закону №2181, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
У зв'язку з несплатою державним підприємством "Дніпропетровськавтотранссервіс" податкових зобов'язань боржнику надіслано першу податкову вимогу від 03.03.2011 за № 543, яку направлено поштовим відправлення з повідомленням про вручення, дата отримання боржником - 14.03.2011.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги, ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржені, отже, є узгодженими.
Таким чином, станом на 15.12.2011 року державне підприємство "Дніпропетровськавтотранссервіс" має податковий борг по платежам до бюджету у розмірі 23410,88 грн., який виник внаслідок несплати в установлені законом строки суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2702,96 грн. та земельного податку в розмірі 20707,92 грн.
Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство "Дніпропетровськавтотранссервіс" (код 30324911), на користь держави:
- (р/р 33215811700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989265, код платежу 13050100) в рахунок погашення боргу по земельному податку у сумі 20707,92 грн. (двадцять тисяч сімсот сім гривень 92 копійки);
- (р/р 3117029700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989265, код платежу 14010100) в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість у сумі 2702,96 грн. (дві тисячі сімсот дві гривні 96 копійок).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя О.В. Маковська