Справа № 1304/4с-6/11 Головуючий у 1 інстанції: Олексієнко М. Ю.

Провадження № 22-ц/1390/2732/12 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого -судді Берези В.І.,суддів:Павлишина О.Ф., Федоришина А.В

при секретарі:Дідусь О., за участю:представника скаржника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 9 грудня 2011 року у справі за скаргою ОСОБА_6 на дії державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ ,

в с т а н о в и л а:

ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 9 грудня 2011 року скаргу ОСОБА_6 задоволено, визнано дії державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ при винесенні постанови про зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11 серпня 2010 року неправомірними. Постанову про зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 11 серпня 2010 року державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Сахман Х.В. скасовано. Стягнуто з Залізничного ВДВС ЛМУЮ на користь ОСОБА_6 судові витрати.

Ухвалу суду оскаржив начальник Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні скарги.Покликається на те, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що в Залізничному ВДВС ЛМУЮ на виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1358 від 19.02.2008р. виданого Галицьким районним судом м.Львова про стягнення аліментів з боржника -ОСОБА_8 на користь стягувана - ОСОБА_6 27.07.2009р. старшим державним виконавцем Залізничного ВДВС ЛМУЮ Біликом В.Я. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та скеровано виконавчий документ за місцем проживання боржника, та місцем знаходження його майна (що належить до території ВДВС Жовківського РУЮ).13.07.2010р. до Залізничного ВДВС ЛМУЮ надійшла заява від боржника ОСОБА_8 в якій він просить скасувати постанови винесені старшим державним виконавцем Біликом В.Я. від 10.03.2009р. та від 16.03.2009р. про арешт майна, у зв»язку з ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05.12.2009р., ухвала Галицького районного суду від 22.09.2009р. про скасування. Тому державним виконавцем Залізничного ВДВС ЛМУЮ Сахман Х.В. 11.08.2010р. винесено постанову про зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зазначає, що відповідно до ч.І ст. 38 (наслідки завершення виконавчого провадження) Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Постанова про зняття арешту з майна (транспортного засобу) боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11 серпня 2010 року винесена на підставі та в межах Ухвали Галицького районного суду міста Львова від 09 грудня 2011 року, тому державний виконавець не виходила за межі ухвали Галицького районного суду, а діяла відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин), в межах повноважень державного виконавця.

Заслухавши суддю-доповідача, скаржника ОСОБА_6, її представника-ОСОБА_5, державного виконавця Сахман Х.В., перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції є постановлення ухвали з додержанням вимог закону .

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд виходив з того, що старшим державним виконавцем Білик В.Я. під час закінчення виконавчого провадження не було вчинено дії, необхідні для завершення виконавчого провадження, оскільки, згідно ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження згідно зі ст.. 37 цього закону та направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, не припиняється чинність арешту майна боржника, не скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також не провадяться інші дії, необхідні у зв»язку з завершенням виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що з 03.09.2009 року виконавчий документ знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції. Не відповідає дійсності і те, що як зазначено у постанові державного виконавця Сахман Х.В. про зняття арешту з майна боржника , нею примусово виконується виконавчий лист виданий 19.02.2008 року Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з боржника на користь ОСОБА_6 аліментів, оскільки вказаний виконавчий лист знаходився на виконанні у відділі державної виконавчої служби Жовківського РУЮ.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про те,що дії державного виконавця Сахман Х.В. суперечать ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в п. 1 якої зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку відмови стягувача від примусового виконання рішення суду і в п. 1 ст. 37 вказаного закону не зазначено про зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, так як саме на п.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» покликався державний виконавець при винесенні постанови про зняття арешту та орієнтування на затримання автомобіля боржника, при відсутності відмовистягувача від примусового виконання рішення суду. Порушення державним виконавцем вимог закону та порядку зняття арешту призвело до того,що боржник відчужив належний йому автомобіль, не дивлячись на оголошення розшуку і орієнтування на затримання вказаного автомобіля.

Враховуючи наведене, суд вірно прийшов до висновку про визнання дій державного виконавця при винесенні постанови про зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11 серпня 2010 року неправомірними та таку скасував.

Відтак апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 9 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Павлишин О.Ф.

Федоришин А.В.