Справа № 1-38/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року                         Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого Лесного С.Є.

при секретарі Макар Ю.М.,  Тімченко О.В.

з участю прокурора Поліщука В.П.

захисника ОСОБА_9

адвоката    ОСОБА_10

потерпілої    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканецьАДРЕСА_1,  українець,  гр-н України,  з вищою освітою,  невійськовозобов'язаний,  неодружений, ІНФОРМАЦІЯ_2„Компрофбуд". судимості немає,  -

по  ст.286 ч.2 КК України,     -

встановив:

Підсудний ОСОБА_220 серпня 2006 року о 15.35 год. на нерегульованому пішохідному переході по пр.Червоної Калини, 68 в м. Львові,  керуючи по довіреності автомобілем „БМВ-520" д.н.НОМЕР_1,  грубо порушив вимоги Р 1 п.п.1.3,  1.5,  1.7 ч.1; Р.2 п.2.3 „б„; Р 12 п.12.3; Р 18 п.п.18.1,  18.4 Правил дорожнього руху України,  а саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін,  не забезпечив належним чином безпеку руху транспортного засобу,  зважаючи на особливості дорожньої обстановки,  внаслідок чого скоїв наїзд на пініохода ОСОБА_1В результаті ДТП потерпіла ОСОБА_1отримала травму тіла у вигляді закритого перелому обидвох кісток лівої гомілки,  закритого перелому лонної та сідничної кісток зліва,  рани в ділянці лівого колінного суглобу з ушкодженням зв'язкового апарату,  забою передньої черевної стінки,  струсу головного мозку,  що супроводжувалося тяжким травматичним шоком,  який був небезпечним для життя на момент заподіяння і за цією ознакою відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2винним себе в порушенні правил безпеки дорожнього руху,  що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження,  не визнав та дав суду наступні пояснення. 20 серпня 2006 року біля 15.35 год. на автомобілі „БМВ-520" д.н.НОМЕР_1 рухався по пр.Червоної Калини в м. Львові в напрямку до ТЦ „Санта Барбара". Разом з ним в машині пасажиром була ОСОБА_3,  яка сиділа біля нього на передньому сидінні. Він рухався по ділянці дороги з одностороннім рухом,  де є дві смуги для руху в одному напрямку та дві смуги для руху в протилежному напрямку,  що розділені газоном.  їхав він зі швидкістю 40-50 км/год. по крайній лівій смузі руху з боковим інтервалом до краю бордюру приблизно 30-40 см.  За 4 м до пішохідного переходу звернув увагу на пішохода-потерпілу,  яка несподівано вибігла з-за маршрутного таксі,  що було припарковано на відстані 0, 5 м від краю пішохідного переходу та приблизно 30-40 см від краю бордюру. Одразу,  як тільки побачив потерпілу на проїзній частині дороги,  застосував екстрене гальмування з одночасним маневром вправо. Проте наїзду на потерпілу йому не вдалося уникнути. Наїзд на потерпілу скоїв передньою лівою частиною керованого автомобіля. Внаслідок наїзду потерпіла впала на капот автомобіля,  вітрове скло і в подальшому - на траву роздільного газону. В результаті

2

ДТП потерпіла отримала тілесні ушкодження і була госпіталізована в лікарню. Він добровільно відшкодував потерпілій витрати на лікування в розмірі 7225 грн. Ствердив,  що не мав можливості забезпечити безпеку руху в даній дорожній ситуації та уникнути наїзду на потерпілу,  оскільки остання сама створила аварійну ситуацію. Зазначає,  що предъявлений цивільний позов визнає частково: щодо матеріальної шкоди - лише на наявності представлених письмових доказів,  щодо моральної шкоди - не визнає,  т.я. добровільно під час перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні відшкодував їй 7225 грн.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним,  винуватість його у вчиненні інкримінованого злочину повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами:

потерпіла ОСОБА_1суду показала,  що 20.08.06. о 15.35 год. переходила проїзну частину дороги на пр. Ч.Калини в м. Львові, яка має дві смуги для руху в одному напрямку,  по нерегульованому пішохідному переходу,  що напроти будинку № 68. В цей час була дощова погода. Підійшовши до пішохідного переходу,  вона зупинилась на тротуарі,  переконалась у безпечності руху та відсутності будь-яких транспортних засобів на проїзній частині,  після чого почала перехід на протилежну сторону вулиці по пішохідному переходу. Через пішохідний перехід переходила повільно. У момент,  коли пройшла більшу половину проїзної частини дороги і до бордюри лівої крайньої смуги руху залишалось пройти до 1 м,  на неї з лівої сторони скоїв наїзд потерпілий на автомобілі „БМВ". Внаслідок наїзду вона отримала тяжкі тілесні ушкодження,  втратила свідомість та була доставлена в лікарню. На стаціонарному лікуванні у Восьмій МКЛ внаслідок ДТП перебувала з 20.08.06. по 10.10.06. З 10.10.06. по даний час лікується амбулаторно. Внаслідок ДТП їй в грудні 2006 року встановлено інвалідність П групи. Одержує також пенсію за віком з 55 років. На придбання ліків вона витратила кошти на загальну суму 2147, 98 грн. Крім того,  з 10.10.06. по 02.02.07.,  з 05.02.07. по 06.04.07. та з 10.04.07. по 04.05.07.. з 05.06.07. по 27.06.07.. знаходячись на амбулаторному лікуванні,  потребувала стороннього догляду,  на що витратила 5864 грн. На проходження рентгену витратила 71 грн.,  оплатила медпрацівникам за проведення хірургічної операції в зв'язку з нагноєнням навколо стержнів апарату Іллізарова та видалення одного стержня 600 грн.,  за курси масажу - 850 грн. та на придбання харчових добавок - 3590 грн. Крім того,  внаслідок ДТП їй було пошкоджено годинник „Касіо" вартістю 134 грн.,  спідницю вартістю 100 грн.,  туфлі вартістю 185 грн. та білизну вартістю 50 грн.,  а всього речей на загальну суму 469 грн. На придбання санаторної путівки,  що рекомендовано лікарями після зняття стержневого апарату,  їй слід буде витратити 9120 грн. з розрахунку на двох осіб,  т.я. потребує стороннього догляду. Крім цього,  до ДТП вона працювала вчителем зарубіжної літератури у загальноосвітній ВСШ № 3 та 20.12.06. у зв'язку з призначенням інвалідності була звільнена з роботи. Так як її середньомісячний заробіток на час втрати працездатності становив 864, 31 грн.,  що відповідно до вимог  ст.1197 ч.2 ЦК України є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,  то має право на стягнення щомісячно з підсудного 5 мінімальних розмірів втраченого заробітку - 2100 грн. щомісячно пожиттєво. Крім того,  з врахуванням матеріального становища підсудного та її тяжкого матеріального становища просить також постановити рішення про одноразове стягнення з ОСОБА_2за три роки наперед 75600 грн. Також діями підсудного їй було заподіяно і моральну шкоду,  розмір якої у зв'язку з перенесеними травмами, отриманою інвалідністю та стражданнями,  становить 50000 грн. Таким чином,  діями підсудного їй було завдано матеріальну шкоду на суму 98113, 27 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн. Тому заявляє цивільний позов та просить його задоволити. Ствердила,  що не має доказів у підтвердження необхідності придбання харчових добавок в січні та лютому 2001 року,  на що витратила 3590 грн. Зазначила,  що підсудний дійсно добровільно відшкодував їй 7225 грн.,  які до даного позову відношення не мають і були витрачені нею під час перебування на стаціонарному лікуванні.

3

аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями свідка ОСОБА_4,  дочки потерпілої,  яка показала про обставини вчинення підсудним злочину,  довідавшись про все зі слів потерпілої.

свідокОСОБА_5дала суду показання,  в яких ствердила,  що потерпіла з метою перейти проїзжу частину дороги стала перед пішохідним переходом,  а не в іншому місці,  а підсудний після вчинення ним ДТП в розмові з ній сказав,  що їхав зі швидкістю 60 км/год.

свідок ОСОБА_3 суду показала,  що 20.08.06. перебувала в салоні автомобіля „БМВ",  за кермом якого був підсудний. Біля 15.30 год. вони рухались по пр. Червоної Калини в м. Львові в напрямку до „Санти Барбари",  де підсудний хотів поставити автомобіль на стоянку їх автомобіль рухався по ділянці дороги з одностороннім рухом,  де є дві смути для руху в одному напрямку та дві смуги для руху в протилежному напрямку,  що розділені газоном.  їхав він зі швидкістю 50 км/год. по крайній лівій смузі руху з боковим інтервалом до краю бордюру приблизно 30-40 см.  За 4 м до пішохідного переходу звернув увагу на пішохода-потерпілу,  яка несподівано вибігла з-за маршрутного таксі,  що було припарковано на відстані 0, 5 м від краю пішохідного переходу та приблизно 30-40 см від краю бордюру. Одразу,  як тільки побачив потерпілу на проїзній частині дороги,  застосував екстрене гальмування з одночасним маневром вправо. Проте наїзду на потерпілу йому не вдалося уникнути. Наїзд на потерпілу скоїв передньою лівою частиною керованого автомобіля. Внаслідок наїзду потерпіла впала на капот автомобіля,  вітрове скло і в подальшому - на траву роздільного газону. В результаті ДТП потерпіла отримала тілесні ушкодження і була госпіталізована в лікарню.

свідок ОСОБА_6суду показав,  що 20.08.06. біля 15.30 год. йшов по пр. Червоної Калини в м. Львові. Зауважив потерпілу,  яка бігла на пішохідному переході. Там же стояв бус „Мерседес" помаранчевого кольору. По лівій стороні зі швидкістю 40-50 км/год. їхав автомобіль „БМВ" сірого кольору. В цей час із-за маршрутного таксі вибігла потерпіла і після того,  як вона зробила пару кроків,  сталось ДТП. Потерпіла на капоті проїхала пару метрів. Автомобіль підсудного через 8-10 м зупинився під кутом до дороги. Підсудний вибіг та став дзвонити по мобільному телефону. Він же залишив місце ДТП. Чому на досудовому слідстві давав нечіткі та недетальні пояснення обмотивувати не зміг.

проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6,  який показав,  що 20.08.06. біля 15.30 год. йшов по пішохідній доріжці пр. Червоної Калини в напрямку кінотеатру ім. Довженка. За дорожньою обстановкою не слідкував,  але бачив,  як потерпіла пройшла приблизно половину крайньої лівої смути руху дороги з одностороннім рухом,  після чого на неї скоїв наїзд автомобіль,  яким керував підсудний,  що рухався в крайній лівій смузі. Наїзд на потерпілу автомобіль скоїв крайньою передньою частиною кузова. Від удару об машину потерпілу відкинуло у бік - по ліву сторону від автомобіля і вона впала на роздільний газон.

т.1 а.с. 35-38

свідок ОСОБА_7суду показав,  що з підсудним познайомився 9 жовтня 2006 року по оголошенню,  яке дав підсудний в газету,  що шукає свідків подій ДТП,  яке сталось 20.08.06.,  на яке і відгукнувся. 20 серпня 2006 року о 15.20-15.30 год. він був на пр.Червоної Калини в м. Львові,  стояв на зеленій смузі біля турнікетів. За пішохідним переходом стояла потерпіла. Машина підсудного рухалась по лівій смузі. Потерпіла перед бампером маршрутного таксі намагалась швидше перебігти дорогу. За 8-9 м від пішохідного переходу відбулось зіткнення машини підсудного з потерпілою лівою стороною. Машина підсудного провезла потерпілу 2-3 м,  після чого потерпіла впала. За 7-8 м від пішохідного переходу машина підсудного зупинилась в ліву сторону до бордюру. Підсудний підбіг до потерпілої і став дзвонити по телефону.

експерт Іванова СЯ. в судовому засіданні даний нею медичний висновок підтримала повністю. Ствердила,  що оглядала потерпілу в лікарні,  вивчала записи в її медичних документах,  дивилась рентген. На підставі цього встановила,  що у постраждалої тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпеки для життя на момент заподіяння, оскільки травма супроводжувалась тяжким травматичним шоком.  Саме цей

4

травматичний шок і був небезпечним для життя на момент заподіяння, а тому за цією ознакою відносить до тяжкого тілесного ушкодження.

проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8,  який показав, що 20.09.06. біля 15.30 год. знаходився в приміщенні християнської громади „Свідки Єгови",  що знаходиться на гір. Червоної Калини, 76А. В цей час виглянув у вікно і побачив,  що за пішохідним переходом,  на відстані 30 м в крайній лівій смузі для руху стояв автомобіль підсудного,  а на роздільному газоні позаду автомобіля лежала потерпіла. Побачивши це,  він прийшов на місце ДТП.

т.1 а.с. 70-71

даними протоколу огляду місця ДТП від 20.08.06. та довідки про ДТП

т.1 а.с. 4-8

даними протоколу огляду і перевірки технічного стану ТЗ підсудного

т.1  а.с. 9-10

даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з підсудним від 13.09.06.

т.1 а.с. 53-54

даними висновку судово-медичної експертизи від 31.08.06., з якої вбачається, що потерпіла внаслідок ДТП отримала травму тіла у вигляді закритого перелому обидвох кісток лівої гомілки,  закритого перелому лонної та сідничної кісток зліва,  рани в ділянці лівого колінного суглобу з ушкодженням зв'язкового апарату,  забою передньої черевної стінки,  струсу головного мозку,  що супроводжувалося тяжким травматичним шоком,  який був небезпечним для життя на момент заподіяння і за цією ознакою відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

т.1 а.с. 15-16

даними висновку автотехнічної експертизи від 25.10.06., яким встановлено, що причиною настання даної ДТП стали обставини,  пов'язані з діями підсудного, які суперечили технічним вимогам ПДР. які виразились в тому,  що він не надав пішоходу-потерпілій,  яка знаходилась на пішохідному переході проїзної частини дороги і мала перевагу в русі.

т.1 а.с. 59-65

даними висновку судової автотехнічної експертизи від 08.08.07., яким встановлено, що однозначної відповіді щодо наявності чи відсутності у підсудного технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування гальмування не виявляється можливим,  оскільки діапазон можливих значень віддалі від автомобіля до місця наїзду в момент виникнення небезпеки для руху потрапляє в діапазон можливих значень повного зупиненого шляху автомобіля. Маневр об'їзду в заданій дорожній ситуації технічно необгрунтований і не відповідає вимогам ПДР.

т.2 а.с.14

даними розписок    свідка ОСОБА_4 - дочки потерпілої про одержання нею від підсудного 4225 грн. та 3000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди на лікування потерпілої.

т.1 а.с.  108. 109

речовими доказами по справі - газетою „Львівські оголошення".

т.1 а.с. 52,  51, 52

Аналізуючи показання підсудного щодо заперечення своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину,  суд не надає їм віри. т.я. приходить до висновку,  що такі спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються зібраними як на досудовому слідстві,  так і в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілої,  свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5та ОСОБА_8,  експерта Іванової С.Я.; даними висновків медичної та автотехнічної експертиз.

5

Аналізуючи показання свідків: ОСОБА_3,  ОСОБА_6таОСОБА_7,  суд не приймає їх до уваги та не надає їм віри,  оскільки:

-  показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6,  дані на досудовому слідстві,   суттєво різняться від показань,  даних в судовому засіданні,  щодо обставин ДТП; показання   свідка  ОСОБА_7в   сукупності з іншими доказами по справі, об'єктивно не відображають обставин вчинення    підсудним  злочину,  є недостатніми та недостовірними.

Дії ОСОБА_2вірно кваліфіковано по ч.2  ст.286 КК України, так як він,  керуючи транспортним засобом,  порушив правила безпеки дорожнього руху,  що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  вчинення підсудним тяжкого злочину, особу підсудного, який судимості немає,  виключно позитивно характеризується,  а тому суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами з врахуванням його бездоганного водійського стажу.

Враховуючи особу підсудного, який працює, виключно позитивно характеризується як за місцем праці,  так і за місцем проживання; тяжкість злочину та активне сприяння його розкриттю,  добровільне відшкодування потерпілій частини завданої шкоди,  висловлення ним щирого жалю з приводу настання цих подій,  суд приходить до висновку про можливість звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства,  без покладення на нього наступних обов'язків,  передбачених  ст.76 КК України.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_1,  суд приходить до висновку про необхідність його задоволення з уточненням частково на підставі наявних доказів у справі (т.1 а.с.  167-292,  305-313; т.2 а.с. 21-31) з наступних підстав. З підсудного в користь потерпілої підлягає стягненню заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 10004, 98 грн.,  яка складається з:

· понесених витрат на ліки в сумі 2147, 98 грн.,  сторонній догляд - 5864 грн.,  рентген - 71 грн.,  масаж - 850 грн. та операцію в зв'язку з нагноєнням навколо стержнів апарату Іллізарова та видалення одного стержня - 600 грн.;

· вартості пошкоджених годинника,  одягу і взуття на загальну суму 469 грн.

Щодо витрат,  понесених потерпілою на придбання харчових добавок,  то,  як вбачається з представлених суду документів,  харчові добавки потерпілій були рекомендовані лише з 04.05.07. Проте з представлених чеків на суму 3400 грн. вбачається,  що дані добавки були придбані в січні та лютому 2007 року. На харчову добавку вартістю 180 грн.,  яка була придбана до травня 2007 року позивачем взагалі не представлено документів.

Покликання позивача на придбання в подальшому санаторної путівки з розрахунку на двох осіб,  т.я. потребує стороннього догляду,  в сумі 9120 грн. нічим не доведені та підлягатимуть стягненню лише після фактично понесених витрат.

Вирішуючи питання стягнення з підсудного в користь потерпілої втраченого заробітку в сумі 75600 грн. та 2100 грн. щомісяця пожиттєво,  то підставою для задоволення цієї вимоги є втрата чи зменшення потерпілою професійної або загальної працездатності. Згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особа,  яка досягла встановленого законом пенсійного віку,  є непрацездатною. Як вбачається з пояснень потерпілої,  вона досягла пенсійного віку та з виповненням 55 років одержує пенсію в розмірі 386 грн. Таким чином,  потерпіла є непрацездатною особою,  а тому їй не підлягають відшкодуванню вказані суми.

Щодо стягнення з підсудного заподіяної моральної шкоди,  то з врахуванням доводів потерпілої та поведінки підсудного,  який не уникнув матеріальної відповідальності за ушкодження здоров'я останньої та відшкодував добровільно частину

6

заподіяної шкоди, з підсудного в користь потерпілої підлягає стягненню дійсний розмір заподіяної моральної шкоди - 5000 грн.

З підсудного підлягають стягненню судові витрати за проведення експертиз в користь:

-    НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області (т.1а.с. 41,58) - на загальну суму 382,45 грн.;

-    ЛНДІСЕ (т.2 а.с. 10) - 783 грн.

Речові докази (а.с. 51-52 т. 1 ) - газету, Львівські оголошення" - слід залишити в матеріалах кримінальної справи.

Керуючись  ст. ст.323,  324 КПК України,  суд, -

засудив:

ОСОБА_2визнати винним по  ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання три роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2від відбування покарання з випробовуванням,  встановивши іспитовий строк один рік.

Цивільний позов ОСОБА_1задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2в користь ОСОБА_1завдану матеріальну шкоду в сумі 10004, 98 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.,  а всього 15004 (п'ятнадцять тисяч чотири) гривні 98 коп. В решта позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2судові витрати в користь: НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області в сумі 382, 45 грн. та ЛНДІСЕ - 783 грн.

Речові докази залишити при кримінальній справі.

Запобіжний захід ОСОБА_2до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб.