Справа№ 2-а-1142/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Лівандовської-Кочури Т.В.

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання відповідача вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, і право на одержання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги. Цьому конституційному праву громадян кореспондує обов’язок держави щодо виплати відповідних грошових коштів.

Відповідно до ст.ст. 6,3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі –Закон) від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня - 734 гривні.

Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Отже, прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначено Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Отже, мінімальною пенсією за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, було встановлено, що дітям війни проводиться підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. А відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонд у України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

А тому, беручи до уваги те, що згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало виплачуватись підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.

Оскільки правовідносини, які виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії, будуються на принципі юридичної визначеності, то зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його дій, яка полягає у невиплаті позивачу підвищення до пенсії за період з 25 травня 2010 року по 25 листопада 2010 року, встановленого ст. 6 Закону № 2195-ІV, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Згідно ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами, а тому позов підлягає до задоволення в межах 6-ти місячного терміну.

Понесені позивачем судові витрати слід стягнути, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 183-2 КАС України, на підставі ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 25 травня 2010 року по 25 листопада 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти вимог-відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається осо ою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя