ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.08.06р. | Справа № 9/241-06(39/140) |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Завод Палмаш", м. Павлоград Дніпропетровської
області
про стягнення 119973 грн.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача - Тищенко Т.А. - заступник начальника відділу, довіреність № 127
від 21.03.05 р.
Від відповідача - Чумак Л.В. - головний інжинер , довіреність № 23 від 25.04.06 р.
СУТЬ СПОРУ:
ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” звернулось у квітні 2005 року із позовом до ВАТ Завод Палмаш”, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 119973 грн. заборгованості, що виникла у зв’язку із нарахуванням та пред’явленням вимог по оплаті п’ятикратної вартості різниці між найбільшою потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною (граничною) величиною потужності, як це встановлено ч.6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п. 7.26 Правил користування електричною енергією, а також п. 4.5 договору №78-Ц від 01.01.2002р.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що товариством не перевищувались граничні величини потужності, які були встановлені на 2004 рік у додатковій угоді. Вказує, що позивач безпідставно встановлював граничні величини потужності на нульовому рівні, у той час як поточні розрахунки за спожиту електричну енергію здійснювались своєчасно та у повному обсязі і товариству щомісячно встановлювались певні обсяги споживання електричної енергії. Вказує, що споживання електричної енергії із одночасним дотриманням нульового ліміту потужності є неможливим. Вважає штучними встановлені позивачем нульові ліміти потужності.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.07.06р. до 02.08.06р. і до 04.08.06р.
В судовому засіданні 04.08.06р. оголошено повний текст судового рішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, та дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між позивачем –Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” і відповідачем –відкритим акціонерним товариством „Завод Палмаш” був укладений договір №78-Ц від 01.01.2002р. про постачання електричної енергії ВАТ „ЕК „Дніпробленерго” для споживачів Дніпропетровської області.
Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов’язався поставляти електричну енергію відповідачу, а відповідач зі своєї сторони зобов’язався приймати цю електроенергію і здійснювати оплату в порядку згідно умов договору.
Поточні розрахунки у 2004 році відповідач проводив у повному обсязі.
Протягом спірного періоду (березень-вересень 2004 року) позивачем коригувались відповідачеві граничні величини споживання електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про коригування договірної величини споживання електричної потужності, з посиланням на п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачам.
За перевищення рівня електричної потужності позивачем були виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 119973 грн., які у визначений договором строк останнім оплачені не були.
Як видно із поданих сторонами в матеріали справи документів, спірні відносини виникли у зв’язку із тим, що позивачем не були встановлені відповідачеві повідомленнями про доведення узгоджених граничних (договірних) величин споживання електричної енергії та електричної потужності величини споживання електричної енергії та електричної потужності на березень-вересень 2004 року.
У подальшому позивачем за підсумками розрахункового періоду (березень, квітень, травень, червень, липень і вересень 2004 року) договірна (гранична) величина споживання електричної енергії коригувалась до рівня фактично сплаченої за цей розрахунковий період величини споживання електричної енергії.
При цьому, відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності не здійснювалось, що у даному випадку і стало підставою для застосування до відповідача відповідальності, встановленої приписами ч.6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.
Проте, як видно із до додатку №1 до вказаного договору, обсяги споживання електричної енергії на 2004 рік були встановлені відповідачу у розмірі 5040,0 тис. кВт/год, а також була встановлена помісячна величина споживання потужності в години максимуму навантаження енергосистеми.
Укладаючи вказаний договір сторони обумовили, що крім цього договору їх відносини регулюються чинним законодавством України, що узгоджується із приписами ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, який підлягає застосуванню до правовідносин сторін, в силу частини 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу.
Таким законодавством, що регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею постачання та використання електричної енергії є, зокрема, Закон України „Про електроенергетику”, Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №4411 від 24.03.1999р. (зі змінами і доповненнями), Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (зі змінами та доповненнями) тощо.
Так відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” (у редакції, що діяла на час проведення позивачем відповідачу коригування граничної величини споживання електричної потужності) встановлено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачеві (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІУ рівнів акредитації державної та комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
У відповідності з пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам (у редакції, що діяла на час проведення позивачем відповідачу коригування граничної величини споживання електричної потужності), споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електроенергії за коригуванням граничної (договірної) величини споживання електроенергії. У разі коригування граничної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Отже коригування граничної величини споживання електричної потужності здійснюється лише у разі звернення споживача до енергопостачальника за коригуванням граничної (договірної) величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду, а не за підсумками розрахункового періоду. За підсумками розрахункового періоду коригується лише гранична величина електроспоживання, а не електрична потужність.
Таким чином, п’ятикратна вартість різниці фактично спожитої договірної величини є відповідальністю за споживання електричної потужності понад договірну величину за розрахунковий період, а не відповідальністю за прострочку оплати спожитої електроенергії та електричної потужності (за порушення строку оплати договором передбачена відповідальність у вигляді пені).
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин із яких видно, що позивачем необгрунтовано застосовано до відповідача відповідальність, встановлену ч. 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, у позовних вимогах позивача про примусове стягнення з відповідача суми 119973 грн. заборгованості, що виникла у зв’язку із нарахуванням та пред’явленням вимог по оплаті п’ятикратної вартості різниці між найбільшою потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною (граничною) величиною потужності, - слід відмовити.
Судові витрати у справі, у тому числі за касаційною скаргою відповідача, покладаються на позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” на користь Відкритого акціонерного товариства „Завод Палмаш” суму 599 грн. 88 коп. витрат на держмито за касаційною скаргою.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя | І.М. Подобед |
Рішення підписано
|
|
|