Судове рішення #2245152
Справа №2-0-46/2007

Справа №2-0-46/2007

 

УХВАЛА

 

12 вересня 2007 року   Верхньодніпровський районний суд Дніпроптеровської області в складі:  

судді - Петрюк Т.М.

При секретарі - Рязгіс Н.С.

 

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки, -

 

УСТАНОВИВ:

 

До суду звернулась заявниця ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу посилаючись на слідуюче: в січні 1991 року вона познайомилась з ОСОБА_2,  з яким у неї склались добрі відносини і вони вирішили проживати разом.

Шість років вона проживала разом з ним без прописки в належному йому будинку АДРЕСА_1.

27.01.1997 року вона в установленому порядку за згодою ОСОБА_2 прописалась за вказаною адресою.

З моменту вселення тобто з липня 1991 року вони проживали однією сім'єю,  вели спільне господарство,  мали спільний бюджет,  фактично проживали як чоловік та жінка,  здійснювали всі права та обов'язки подружжя,  передбачені сімейним законодавством.

Шлюб між ними не був укладений лише по тій причині,  що вони з різних причин,  не пов'язаних з їх відносинами відкладали реєстрацію шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

Коли захворіла мати ОСОБА_2 вона разом з ним приблизно з січня 1991 року по 12 лютого 1991 року здійснювала догляд за його хворою матір'ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 вони на спільні кошти поховали матір ОСОБА_2- ОСОБА_3.

В кінці 2003 року вони на спільні кошти провели газ і встановили газовий лічильник.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2,  помер,  про що було видане свідоцтво про смерть,  від ІНФОРМАЦІЯ_2. Його донька ОСОБА_4 з'явилась буквально за декілька тижднів до його смерті.

Після його смерті відкрилась спадщина,  яка складається з будинку АДРЕСА_1. В зв'язку з цим вона звернулась до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини. В усній формі їй було роз'яснено,  що в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини звернулась донька ОСОБА_2 - ОСОБА_4 крім цього їй нотаріус роз'яснила,  що вона фактично має право на спадкування,  так як протягом тривалого часу,  більше п'яти років проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю,  перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах. Але перед зверненням до нотаріуса вона повинна встановити через суд факт проживання однією сім'єю і перебування з ОСОБА_2 в родинних відносинах,  що й стало причною зверненя до суду.

В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала просить встановити факт проживання її однією сім'єю з ОСОБА_2,  без реєстрації шлюбу,  при цьому поснила,  що фактично з 1991 року вона проживала з померлим ОСОБА_2,  в його будинку по АДРЕСА_1,  доглядала за його хворою матір'ю,  яка невдовзі померла. За спільні кошти вони поховали матір ОСОБА_2 шлюб вони не реєстрували з тих причин,  що

 

2

обставини складались так,  що їм було не до цього. Спочатку захворів її онук на лейкоз,  потім в селі захворів її батько,  вона змушена була їхати туди і доглядати за ним,  так як у матері була втрата пам'яті. В 1996 році в ОСОБА_2 був інфаркт,  потім протягом тривалого часу він поганно себе почував,  тому вони і не змогли офіційно зереєструвати свої відносини. Донька ОСОБА_2 - ОСОБА_4,  не приходила навіть тоді коли батько захворів,  не доглядала за ним,  не попомогала по господарству. І лише за декілька тижнів перед смертю батька з'явилась. Вона ж протягом проживання з ОСОБА_2, . вела спільне з ним господарство,  разом робили ремот в будинку. Замість старого забору поставили сітку-рабицю,  за спільні кошти встановили лічильник газу,  погасили заборгованість,  що виникла за газ. Встановлення факту їй потрібно для визнання за нею права на спадщину,  так як вона ввжає,  що має на це право.

Представник заявниці ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримав просить встановити факт проживання заявниці і ОСОБА_2,  однією сім'єю,  як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу.

Представник заявниці ОСОБА_6  заявлені вимоги підтримав просить встановити факт проживання заявниці ОСОБА_2,  однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,  так як вона протягом 15 років проживала разом з ним,  з 1997 року була прописана в належному йому будинку,  про факт,  що вона проживала спільно із ОСОБА_2,  говорить і те,  що вона була просто прописана в його будинку без укладення договору найму житла. Вела з ним спільне господарство,  проводила ремонт будинку,  обробляла город,  несла затрати по газифікації будинку та встановленню газового лічильника.

Заінтересована особа, ОСОБА_4 заперечувала проти встановлення факту спільного проживання її батька та заявниці вказуючи на те,  що її батько ОСОБА_2,  ніколи не мав наміру зареєструвати шлюб із заявницею,  говорив,  що одружиться з нею,  коли буде на лаві. Поки була жива її бабуся заявниця в їх будинку не проживала,  так як бабуся була проти цього,  а як тільки бабуся померла відразу переселилась в будинок до батька. Поховали бабусю за її ж гроші,  які вона наскладала. Під час хвороби вона до батька не ходила так як сама в цей час хворіла. Але після перенесеного інфаркту,  батько поправився і обслуговував себе сам аж до самої смерті. Крім того навіть будучи на пенсії батько робив сапи,  держаки і цим заробляв на життя. Все,  що садили на городі заявниця забирала собі та своїм дітям.  Після смерті батька заявниця навіть не пускала її до будинку,  це все бачили сусіди.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_7 проти встановлення факту спільного проживання заперечував,  і вказав,  що так як в данному випадку виникає спір про право на спадкування,  він просить припинити провадження по справі,  і роз'яснити заявниці її право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Заінтересована особа,  державний нотаріус Верхньодніпровського нотаріального округу в судове засідання не з'явилась подавши заяву про слухання справи у її відсутність.

Вислухавши заявницю,  заінтересовану особу,  свідків,  представників заявниці та заінтересованої особи,  суд встановив: в січні 1991 року заявниця познайомилась з ОСОБА_2,  з яким проживала спільно в належному йому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1,  а 27.01.1997 року була прописана в цьому будинку. Факт її прописки підтверджується записом в домовій книзі. Факт проживання заявниці з ОСОБА_2,  з 1991 року підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8,  яка пояснила в судовому засіданні,  що знає заявницю та ОСОБА_2 дуже давно,  раніше проживала поряд з ОСОБА_2,  його донька та її діти разом гуляли. Заявниця познайомилась з ОСОБА_2,  ще в 1971 році,  разом стали проживати з 1991 року. Коли ОСОБА_2,  перебрався жити за адресою АДРЕСА_1,  вона часто бувала у них дома так як добре знала і ОСОБА_2,  і з ОСОБА_1,  була з ними в дружніх відносинах. Заявниця доглядала за матір'ю ОСОБА_2,  поховала її разом з ОСОБА_2,  мати ОСОБА_2 також добре ставилась до ОСОБА_1 Потім було так,  що у ОСОБА_1,  хворіли батьки,  онуки,  потім захворів сам ОСОБА_2

 

3

виходячи з цих обставин їм напевне було не до реєстрації шлюбу,  але проживали вони як чоловік і дружина,  піклувались одне про одного,  вели спільне господарство,  садили город,  збирали овочі,  поставили новий забор,  робили всю роботу разом.

Той факт,  що заявниця проживала разом з ОСОБА_2,  не заперечується і ОСОБА_7,  яка пояснила в судовому засіданні,  що після смерті бабусі заявниця переселилась жити до батька,  а мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3,  померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свідки ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  хоч і вказують на те,  що ОСОБА_2,  не бажав оформляти з заявницею шлюбні відносини в органах реєстрації актів цивільного стану,  але не заперечують факту,  що заявниця тривалий час проживала спільно з ОСОБА_2,  за час їх спільного проживання був замінений старий забор на сітку рабицю,  бачили як ОСОБА_1,  оброляла город,  із чого суд робить висновок,  про те що зявниця з 1991 року дійсно спільно проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю.

Як з'ясовано в судовому засіданні встановлення данного факту,  що має юридичне значення потрібне заявниці для визнання за нею права на спадщину,  що залишилась після смерті ОСОБА_2

Як передбачається п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів,  що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року № 5 (зі змінами внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15)

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів,  ящо:

·   згідно із законом факти породжують юридичні наслідки,  тобто від них залежить виникнення,  зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

·   чинним законодавством не встановлено іншого порядку їх встановлення;

-    заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений документ який

посвідчує факт,  що має юридичне значення.

-    встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 6  ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження,  суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам,  що вони мають право подати позов на законних підставах.

Проаналізуваши пояснення заявниці та заінтересованої особи,  а також всі зібрані про справі докази суд встановив,  що між заявницею ОСОБА_1,  та заінтересованою особою ОСОБА_7 існує спір про право на спадщину,  яка залишилась після смерті ОСОБА_2 а саме ОСОБА_4,  претендує на спадщину,  як донька померлого,  а заявниця ОСОБА_1,  претендує на спадщину,  як особа яка проживала спільно із ОСОБА_2,  як дружина без реєстрації шлюбу,  тобто перебувала з ним у фактичних шлюбних відносинах.,  тому встановлення данного факту пов'язується з наступним вирішенням спору про її право на спадщину

За таких обставин суд вважає,  що заяву ОСОБА_1,  про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2,  як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,  потрібно залишити без розгляду. В свою чергу ОСОБА_1 має право звернутись до суду за вирішенням цього спору в порядку позовного провадження. Керуючись  ст. ст. 234, 235, 256 ЦПК України,  суд, -

 

УХВАЛИВ

 

Заяву ОСОБА_1,  про встановлення факту проживання онією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з моменту її проголошення,  шляхом подачі заяви про її оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів після подачі заяви. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація