Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/494/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Черненко І.В.

Категорія - Умисне вбивство Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Драного О.П.,

суддів: Палічука А.О., Петрової І.М.,

за участю прокурора: Маленка О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2012 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Юріївка Бобринецького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні двоє дітей, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Богданівка Знам’янського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого трактористом ДПДГ «Червоний Землероб», проживаючого у АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Досудовим слідством ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у тому, що 26 травня 2011 року з 15 години дня разом розпивали спиртні напої в кухні домоволодіння ОСОБА_5, розташованого у АДРЕСА_3. Коли закінчились спиртні напої, вони разом прийшли до домолодіння ОСОБА_3, де взяли собі ще горілки, та попрямували до помешкання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючого у АДРЕСА_4, де втрьох продовжили розпиття спиртного. Під час розпиття ОСОБА_6, поскаржився ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_8 раніше спричиняв йому тілесні ушкодження та ображав його. Після даних слів ОСОБА_3 запропонував їм разом піти до домоволодіння ОСОБА_8, та з'ясувати у нього чому він ображав ОСОБА_6 27.05.2011 року близько 4 години ранку ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прибули до домоволодіння ОСОБА_8, яке розташоване у АДРЕСА_5, де увійшовши до приміщення літньої кухні між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виникла сварка з приводу того, що ОСОБА_8 ображав ОСОБА_6 та раніше побив його, але ОСОБА_8 заперечив вказані ОСОБА_6 факти та запевнив усіх присутніх про те, що він не ображав ОСОБА_6, а останній навів на нього безпідставні наклепи. Після цього ОСОБА_3, зрозумівши, що ОСОБА_6 обманув його, знаходячись у приміщенні літньої кухні домоволодіння ОСОБА_8, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_4, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6, повалив його на підлогу і правою рукою наніс два удари в область грудної клітини, два удари рукою в обличчя, більше десяти ударів ногою в область грудної клітини та близько п'яти разів стрибнув зверху обома ногами на груди, в той час як ОСОБА_6 вже лежав на підлозі спиною вниз. Після цього ОСОБА_4, який також знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, наніс лежачому ОСОБА_6 близько десяти ударів ногою в область грудної клітини, один удар кулаком в обличчя та два рази стрибнув потерпілому обома ногами на груди. Свої злочинні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняли на протязі біля 30 хвилин, поки потерпілий перестав подавати ознаки життя.

Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили ОСОБА_6: садно на лівій гомілці по передній поверхні; три синці на лівому лобному бугрі; синець на правій скроні; синець лівої ключиці; синці на кистях лівої та правої руки; групу синців на грудній клітині по середньо-ключичній лінії та середньо-підпаховій лінії в проекції 4-9 ребер; тупу травму грудної клітини та живота у вигляді множинних двосторонніх переломів ребер по декільком анатомічним лініям; розрив печінки; легень, що супроводжувалось масивною крововтратою і згідно висновку судово-медичної експертизи № 65 від 01.07.2011 року, проведеного судмедекспертом Бобринецького міжрайонного відділення СМЕ відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Між тілесними ушкодженнями в ділянці тулуба та живота та причиною смерті ОСОБА_6. є прямий причинно-наслідковий зв'язок. Причиною смерті ОСОБА_6 є: тупа травма грудної клітини та живота, множинні переломи ребер, розрив легені та печінки.

Направляючи справу на додаткове розслідування, районний суд вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України. Санкція вказаного злочину передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 Частини другої цієї статті.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 затримані 27.05.2011 року і саме з цього часу участь захисника при провадженні досудового слідства у даній справі була обов'язковою.

Разом з тим, захисник ОСОБА_4 ОСОБА_9 допущений до участі у справі постановою слідчого від 6.06.2011 року, а захисник ОСОБА_3 ОСОБА_10 - постановою слідчого від 25.07.2011 року.

При цьому усі слідчі дії, окрім повторного пред'явлення обвинувачення та допити в якості обвинувачених вже були виконаними. 30.05.2011 року проведена очна ставка між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 30.05.2011 року проведена очна ставка між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, 30.05.2011 року проведена очна ставка між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, 30.05.2011 року здійснено відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3, 30.05.2011 року - з участю ОСОБА_4 із застосуванням відеозйомки. Перегляд відеозапису відтворення обстановки та обставин події здійснювався 25.07.2011 року, тобто в той час, коли захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вже були допущені до участі у справі, проте перегляд відбувався без їхньої участі.

Крім того, 27.05.2011 року обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_10 ознайомлені з висновком експерта від 27.05.2011 року (а.с.184), у той час як захисник ОСОБА_10 допущена до участі у справі 25.07.2011 року.

Аналогічні порушення допущені: при ознайомленні з постановою про призначення судово-психіатричної експертизи від 01.06.2011 року, з якою ОСОБА_3 та його захисник ознайомлені вже 27.05.2011 року, тобто ще до її призначення; при ознайомленні з висновком експерта 27.05.2011 року, у той час як висновок зроблено 05.07.2011 року; з постановою про призначення експертизи (а.с.214) обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_10 ознайомлені 20.07.2011 року, тоді як захисник ОСОБА_10 допущена до участі у справі 25.07.2011 року.

Крім того, під час розгляду справи судом підсудний ОСОБА_3 заявив, що при провадженні досудового слідства він взагалі не бачив жодного адвоката, у т.ч. його захисника ОСОБА_10, а підсудний ОСОБА_4 заявив, що просив слідчого про призначення адвоката з моменту свого затримання, проте останній змусив його написати про не бажання мати захисника.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову районного суду, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої доводи апелянт мотивує тим, що при направленні справи на додаткове розслідування, суд мав змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст.315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу.

Обставини, викладені у постанові суду не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки вони не перешкоджають встановленню істини по справі та недоліки допущені під час розслідування кримінальної справи можливо усунути під час судового розгляду.

Крім того, при попередньому розгляді справи судом вирішено призначити справу до розгляду та зазначено у постанові, що під час порушення кримінальної справи, провадження дізнання та досудового слідства не допущено істотних порушень вимог кримінально - процесуального законодавства, до яких у відповідності до ст.370 КПК України відносяться і порушення право обвинуваченого на захист.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно вимог ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.115 КК України санкція якого передбачає довічне позбавлення волі і відповідно до п.4 ч.1 ст.45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення.

Проте, незважаючи на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 затримані 27 травня 2011 року, а захисник ОСОБА_4 ОСОБА_9 допущений до участі у справі постановою слідчого 6 червня 2011 року, захисник ОСОБА_3 ОСОБА_10 - 25 липня 2011 року, притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ознайомлення їх з висновками експертизи відбувалося за участю захисників-адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (а.с.129, 130 т.1; а.с.21, 46 т.2), при цьому від підсудних заяв та клопотань не надходило.

Отже, направляючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку, що досудовим слідством допущена така неповнота, яка не може бути усунута у судовому засіданні, оскільки районний суд мав змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, надання судових доручень в порядку, передбаченому ст.315-1 КПК та вчинення інших процесуальних дій.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно направив кримінальну справу на додаткове розслідування, а тому апеляція прокурора підлягає задоволенню, постанова районного суду - скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2012 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України направлена прокурору Бобринецького району Кіровоградської області - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Судді: