29.03.2012

Справа № 22ц-408/2012р. Головуючий у першій

інстанції Завгородня Л.М.

Категорія 30 Доповідач у апеляційній

інстанції Водяхіна Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Водяхіної Л.М.,

суддів - Клочко В.П., Сундукова В.М.,

при секретарі - Зміївської В.С.,

за участю позивача - ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 21 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди-,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 та просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду з урахуванням інфляції у сумі 44585 грн.79 коп. і моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником приватного домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідачу належить на праві власності домоволодіння АДРЕСА_2. Два домоволодіння мають загальну межу, яка була розділена стіною господарського будівництва - сараю.

У травні-червні 2008 року відповідач почав проводити демонтаж старого будинку з надвірними спорудами. Для цього використовувалася будівельна техніка. При демонтажі будов була пошкоджена стіна сараю, яка знаходилася на межі двох ділянок. Руйнування стіни відбулося через те, що була проведена виїмка грунту нижче за підошву фундаменту. Відновні роботи склали 23792 грн.40 коп. У судовому засіданні позивачка збільшила свої позовні вимоги, та просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду з урахуванням інфляції в сумі 44585 грн.79 коп. і моральну шкоду в сумі 1500 грн.

Рішенням Гагарінського районного м.Севастополя від 21 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 7137 грн.72 коп. та моральну шкоду у сумі 1000 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду у частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у сумі 7137, 72 грн. та постановлення нового рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 34012,80 грн., та судові витрати, вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що розмір стягнення за пошкоджену стіну повинен стягатися з урахуванням зносу - 70% від загальної суми, який вказаний у технічному обстежені об`єкту, а також враховуючи те, що колишня стіна була побудована з бутового каменя на глиняному розчині, що убачається з висновку фахівця, а нова стіна побудована з бетону, щебеня, бутового каменя.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі є сусідами. Їх домоволодіння мають загальну межу, яка була розділена стіною господарського будівництва - сараєм. При роботі будівельної техніки на території домоволодіння, яке належить відповідачу на праві власності була проведена виїмка грунту нижче за підошву фундаменту стіни сараю, який знаходився на межі між двома домоволодіннями. Внаслідок чого і відбулося руйнування стіни сараю, який належить позивачки,що підтверджується висновком фахівця №497 Севастопольського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса від 09 липня 2008 року (а.с.17-19),та технічним обстеженням об`єкту Державною організацією Архітектурно - будівельного та технічного нагляду №1441 від 09 липня 2008 року (а.с.24-30), фотознімками.

Відповідно до ст.1172 Цивільного Кодексу України, фізична особа відшкодує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових обов`язків, тому відповідач повинен нести відповідальність за відшкодування шкоди.

Згідно технічного обстеження по об`єкту по АДРЕСА_1, було встановлено, що будівельні конструкції сараю під літерою «Б», знаходяться в змозі непридатному для подальшої нормальної експлуатації і представляє загрозу подальшого аварійного руйнування. Гаданою причиною руйнування ділянки зовнішньої стіни сараю під літерою «Б» є втрата стійкості елементів бутового фундаменту і кладки при поєднанні несприятливих чинників: виїмки грунту нижчі за підошву фундаментів, дії механічних пошкоджень і втрати захисних властивостей при ліквідації стіни суміжної споруди.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що відповідач повинен нести відповідальність за руйнування стіни, але при визначенні розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивачки, дійшов до не вірного висновку, оскільки частиною 2 пункту 1 статті 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.440 і 450 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Крім того, згідно з п.9 вказаної постанови, слід врахувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до договору підряду від 16 червня 2008 року, укладеного між Замовником ОСОБА_3 та Підрядником ПП «Терра ДСА», Замовник поручив, а «Підрядник» прийняв на себе виконання робот по ремонту спорудження літерою «Б» по АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Згідно з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт вартість відновлюваних робіт сараю під літерою «Б» складає 23,792 грн.(а.с.48), що також підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (а.с.49).

Викладене суд першої інстанції не врахував, та дійшов не вірного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у сумі 7137 грн.72 коп., з урахуванням зношеності майна.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн., суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, оскільки позивачка надала достатній обсяг належних доказів, підтверджуючих факт завдання їй моральної шкоди, заподіяної внаслідок руйнування стіни сараю.

Отже, рішення суду ухвалено із порушенням вимог матеріального закону, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені останньою та документально підтверджені судові витрати в сумі 1320 грн.86 коп.

Керуючись ст.ст. 303-313 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 21 жовтня 2011 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 23792 грн., у інший частині задоволення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору у розмірі 177,57 грн., плату за висновок НІІ судових експертиз ім.Бокаріуса у розмірі 300 грн.48 коп., витрати на правову допомогу у розмірі - 450 грн., а всього стягнути судових витрат - 1320 грн.86 коп.

Всього стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 25112 грн.86 коп.

У інший частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Л.М.Водяхіна

Судді: В.П.Клочко

В.М.Сундуков