ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.07.06р. | Справа № 6/206/06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Сабеллі", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс", м.Дніпропетровськ
про стягнення 100 205,29 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Бахмат А.Ю. довіреність від 20.09.2005р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Сабеллі», м.Дніпропетровськ –далі по тексту– позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровський металургійний альянс”, м.Дніпропетровськ –далі по тексту –відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 100 205,29 грн. основного боргу на підставі п.5.6 умов договору поставки металобрухту-далі по тексту-товару №29-03-06/1 від 29.03.2006 р. та Додатку № 1 до нього.
Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 002,05 грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Відповідач відзив на позов та витребувані господарським судом документи надав, у судове засідання з’явився, позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд в позові відмовити посилаючись на те, що у відповідності в вимогами п.5.6 умов вищеназваного договору та Додатку № 1, зобов’язання по оплаті металобрухту у відповідача настає лише після поставки позивачем погодженої партії металобрухту у розмірі 400 тонн вартістю 950,00 грн. за одну тонну щомісяця, оскільки позивачем поставлено в квітні 2005 року 159,4 тонни металобрухту, тобто в розмірі, меншому ніж передбачено умовами договору в розумінні „партія товару”, строк оплати отриманого від позивача металобрухту, на момент розгляду справи, у відповідності з вимогами п.5.6 умов вищеназваного договору та Додатку № 1 у відповідача не настав, так як позивач в квітні 2006 року не допоставив відповідачеві 240,6 тонн металобрухту. Крім цього відповідач стверджує, що отримав від позивача в квітні 2006 року дійсно 159,4 тонни металобрухту вартістю 148 664,08 грн., згідно умов вищеназваного договору та Додатку №1 до нього, а не вартістю 200 205,29 грн. як зазначає позивач у позовній заяві та наполягає в судовому засіданні.
В судовому засіданні повноважний представник відповідача наполягав на тому, що позивач в порушення вимог п. 5.6 умов вищеназваного договору не надав відповідачеві копії четвертого примірника залізничних накладних, а залучений до матеріалів справи Акт приймання-передачі оспорюваного металобрухту у кількості 159,4 тонни вартістю 200 205,29 грн. від 28.04.2006 р. з боку відповідача підписано не директором і не повноважним представником відповідача, а невідомою особою, без зазначення прізвища особи що його підписала, у зв’язку з чим, відповідно до умов вищеназваного договору і Додатку № 1 до нього строк оплати отриманого металобрухту не настав, а отже позовні вимоги позивача на підставі умов вищеназваного договору та Додатку №1 до нього-є необґрунтованими і безпідставними.
20.06.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.07.2006 р. для надання позивачем документів в обґрунтування своїх позовних вимог відповідно до заперечень відповідача.
06.07.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 18.07.2006 р. з тих підстав, що позивач у судове засідання не з’явився, вимоги суду про надання документів в обґрунтування своїх позовних вимог відповідно до заперечень відповідача без поважних причин не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший строк.
18.07.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих відповідачем на вимоги суду в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
29.03.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки металобрухту № 29-03-06/1 та підписано Додаток № 1 до нього, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов’язання щомісячно поставляти відповідачеві 400,00 тонн металобрухту за ціною 950,00 грн. за одну тонну, а відповідач на підставі п.5.6 умов вищеназваного договору зобов’язався після отримання від позивача партії товару у кількості 400 тонн та копії четвертого примірника залізничної накладної оплатити 80% від вартості поставленого металобрухту, а після отримання Акту приймання-передачі металобрухту, підписаного керівниками сторін, або їх повноважними представниками сплатити позивачеві залишок вартості металобрухту у розмірі 20% вартості поставленого позивачем металобрухту у відповідності з умовами вищеназваного договору та Додатку №1 до нього із розрахунку 950,00 грн. за одну тонну, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів, наданих сторонами і по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
В порушення умов вищеназваного договору та Додатку № 1 до нього позивач у квітні 2006 року замість 400,00 тонн металобрухту поставив відповідачеві 159,4 тонни металобрухту загальною вартістю 148 664,08 грн., за який відповідач згідно банківських виписок від 06.04.2006 р. перерахував 30 000,00 грн., від 04.05.2006 р. перерахував 30 000,00 грн. та від 11.05.2006 р. перерахував 40 000,00 грн., а взагалі перерахував позивачеві 100 000,00 грн. із розрахунку 950,00 грн. за одну тонну металобрухту, у зв’язку з чим позивач на підставі п.5.6 умов вищеназваного договору та Додатку № 1 до нього звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача на його користь залишок боргу у сумі 100 205,29 грн.
Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 002,05 грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 100 205,29 грн. основного боргу, на підставі п.5.6 умов договору поставки металобрухту №29-03-06/1 від 29.03.2006 р. та Додатку № 1 до нього, слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними та непідлеглими задоволенню виходячи з наступного:
- в порушення умов договору поставки металобрухту №29-03-06/1 від 29.03.2006 р. та Додатку № 1 до нього, позивач у квітні місяці 2006 року, замість поставки відповідачеві 400 тонн металобрухту щомісячно, поставив відповідачеві 159,40 тонни металобрухту, тобто не допоставив 240,60 тонни металобрухту, а оплата металобрухту відповідачем настає тільки після отримання відповідачем від позивача партії металобрухту у кількості 400 тонн, тобто строк оплати поставленого позивачем відповідачеві металобрухту, відповідно до умов договору поставки металобрухту №29-03-06/1 від 29.03.2006 р. та Додатку № 1 до нього –не настав, так як позивач не поставив відповідачеві 400 тонн металобрухту;
- в порушення п.5.6 умов договору поставки металобрухту №29-03-06/1 від 29.03.2006 р. та Додатку № 1 до нього позивач не надав доказів передачі відповідачеві копії четвертого примірника залізничної накладної, у зв’язку з чим, відповідно до даного пункту договору, строк оплати відповідачем позивачеві отриманого металобрухту не настав;
- в порушення розділу № 2 умов договору поставки металобрухту №29-03-06/1 від 29.03.2006 р. та п.2 Додатку № 1 до нього, замість узгодженої ціни у розмірі 950,00 грн. за одну тонну металобрухту, позивач нарахував металобрухт за ціною не узгодженою сторонами, у зв’язку з чим строк оплати отриманого металобрухту не настав, так як ціну на металобрухт сторони не узгодили;
- не настав строк оплати отриманого металобрухту і з тих підстав, що відповідач в порушення вимог п.5.6 вищеназваного договору та Додатку № 1 до нього не надав доказів підписання Акту приймання-передачі металобрухту у кількості 159,4 тонни керівником відповідача, або його повноважним представником, оскільки наданий позивачем та залучений до справи Акт приймання-передачі металобрухту від 28.04.2006 р. у кількості 159,40 тонн на суму 200 205,29 грн. з боку відповідача підписаний не керівником відповідача і не його повноважним представником, а невідомою особою, прізвище якої взагалі в даному акті не зазначено.
Оскільки на день розгляду справи у суді позивачем документально не доведено заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 100 205,29 грн. основного боргу на підставі умов договору поставки металобрухту №29-03-06/1 від 29.03.2006 р. та Додатку № 1 до нього, на який позивач у позовній заяві посилається як на підставу своїх позовних вимог, то позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 100 205,29 грн. основного боргу не підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по справі у вигляді 1 002,05 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,655 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя | О.О. Коваленко |
Рішення підписано - 21.07.2006 р.
|
|
|