Справа № 2-144/2011

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 січня 2012 року                                                   Залізничний районний суд міста Львова

в складі :

головуючого – судді                     Ліуша А.І.

при секретарі                               Спанчак О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з участю третіх осіб Управління держкомзему у місті Львові, Львівської міської ради про відновлення меж земельної ділянки та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

позивачі звернулись до суду з позовом про відновлення меж земельної ділянки та зобов’язання вчинити певні дії, покликаючись на те, що 09 грудня 2003 року вони придбали будинок та земельну ділянку площею 0,0555 га на вул. Доробок 22 у м. Львові. Поряд, за адресою м.Львів, вул. Доробок 20, знаходилась земельна ділянка, яка частково використовувалась сусідами ОСОБА_8 і яку частково почали використовувати вони для здійснення реконструкції свого будинку. Літом 2004 року вони розпочали, а в 2005 році закінчили, реконструкцію будинку на вул. Доробок 22, здійснивши прибудову до вже існуючого будинку на частині земельної ділянки на вул. Доробок 20 у м.Львові. 05 вересня 2007 року відповідачі придбали будинок на вул.Вигоди 15 у м. Львові, без належного оформлення документів на землю. Разом з тим, в жовтні 2007 року, вони самовільно зняли межову споруду –сітку і встановили кам’яну огорожу. При встановленні кам’яної огорожі відповідачі захопили 80 см. земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується копією кадастрового плану земельної ділянки на вул.Вигоди 15 у м.Львові від 07 травня 2008 року, а також впритул до їхнього будинку збудували сарай та гараж, які створюють затінення для вікон та призводять до поступового руйнування будинку. Будівництво сараю здійснено з порушенням протипожежних вимог, ДБН 360-92 «Планування і забудова міських та сільських поселень». Зокрема в додатку В п. 3.1 вказано, що мінімальна нормативна відстань від існуючих будівель становить 6 м., а п. 3.25 закріплено, що для догляду за будинками та для здійснення капітального, поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від стіни жилого будинку в найбільш виступаючому місті повинна бути не менше 1 м. В даному ж випадку відстань кам’яної огорожі відповідачів до їх житлового будинку становить – 0,7 м., що свідчить про грубе порушення зі сторони відповідачів вимог «Правил пожежної безпеки в Україні» та будівельних норм. Просять зобов’язати ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1, вул Вигоди 15, усунути порушення їхнього права власності на землю шляхом демонтажу кам’яних споруд та відновленню меж відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку.

В ході розгляду справи позивачі змінили позовні вимога та в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник пояснили, що згідно ухвали Львівської міської ради від 27 січня 2011 року в списки землекористу вачів внесено ОСОБА_5І,. як користувача земельної ділянки площею 344 м. кв., що була закріплена за будинковолодінням на вул. Вигоди 15 у м. Львові рішенням Львів ської міської ради № 1072 від 06 серпня 1953 року. Отже, згідно рішення Львівської міської ради та ухвали Львівської міської ради ОСОБА_5 є землекористувачем тільки земель ної ділянки розміром 344 м.кв. Межа між земельною ділянкою позивачів та земельною ділянкою відповідачів була вста новлена згідно з планом відведення земельної ділянки та планом забудови садиби, тоб то відведена в натурі згідно рішень Львіської міської ради від 06 серпня 1953 ро ку № 1072 для будинковолодіння № 15 на вул. Вигоди у м. Львові та державним актом на право власності на земельну ділянку будинковолодіння № 22 на вул. Доробок в м. Львові. Межа землекористування та землеволодіння проходила по огорожі, а тому закріплення зе мельних ділянок спеціальними межовими знаками не виконувалося, бо ними служила ого рожа, що було передбачено рішенням Держкомзему, Укргеодезкартографії від 30 березня 1993 року № 309/1. Встановлення межі та її зміну, чітко видно на викопіюваннях з генерального плану забудови м. Львова за 2007, 2009 роки на вул. Доробок №22; за 1953, 1954, 1971, 1999, 2010 роки на вул. Вигоди 15 у м. Львові. Ставши в 2007 році власниками будинковолодіння № 15 на вул. Вигоди у м. Львові від повідачі самовільно, без згоди позивачів, знесли огорожу, яка була встановлена між будинковолодіннями, збудували на 80 см. в глиб території цегляний паркан на фундаменті, збудували частково на земельній ділянці позивачів веранду, гараж. В абз. 5 стор. 5 рішення суду від 26 грудня 2008 року вказано, що землевпорядник ОСОБА_9 в суді пояснив, що позивачі, по даній справі відповідачі, захопили 80 см. земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 та іншим, встановлено огорожу позивачами, по даній справі відповідачі, після чого ним зроблено викопіювання з генплану м. Львова з нанесенням червоних ліній на вул. Вигоди 15 у м. Львові від 05 травня 2008 року, який відпові дає дійсності станом на день обстеження. Тобто відповідачами порушена лінія «А-Б». Самочинне будівництво господарської будівлі гаражу проводиться відповідачами з по рушенням нормативних протипожежних відстаней між господарською будівлею відповідачів та літнею кухнею і будинком на вул. Доробок 22 у м. Львові та вимог додатку 3.1 ДБН 360-92. Просять відновити межу, яка поділяє земельні ділянки № 22 на вул. Доробок і № 15 на вул. Виго ди у м. Львові у відповідності з даними земельно – кадастрової документації та ухвали Львівської міської ради від 27 січня 2011 року № 170. Зобов’язати відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 перенести самовільно збудований ними паркан на 80 см. в глиб їх території, зобов’язати знести частину веранди, га ражу.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні проти позову заперечили пояснивши, що згідно рішення суду від 26 грудня 2008 року встановлені межі користування земельної ділянки на вул. Вигоди 15 у м.Львові. У відповідності до рішення суду їхні земельні ділянки розмежовані по межі «А-Б»згідно державного акту на землю позивачів. Доказів що вони порушили розмежування земельних ділянок позивачі не надали. Натомість рішенням суду від 26 грудня 2008 року встановлено: «...власники будинковолодіння на вул. Доробок 22 порушили опис меж, а саме межі А-Б між земельними ділянками будинковолодінь № 15 на вул. Вигоди та № 22 на вул. Доробок ...». В матеріалах справи знаходиться лист держземінспекції у Львіській області від 27 квітня 2009 року яким встановлено: «ОСОБА_2 самовільно зайняла земельну ділянку загальною площею 0,0072 на вул. Доробок 22 у м.Львові . На самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0056 га по межі А-Б згідно державного акту розташована прибудова до житлового будинку». Також цей факт встановлений судом від 26 грудня 2008 року. З приводу захоплення ними 80 см. земельної ділянки позивачів то це твердження віртуальне і не відповідає дійсності. Позивачі не навели жодного доказу з цього приводу. Також довідка «Про правовий статус земельної ділянки»від 22 липня 2009 року за №2391 визнана помилково виданою про що відомо позивачам і їхнім представникам. Долучення позивачами нечинних документів свідчить про те, що вони немаючи належних доказів намагаються на нечинних документах ввести суд в оману. Просять суд відмовити в задоволенні позову.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов’язки та взаємовідносини сторін.

Співідповідач ОСОБА_7 та представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов’язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_6 належить, житловий будинок, що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Вигоди 15. Згідно рішення виконкому Львівської міської ради № 1072 від 06 серпня 1953 року за будинковолодінням на вул. Вигоди 15 у м.Львові залишено в користуванні земельну ділянку площею 344,3 м.кв. /а.с. 44, 95-97/

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 20 січня 2005 року, позивачам на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0555 га, що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Доробок 22 та цільове призначення якої є обслуговування житлового будинку № 22 на вул. Доробок у м.Львові. /а.с. 14, 15, 16/

Суд вважає, що позовна вимога щодо відновлення межі, яка поділяє земельні ділянки № 22 на вул. Доробок у м.Львові та № 15 на вул. Вигоди у м.Львові у відповідності з даними земельно-кадастрової документації та ухвали Львівської міської ради № 170 від 27 січня 2011 року до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26 грудня 2008 року позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_13 з участю третіх осіб Управління земельних ресурсів у м.Львові, Львівської міської ради –задоволено та чітко встановлено межі користування між земельної ділянкою саме на вул. Вигоди 15 у м.Львові та на вул. Доробок 22 у м.Львові, та зобов’язано відповідачів не чинити позивачам перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою. 11 червня 2009 року ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу відповідачів відхилено та залишино вказане рішення без змін, а відтак згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. /а.с. 95-97/

ОСОБА_10 того, в ході розгляду справи позивачі та представник позивача ОСОБА_2, не надали суду чітких пояснень стосовно даних земельно-кадастрової документації на основі яких слід відновити межу, яка поділяє земельні ділянки № 22 на вул. Доробок у м.Львові та № 15 на вул. Вигоди у м.Львові, не вказали яку земельно –кадастрову документацію слід розглядати, дату її виготовлення та які документи входять у земельно –кадастрову документацію, яку мали на увазі позивачі при зазначенні даної позовної вимоги.

Також суд не бере до уваги покликання позивачів на ухвалу Львівської міської ради № 170 від 27 січня 2011 року, як підставу відновлення межі, яка поділяє земельні ділянки № 22 на вул. Доробок у м.Львові та № 15 на вул. Вигоди у м.Львові, оскільки згідно даної ухвали сесія Львівської міської ради ухвалила внести зміни до списку землекористувачів і землевласників Залізничного району м.Львова затвердженого рішенням виконавчого комітету від 06 лютого 1998 року № 51 «Про інвентаризацію земель м.Львова», у пункті 575 у графі 3 слова «ОСОБА_15, вул. Доробок 18»замінити словами «ОСОБА_5, вул. Вигоди 15»та у пункту 575 у графі 4 цифри «0,044»замінити цифрами «0,0344», однак позивачі та представник позивача ОСОБА_2, в ході судового розгляді, не змогли пояснити суду, як саме дана ухвала впливає на розподіл меж між земельною ділянкою на вул. Вигоди 15 у м.Львові та на вул. Доробок 22 у м.Львові, які встановлені рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26 грудня 2008 року та, які зміни визначені вказаною ухвалою є підставою відновлення певної межі, яка поділяє земельні ділянки № 22 на вул. Доробок у м.Львові та № 15 на вул. Вигоди у м.Львові. /а.с. 107/

На переконання суду ні позивачі, ні представник позивача ОСОБА_2 також не надали суду жодних належних та допустими доказів і з приводу підставності та обґрунтованості позовної вимоги щодо зобов’язання відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 перенести самовільно збудований ним паркан на 80 см. в глиб їх території, зобов’язати знести частину веранди, гаражу.

Відповідно до постанов адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради № 616 та 617 від 13 грудня 2007 року відповідача ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв’язку з самочинним будівництвом сараю, цегляної огорожі та продовженням будівництва гаража. /а.с. 45, 46/

Відповідно до листа начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 12 травня 2009 року перевіркою встановлено, що відповідачем ОСОБА_5, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 на вул. Вигоди у м.Львові, було самочинно розпочате будівництво господарської будівлі, гаражу, прибудови та влаштовано бетонну огорожу навколо прибудинкової території. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 371 від 11 квітня 2008 року зобов’язано демонтувати вищезазначені будівлі. /а.с. 108/

З листів начальника СзПНПД Залізничного РВ м.Львова ГУ МНС України у Львівській області від 29 лютого 2008 року та 24 липня 2010 року вбачається, що відстань між господарською будівлею ОСОБА_5 на вул. Вигоди 15 та будинком і літньою кухнею на вул. Доробок 22 дорівнює 170 см., що суперечить вимогам додатку 3.1 ДБН 360-92 т.1. Документи по прийняттю в експлуатацію даних будівель відсутні. Відповідачем ОСОБА_16 грубо порушено вимоги Правил пожежної безпеки в Україні. /а.с.109, 110/

Однак позивачі просять зобов’язати відповідачів знести веранду та гараж не в цілому, а лише певну їх частину, при цьому не наводячи жодних мотивів того, у зв’язку з чим необхідно знести лише чатину цих будівель та яку саме їх частину слід знести.

Також у вказаних вище документах жодним чином не йдеться про самочинне будівництво відповідачами веранди, інших доказів самочинного будівництва відповідачами веранди суду не надано.

ОСОБА_10 того, ні позивачі, ні представник позивача ОСОБА_2, не надали суду належного обґрунтування та доказів з приводу необхідності перенесення збудованого відповідачами паркану саме на 80 см.

Безпідставним є твердження позивача про те, що необхідність перенесення збудованого відповідачами паркану саме на 80 см. стверджується розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 371 від 11 квітня 2008 року, оскільки позивачами не надано суду такого розпорядження та позивачі не заявляли клопотання про його витребування у зв’язку з неможливістю надання такого розпорядження з певних причин.

Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак позивачі та представник позивача ОСОБА_2, під час судового розгляду справи, не довели ті обставини, на які вони посилалися, як на підстави своїх вимог.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об’єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки позивачами не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів у їх підтвердження.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, ст.ст. 96, 103, 107, 108, 118, 152 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з участю третіх осіб Управління держкомзему у місті Львові, Львівської міської ради про відновлення меж земельної ділянки та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити за безпідставністю позовних вимог.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.